Рішення № 137093787, 03.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/31/26

Провадження №:2/138/669/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1845449930 відповідно до умов якого відповідачу було надано у користування кредитні кошти на умовах строковості та зі сплатою відсотків за користування кредитом. Однак ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 15.05.2024 становить 31741,44 грн. та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14899,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 1,76 грн. та заборгованості по комісії в розмірі 16840,68 грн. 07.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та акціонерним товариством «Таскомбанк» укладено Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» передало (відступило) на користь АТ «Таскомбанк» права вимоги за кредитним договором № 1845449930. Також, 15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, за умовами якого АТ «Таскомбанк» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1845449930 від 07.06.2021. Разом з тим, відповідач жодних платежів в рахунок погашення заборгованості не здійснив. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1845449930 від 07.06.2021 у сумі 31741,44 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.01.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та витребувано докази.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, при зверненні до суду з даним позовом, просив розгляд справи проводити за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд встановив, що 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1845449930.

Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надало відповідачу кредит у розмірі 14899,00 грн. строком на 24 місяців, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором (п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.4 договору, підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: на рахунок ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн., призначення: переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту зг. КД 1845449930 від 07.06.2021 Без ПВД; на рахунок ПАТ «Страхова компанія «ТАС» в сумі 2400,00 грн., призначення: Оплата страхового платежу за договором страхування № 1845449930-С від 07.06.2021; на рахунок ПАТ «Страхова компанія «ТАС» в сумі 800,00 грн., призначення: Оплата страхового платежу за договором страхування № 1845449930-ЛО від 07.06.2021; на рахунок ТОВ «ЦФР» в сумі 300,00 грн., призначення: оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» SU1845449930 від 07.06.2021; на рахунок ТОВ «ЦФР» в сумі 399 грн., призначення: оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет Економ, КД № 1845449930 від 07.06.2021.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.01.2021, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.

Згідно з п. 2.2 договору, цей договір, Паспорт кредиту № 5449930 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.01.2021 складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей договір підтверджує, що свій примірник цього договору він отримав.

07.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» укладено Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило на корить АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, зокрема за договором № 1845449930 від 07.06.2021, шляхом підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 08.06.2021 до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1845449930 укладеного 07.06.2021 з ОСОБА_1 загальна заборгованість за яким становила 14930,93 грн.

Також, 15.05.2024 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, за умовами якого фактор зобов`язався передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивачем додано копію Акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 підписаного сторонами.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до даного договору позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1845449930 на загальну суму заборгованості 31741,44 грн.

У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком суми боргу заборгованість станом на 15.05.2024 становить 31741,44 грн., а саме: 14899,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1,76 грн. заборгованість за відсотками, 16840,68 грн. . заборгованість за щомісячними процентами, нарахованими за період з 05.07.2021 по 05.01.2023.

Щодо факту отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 14899,00 грн.

Зокрема, умовами договору визначено, що позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк» сумі 10000,00 грн., призначення: переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту зг. КД 1845449930 від 07.06.2021 Без ПВД; на рахунок ПАТ «Страхова компанія «ТАС» № НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк» в сумі 2400,00 грн., призначення: Оплата страхового платежу за договором страхування № 1845449930-С від 07.06.2021; на рахунок ПАТ «Страхова компанія «ТАС» № НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк» в сумі 800,00 грн., призначення: Оплата страхового платежу за договором страхування № 1845449930-ЛО від 07.06.2021; на рахунок ТОВ «ЦФР» № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк» в сумі 300,00 грн., призначення: оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» SU1845449930 від 07.06.2021; на рахунок ТОВ «ЦФР» № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк» в сумі 399 грн., призначення: оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет Економ, КД № 1845449930 від 07.06.2021.

На підтвердження факту перерахунку відповідачу кредитних коштів позивачем надано виписку по особовим рахункам кредитного договору 1845449930 ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк», зокрема, по рахункам № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № 9611.3.01019812.000001, № 9611.4.01019812.000002.

Однак, у вказаних виписках наявні дані щодо нарахування відсотків, перенесення на прострочену заборгованість суми заборгованості за кредитом після відступлення первісним кредитором права вимоги за спірним кредитним договором до АТ «Таскомбанк» та відсутні відомості щодо зарахування кредитних коштів в сумі 10000 грн. згідно Кредитного договору № 1845449930 від ТОВ «ФК «ЦФР».

Суд також звертає увагу, що в тексті договору не зазначено про можливість перерахування кредитодавцем кредитних коштів на інші рахунки позичальника в АТ «Таскомбанк».

Разом з тим, виписки по рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», який вказано в договорі як рахунок для зарахування кредитних коштів позивачем до позовної заяви не додано.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах зокрема, постанова КЦС ВС від 22.04.2024 № 559/1622/19).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази надання ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» грошових коштів відповідачу на підставі Кредитного договору № 1845449930 від 07.06.2021 шляхом їх перерахування на рахунок позичальника в АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_1 .

Наданий суду розрахунок заборгованості не дозволяє зробити висновок щодо розміру заборгованості по фактично отриманій та неповернутій сумі коштів. Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві.

Крім того, обґрунтовуючи право вимоги в частині процентів, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.06.2021 посилався на Паспорт кредиту № 5449930 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», як невід`ємні частини кредитного договору.

При цьому позивачем до позовної заяви не додано Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» підписаних особистим підписом відповідача ОСОБА_1 .

При цьому, підписаний відповідачем Паспорт кредиту № 5449930 хоча і містить інформацію про визначений розмір процентної ставки, яка становить: річна - 0,01% від суми боргу та щомісячна 6% від суми кредиту, однак, дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Разом з тим, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Отже, підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Окрім того, суд бере до уваги, що в даній роздруківці паспорта вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

Враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, суд критично оцінює можливість доведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту.

Так, Кредитний договір № 1845449930, наданий позивачем, містить лише дані про особу позичальника, та не містить домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами. Відтак, позивач не довів факту прийняття відповідачем запропонованих йому умов щодо розміру відсотків.

Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідний правовий висновок наданий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року, справа №342/180/17.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Враховуючи викладене, ч. 7 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1845449930 від 07.06.2021, оскільки будь-яких доказів отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору позивач не надав, а також не надав доказів на підтвердження нарахованої суми заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, а відтак у задоволені позову слід відмовити у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Щодо понесених судових витрат сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позові, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 256, 267 ч. 3, 4, 509 ч. 1, 512, 514, 516, 626, 627 ч. 1, 628, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Представник позивача: Степанчук Ольга Анатоліївна, адреса для листування: вул. Лісова, 2 поверх 4, м. Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 .

Суддя: Т.Ю. Холодова