Рішення № 137090988, 03.06.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1288/25

номер провадження 2/546/218/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., відповідача Лукашенка В.П., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою та здійснює щодо неї функції оперативно-технічного управління. На підставі ст. 41 Закону України « Про ринок природного газу» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем. ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, з яким укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року за № 2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829. Фактом приєднання ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що документально підтверджено зняттям контрольних показників лічильника, наданням підписаної споживачем заяви-приєднання, сплатою рахунка оператора ГРМ.

Позивач виконує належним чином умови договору розподілу природного газу, однак відповідач ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу у зв`язку з чим станом на 01.11.2025 у нього виникла заборгованість в сумі 7578,37 грн. Крім того, в порядку статті 625 ЦК України позивачем здійснено розрахунок 3% річних з 21.01.2024 по 21.09.2025 в сумі 611,38 грн, а також інфляційних втрат - з 01.02.2024 по 01.11.2025 в сумі 2436,50 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 7578,37 грн, а також 611,38 грн 3% річних та 2436,50 грн інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2025 року дана заява була розподілена судді Лівер І.В. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 546/1288/25.

Ухвалою судді Лівер І.В. від 06 січня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання.

У зв`язку із наданням судді Лівер І.В. відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами відповідно до наказу № 03-ОС від 20 квітня 2026 року розпорядженням керівника апарату Решетилівського районного суду Полтавської області О. Радченка від 27 квітня 2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 546/1288/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року дана справа була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 27 квітня 2026 року справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання на 03 червня 2026 року.

У судове засідання 03 червня 2026 року представник позивача не з`явився, 02 червня 2026 року до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 67).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та зазначив, що ніяких договорів із позивачем не підписував, а наявна у матеріалах справи заява приєднання датована 2016 роком. Проти факту споживання природного газу не заперечував, проте жодних коштів за розподіл природного газу він платити не повинен. Також зазначив, що у період воєнного стану є заборона на стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Суд, заслухавши відповідача, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи та здійснює діяльність з розподілу природного газу, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19-20).

18 лютого 2016 року відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), згідно якої він приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, та в якій вказана, зокрема адреса об`єкта відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Згідно з відомостями зняття показників лічильників за березень 2023 року у відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений показник 11029, що засвідчено підписом відповідача 30.03.2023 (а.с. 16).

Позивач надсилав ОСОБА_1 претензію про сплату боргу за розподіл природного газу, що станом на 01.08.2025 разом із нарахуваннями за серпень 2025 становить 7128,17 грн (а.с. 12).

Згідно з рахунком-фактурою № 21000839-202509 від 08.09.2025 за послуги з розподілу природного газу за вересень 2025 у відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість в розмірі 7353,27 грн (а.с. 13).

Згідно з наданої позивачем картки абонента ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 , сума заборгованості відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , перед товариством станом на 01 листопада 2025 року складає 7578,37 грн (а.с. 8-9).

Також позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 2436,50 грн за період з 01 лютого 2024 року по 30 листопада 2025 року та три проценти річних в сумі 611,38 грн за період з 21 січня 2024 року по 22 грудня 2025 року (а.с. 11).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Суд зазначає, що правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з якимоператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа -підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 15 червня 2017 року № 778 (зі змінами) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Горішні Плавні, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського, Кременчуцького районів та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області), де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ПОЛТАВАГАЗ».

Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).

Установивши, що оператором газорозподільної системи на території Решетилівської ТГ на підставі відповідної ліцензії є АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ПОЛТАВАГАЗ», а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якому присвоєно номер особового рахунку № НОМЕР_1 , фактично споживає природний газ, суд доходить висновку про існування між сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.

При цьому акцептування відповідачем договору про розподіл природного газу, а отже і факт приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов зазначеного договору відбулось шляхом вчинення ним дій, зокрема щодо споживання природного газу, чого відповідачем не заперечувалося.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно пунктом 1 частини другої цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За змістом пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 1 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Постановою НКРЕКП № 3037 від 24.12.2019 (з змінами та доповненнями) встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.01.2020 року по 01.07.2020 в розмірі 1,14 грн за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ), з 01.07.2020 - 1,308 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року №2460 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.01.2021 року - 2,316 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).

Постановою НКРЕКПвід 30.01.2021 № 129 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.02.2021 - 2,136 грн. за 1 куб.м на місяць (з урахуванням ПДВ).

Постановою НКРЕКП № 22.12.2021 № 2764 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2022 - 2,112 грн. за 1 куб.м на місяць (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, з 01.01.2020 по 01.11.2025 щомісяця відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем до сплати нараховується: з 01.01.2020 - 146,46 грн, з 01.07.2020 - 168,30 грн, з 01.01.2021 - 234,50 грн, з 01.02.2021 - 215,91 грн, з 01.01.2022 - 253,97 грн, з 01.01.2023 - 233,55 грн, з 01.01.2024 - 229,86 грн, з 01.01.2025 - 225,10 грн за послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За нормами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Таким чином, законом чітко визначено як порядок укладення договору (перелік дій, які свідчать про наявність волевиявлення споживача на укладення договору) так і порядок визначення умов договору.

Споживання природного газу та подання заяви про приєднання до умов договору свідчить про виконання дій, з якими закон пов`язує волевиявлення споживача на укладення договору.

За нормами статей 526,629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній отримував послуги з постачання природного газу, тому, відповідно, отримував і послуги з розподілу природного газу до об`єкта газопостачання, однак систематично не сплачував вартість отриманих ним послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем, який є оператором газорозподільної системи на території Решетилівської ТГ.

Суд звертає увагу, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Проте відомостей про направлення відповідної заяви чи про висловлення незгоди із транспортування газу АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ПОЛТАВАГАЗ»» у домоволодіння ОСОБА_1 суду не надано.

Отже, відповідач порушив договірні відносини з позивачем та не виконував належним чином свої обов`язки щодо сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу, тому вимогу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 7578,37 грн слід задовольнити.

Також позивач заявив вимогу про стягнення трьох процентів та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17).

Тобто на дані правовідносини також поширюється норма статті 625 ЦК України, а тому позивач має законне право на стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Доводи відповідача щодо неправомірності стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних в період воєнного стану суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06 березня 2022 року і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Однак відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: 1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Отже з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Водночас позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат в сумі 2436,50 грн за період з 01 лютого 2024 року по 30 листопада 2025 року та трьох процентів річних в сумі 611,38 грн за період з 21 січня 2024 року по 22 грудня 2025 року.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідачем не спростовано та сумніву в його достовірності в суду не викликає.

ОСОБА_1 належним чином не виконував свої обов`язки та не здійснював погашення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, тому суд вважає, що АТ «ОГС «Полтавагаз» правомірно нараховані інфляційні втрати в сумі 2436,50 грн та три проценти річних в сумі 611,38 грн.

Таким чином позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 10626,25 грн, яка складається із заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу 7578,37 грн, інфляційних втрат 2436,50 грн та трьох процентів річних 611,38 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції про сплату судового збору № 5375 від 25 листопада 2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2725,20 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 34).

Відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З матеріалів справи встановлено, що 13 серпня 2025 року Решетилівським районним судом у справі № 546/636/25 постановлено ухвалу про скасування судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Полтавагаз»заборгованості за послуги з розподілу природного газу, трьох процентів річних та інфляційних втрат (а.с. 17). З КП «Д-3» встановлено, що судовий збір в сумі в сумі 302,80 грн, сплачений АТ «ОГС «Полтавагаз»16 квітня 2025 року, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України та враховано у справі № 546/636/25.

З огляду на зазначене та у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати по сплаті судового збору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість в сумі 10626 (десять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 25 копійок, з яких: 7578 гривень 37 копійок - заборгованість по оплаті за послуги з розподілу природного газу, 2436 гривень 50 копійок грн - інфляційні втрати та 611 гривень 38 копійок - три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», адреса: вул. Козака, 2А, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код юридичної особи 03351912.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 03 червня 2026 року.

Суддя Ю.В. Зіненко