Рішення № 137090195, 26.05.2026, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа №: 528/1221/25

Провадження № 2/528/274/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2026 року м. Гребінка

26 травня 2026 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФК «КРЕДІТ КАПІТАЛ»» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 06.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений договір про споживчий кредит №9824533, згідно з умовами якого відповідач отримала 10000,00 грн., зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом, що передбачені кредитним договором. Кредит надано на умовах строковості, зворотності та платності. Зазначає, що 24.09.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ», було укладено Договір відступлення прав вимоги №110-МЛ. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно зі ОСОБА_1 за кредитним договором №9824533 від 06.05.2024 року. Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 37790 грн. 40 коп., з яких: 10000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 18740 грн. 40 коп. заборгованість за сумою відсотків; 1150 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією; 4900 грн. 00 коп. сума по неустойці, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просив розглядати справу без його присутності в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, згідно відзиву у задоволенні позовних вимог просила відмовити, посилаючись на незаконне нарахування комісії та неустойки за порушення грошового зобов`язання, а також просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх надмірно високими.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Частиною 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ, передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Судом встановлено, що 06.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9824533.

Відповідно до умов договору: тип кредиту кредит; строк 360 днів; дата надання кредиту 06.05.2024 року; сума кредиту 10000,00 грн; загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складають 41848,00 грн. в грошовому виразі та 9772,81 відсотків річних у процентному значені; комісія за надання кредиту 1150 грн., яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Договір підписано позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 770979 (а.с. 8-13).

До договору додано додаток №1 Графік платежів, Анкета-заява на отримання кредиту (а.с. 13зврт.-15, 35).

Згідно Довідки про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , з якою укладено договір №9824533 від 06.05.2024 року, ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт Договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) 770979 (а.с. 25 зврт.).

Факт перерахування ТОВ «МІЛОАН» кредитних коштів за кредитним договором №9824533, укладеним зі ОСОБА_1 підтверджується Платіжним дорученням №130236816 від 06.05.2024 року (а.с. 36).

В матеріалах справи також міститься розрахунок заборгованості за кредитним договором №9824533 від 06.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 37790 грн. 40 коп., з яких: 10000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 18740 грн. 40 коп. заборгованість за сумою відсотків; 1150 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією; 4900 грн. 00 коп. сума по неустойці, станом на 20.08.2025 року (а.с. 16-17зврт.).

24.09.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги №110-МЛ. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно зі ОСОБА_1 за кредитним договором №9824533 від 06.05.2024 року. (а.с. 21-29зврт.)

12.08.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» за вих№23928364/5854 надіслало на адресу ОСОБА_1 письмову претензію (а.с. 30).

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Зі змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно із п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"», строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і станом на день розгляду справи дія воєнного стану триває.

Крім того, згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.

Суд, аналізуючи зміст кредитного договору (кредитної лінії), встановив, що такі правочини не визначають необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитора, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, також кредитором у договорі про надання кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які позивачем визначено плату, як комісію, заявлену до стягнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що такі умови надання споживчого кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позову в частині стягнення комісії слід відмовити.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, оскільки у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та стягнення суми комісії у розмірі 1150 грн. та неустойки в розмірі 4900 грн., слід відмовити.

Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Правнича допомога ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ» (а.с. 33).

Відповідно до Акту №Д1763 наданих послуг, що є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги, загальна вартість наданих послуг складає 8000,00 грн.(а.с. 34).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позову, клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, а тому на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути 6609 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 263-265, ч. 1 ст. 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, заборгованість за кредитним договором №9824533 від 06.05.2024 року, станом на 20.08.2025 року у розмірі 28740 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок) грн. 40 коп. з яких: - 10000 грн. 00 коп. заборгованість по тілу; - 18740 грн. 40 коп. заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, судовий збір у розмірі 2001 (дві тисячі одна) грн. 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6609 (шість тисяч шістсот дев`ять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2026 року.

Суддя Я. В. Татіщева