Рішення № 137089495, 01.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/580/26

Номер провадження № 2/371/1143/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №8523511 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 14.08.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-31/25, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Авентус Україна» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Авентус Україна». Відповідно до Додатку (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-31/25 від 14.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №8523511 від 28.11.2024 складає 20 488, 00 грн, з яких: 5 200, 00 грн - заборгованість по тілу, 5 876, 00 грн - заборгованість по відсотках, 9 412, 00 грн - пеня. 06.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5090234 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-27/25, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Лінеура Україна». Відповідно до Додатку (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-27/25 від 29.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5090234 від 06.11.2024 складає 19 844, 86 грн, з яких: 5 444, 70 грн - заборгованість по тілу, 11 650, 16 грн - заборгованість по відсотках, 2 750, 00 грн - пеня, штраф. Вказує, що всупереч умовам кредитних договорів, відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. У зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №8523511 від 28.11.2024 складає 20 488, 00 грн, та за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5090234 від 06.11.2024 складає 19 844, 86 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Ухвалою суду від 19.05.2026 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення, окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причину неявки суду не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо заборгованості відповідача за Договором № 5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, судом встановлено, що 06.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 57-68).

На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 5 500, 00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до реквізитів Договору №5090234 від 06.11.2024, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 підписала Договір, Додаток №1 до Договору Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Додаток №2 до Договору та паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «39967».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК Україна», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 500, 00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем (а.с.89).

За даними поданого розрахунку заборгованості за Договором №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 у період з 06.11.2024 по 29.07.2025 включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 19 844, 86 грн (а.с. 84-88).

Позивач зазначає, що у зазначений період відповідачем, здійснено останній платіж оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 55, 29 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 1 594, 71 грн.

29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-27/25, відповідно якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «Свеа Фінанс а» за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 90-97).

Згідно п. 2.1 договору факторингу, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі що дорівнює ціні договору, у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору факторингу сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 2 949 879, 15 грн. Фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в договорі, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Факт укладення вказаного договору підтверджується платіжною інструкцією №10133 від 30.07.2025 про сплату фінансування згідно Договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025 (а.с. 101).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу №01.02-28/25 від 29 липня 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №5090234 від 06.11.2024 загальна сума заборгованості склала 19 844, 86 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 5 444, 70 грн, заборгованості за процентами - 11 650, 16 грн, штрафні санкції - 2 750, 00 грн (а.с. 104).

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 перед позивачем не сплачена і складає 5 444, 70 грн - тіло кредиту, 11 650, 16 грн - нараховані проценти за користування грошовими коштами, 2 750, 00 грн - штрафні санкції, а всього - 19 844, 86 грн.

Щодо заборгованості відповідача за Договором №8523511 про надання споживчого кредиту від 28.11.2024 судом встановлено, що 28.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №8523511 про надання споживчого кредиту (а.с. 10-19).

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 2104/ОД від 22.10.2024 та розміщених їх сайті https://creditplus.ua.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 5 200, 00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 345 днів (п. 1.4 Договору). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 23 днів. Детальні терміни (дата) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору; тип процентної ставки - фіксована (п.1.5 Договору).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5 200, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача.

Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до реквізитів Договору №8523511 від 28.11.2024, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 підписала Договір, Додаток №1 до Договору Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А9443» та паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «LS1217».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 200, 00 грн на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем (а.с. 42)

За даними розрахунку заборгованості за Договором №8523511 від 28.11.2024 у період з 28.11.2024 по 13.08.2025 включно ТОВ «Авентус Україна» було нараховано 20 488, 00 грн заборгованості, з яких 5 200, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 876, 00 грн - проценти за користування кредитом, штраф - 9 412, 00 грн (а.с. 36-41).

14.08.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-31/25, відповідно якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «Свеа Фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 43-48).

Згідно п. 1.1 договору факторингу, фактор набуває права грошової вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав грошових вимог фінансування у сумі та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (право вимоги), строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору факторингу сторони домовились, що фінансування становить 2 519 786, 98 грн фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в договорі, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників.

Факт укладення вказаного договору підтверджується платіжною інструкцією №10151 від 20.08.2025 про сплату фінансування згідно Договору факторингу №01.02-31/25 від 14.08.2025 (а.с. 53).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №1 в електронному вигляді до Договору факторингу №01.02-31/25 від 14 серпня 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №8523511 від 28.11.2024 загальна сума заборгованості склала 20 488, 00 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 5 200, 00 грн, заборгованості за процентами - 5 876, 00 грн, штрафні санкції - 9 412, 00 грн (а.с. 56).

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором №8523511 про надання споживчого кредиту від 28.11.2024 перед позивачем не сплачена і складає 5 200, 00 грн - тіло кредиту, 5 876, 00 грн - нараховані проценти за користування грошовими коштами, 9 412, 00 грн - штрафні санкції, а всього - 20 488, 00 грн.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» відступили ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача. Договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «Свеа Фінанс», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин між сторонами у справі було надано Договір №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 та Договір №8523511 про надання споживчого кредиту від 28.11.2024, які були підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, вищевказані договори свідчать про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договорів діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за наданими кредитами у розмірі 5 200, 00 грн та 5 444, 70 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам у розмірі 5 876, 00 грн та 11 650, 16 грн.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, кредитні кошти разом з відсотками не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «Свеа Фінанс», до якого перейшло право вимоги, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс» в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 у розмірі 17 094, 86 грн, що складається з 5 444, 70 грн - заборгованість за сумою кредиту, 11 650, 16 грн - заборгованість за відсотками; та за Договором №8523511 про надання споживчого кредиту від 28.11.2024 у розмірі 11 076, 00 грн, що складається з 5 200, 00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 5 876, 00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 2 750, 00 грн та 9 412, 00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває до тепер.

У цій справі кредитні договори: Договір №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 та Договір №8523511 про надання споживчого кредиту від 28.11.2024 укладений між сторонами 06.11.2024 та 28.11.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафних санкцій за прострочення зобов`язань.

Відтак, оскільки стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 2 750, 00 грн та 9 412, 00 грн.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (69,85%) в сумі 1 859, 69 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,279,280 ЦПК України, ст.ст. 526,530,625,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за Договором №5090234 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 у розмірі 17 094, 86 (сімнадцять тисяч дев`яносто чотири гривень вісімдесят шість копійок) гривень та Договором №8523511 про надання споживчого кредиту від 28.11.2024 у розмірі 11 076, 00 (одинадцять тисяч сімдесят шість) гривень, а всього 28 170, 86 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят гривень вісімдесят шість копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 859, 69 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень шістдесят дев`ять копійок) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко