Вирок № 13708714, 07.02.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-16/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Тарасюк К. Е.

секретаряПротасенко М.М., Чергавому В.В., Літвіновій О.І.,

Степанишиній Н.О.

за участі прокурораВолошина Р.Ф., Байдюка Д.А.

захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,

та захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, військовозобов`язаного, не одруженого, працюючого о/у відділу організації роботи, моніторингу та зонального контролю управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

та

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Бортятин, Мостиського району, Львівської області, українця, громадянина України, освіта повна вища, військовозобов`язаного, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючого старшим о/у відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м.Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 302 ч.2, 364 ч.3, 368 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_12, працюючи на посаді старшого оперуповноваженого, а ОСОБА_13 - оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві, а з 12.11.07 р. ОСОБА_12, працюючи на посаді о/у відділу організації роботи, моніторингу та зонального контролю управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в м. Києві, та ОСОБА_13 з 08.11.07 р., працюючи на посаді старшого о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві, будучи службовими особами, представниками влади, працівниками правоохоронного органу, маючи спеціальне звання капітан міліції, умисно, з корисливих мотивів, з використанням наданої влади всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, повторно, в період часу з квітня 2007 року по 27 березня 2009 року шляхом зловживання владою, заподіявши таким чином істотну шкоду державним інтересам, заволоділи грошовими коштами громадянок ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (повторно) шляхом обману, а також в період часу з грудня 2008 року по 27 березня 2009 року створили та утримували місце розпусти з метою наживи за наступних обставин.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 479 о/с від 14.11.05 р. ОСОБА_12 призначено на посаду старшого о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 814 о/с від 12.11.07 р. ОСОБА_12 призначено на посаду о/у відділу організації роботи, моніторингу та зонального контролю управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 245 о/с від 31.10.05 р. ОСОБА_13 призначено на посаду о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 792 о/с від 08.11.07 р. ОСОБА_13 призначено на посаду старшого о/у цього ж відділу.

У відповідності до ст. 1, 2 Закону України “Про міліцію” на ОСОБА_12 та ОСОБА_13, як на працівників міліції, тобто представників державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, покладено основні завдання з забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили.

При виконанні покладених на міліцію завдань ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відповідно до ст. 10 Закону України “Про міліцію” були зобовязані: виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством та, виконуючи покладені на них обовязки згідно ст. 12 Закону України “Про міліцію”, мали право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у визначених цим Законом випадках.

Таким чином, перелік службових обовязків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 свідчить про те, що останні були представниками влади, тобто особами, які наділені правом предявляти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи, обовязкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Проте, будучи працівниками правоохоронного органу, уповноваженими на виконання функцій держави, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 протиправно використали надані їм повноваження для вчинення злочинів за наступних обставин:

В квітні 2007 року ОСОБА_12, працюючи на посаді ст. о/у, а ОСОБА_13 о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами осіб жіночої статі, які займаються проституцією, вступили між собою у попередню злочинну змову, домовившись, що вони під час виконання функцій представників влади будуть виявляти факти зайняття проституцією особами жіночої статі, та заволодівати їх грошовими коштами як щомісячною винагородою за допомогу з боку працівників міліції у непритягненні їх до адміністративної відповідальності за такі незаконні дії, не маючи насправді таких службових повноважень.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, в період часу з 15 по 30 квітня 2007 року, будучи службовими особами, представниками влади, працівниками правоохоронного органу, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, разом з 3-ма невстановленими слідством особами, які не були обізнані про їх злочинні наміри, приїхали за адресою: АДРЕСА_1, де проживала гр-ка ОСОБА_14, та за наявною в них інформацією займалась проституцією.

Зайшовши до квартири, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повідомили ОСОБА_14, що вони є працівниками міліції і їм відомі факти зайняття нею проституцією, та їй необхідно проїхати з ними для надання пояснень з цього приводу, на що остання погодилась.

Доставивши ОСОБА_14 до управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, проспект Правди, 33, ОСОБА_12 за попередньою змовою зі ОСОБА_13, будучи службовими особами, представниками влади, працівниками правоохоронного органу, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи наодинці з ОСОБА_14, з метою створення сприятливої ситуації для обману та отримання згоди останньої на передачу їм власних грошових коштів, повідомили, що вони можуть притягнути її до кримінальної відповідальності за звідництво або до адміністративної відповідальності за зайняття проституцією, та в подальшому, використовуючи надану їм владу, будуть припиняти всі її дії, повязані з даною діяльністю, не маючи насправді таких повноважень

Враховуючи своє скрутне матеріальне положення та небажаючи бути притягнутою до адміністративної відповідальності за зайняття проституцією, яке є для неї основним джерелом доходу, ОСОБА_14 спитала в них, яким чином вона може цього уникнути і продовжити займатись проституцією. ОСОБА_12 та ОСОБА_13, прагнучи досягнення єдиної мети - щомісячного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в порушення ст.10 Закону України «Про міліцію», запропонували сплачувати їм щомісячно по 100 доларів США. При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запевнили ОСОБА_14, що у випадку сплати щомісячно вказаної грошової суми, вони із використанням наданої їм влади, не будуть фіксувати факти її незаконної діяльності та припиняти її дії, повязані із зайняттям проституцією, не маючи насправді таких повноважень, ввівши таким чином ОСОБА_14 в оману. На дану пропозицію ОСОБА_14 погодилась.

В подальшому ОСОБА_12 та ОСОБА_13, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, шляхом зловживання владою, діючи всупереч інтересам служби, в порушення ст. 10 Закону України «Про міліцію», в період часу з травня 2007 року по березень 2008 року, щомісячно, з 20-го по 30-те число, за адресою: АДРЕСА_1, отримували від ОСОБА_14 по 100 доларів США.

В березні 2008 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, шляхом вищенаведеного обману висунули ОСОБА_14 умову про сплату їм щомісячно не ста, а 300 доларів США, або еквівалент в сумі 1500 грн., за непритягнення останньої до адміністративної відповідальності за систематичне зайняття проституцією. На дану пропозицію ОСОБА_14 погодилась.

Так, в період часу з березня 2008 року по жовтень 2008 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, діючи всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, щомісячно, з 20-го по 30-те число, за адресою: АДРЕСА_3, отримували по 1500 грн., а з жовтня 2008 року по 23 березня 2009 року по 300 доларів США, за непритягнення останньої до адміністративної відповідальності за систематичне зайняття проституцією.

Таким чином за період з травня 2007 року по березень 2008 року ОСОБА_12 за попередньою змовою зі ОСОБА_13, зловживаючи владою, будучи працівниками правоохоронного органу, шляхом обману, незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 на суму 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ складало 5050 грн.

За період з березня по жовтень 2008 ОСОБА_12 за попередньою змовою зі ОСОБА_13, зловживаючи владою, будучи працівниками правоохоронного органу, шляхом обману, незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 на суму 10500 грн.

За період з жовтня 2008 року по 23 березня 2009 року ОСОБА_12 за попередньою змовою зі ОСОБА_13, зловживаючи владою, будучи працівниками правоохоронного органу, шляхом обману, незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 на суму 1800 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 13044,18 грн.

Всього за період з травня 2007 року по 23 березня 2009 року ОСОБА_12 за попередньою змовою зі ОСОБА_13, зловживаючи владою, заподіявши таким чином істотну шкоду державним інтересам, будучи працівниками правоохоронного органу, шляхом обману, незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 на загальну суму 28594,18 грн.

Крім того, 27 лютого 2009 року о 19 год. ОСОБА_13, будучи ст.о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві, за попередньою змовою з ОСОБА_12, який на той період працював о/у відділу організації роботи, моніторингу та зонального контролю УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві, та працівником міліції, матеріали справи відносно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, будучи службовими особами, представниками влади, працівниками правоохоронного органу, разом з двома особами, які не були обізнані про їх злочинні наміри, здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_4, де за наявною в них інформацією громадянка ОСОБА_15 за грошову винагороду надавала сексуальні послуги.

Зайшовши до квартири ОСОБА_13 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почали вимагати щоб ОСОБА_15 проїхала з ними до управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 33, для надання пояснень з приводу зайняття проституцією. Не бажаючи бути притягнутою до адміністративної відповідальності, ОСОБА_15 почала просити, щоб вони її не доставляли до вказаного управління, та запропонувала сплатити їм за це 200 доларів США. В цей час ОСОБА_13 та особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, усвідомлюючи, що ОСОБА_15 не бажає бути притягнутою до адміністративної відповідальності, та зайняття проституцією є для неї основним джерелом доходу, прагнучи досягнення єдиної мети, - незаконного заволодіння щомісячно грошовими коштами ОСОБА_15, діючи всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_12, повторно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи владою, в порушення ст.10 Закону України «Про міліцію», достовірно знаючи, що ОСОБА_15 займається проституцією, не припинили її дії, а погодились отримати від неї негайно 200 доларів США, та запропонували в подальшому сплачувати їм щомісячно 400 доларів США. При цьому, вищевказані працівники міліції запевнили ОСОБА_15, що у випадку сплати їм щомісячно вказаної грошової суми, вони із використанням наданої їм влади, не будуть фіксувати факти її незаконної діяльності та припиняти її дії повязані із зайняттям проституцією, при цьому ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не мали насправді таких повноважень, ввівши таким чином ОСОБА_15 в оману.

Не бажаючи бути притягнутою до адміністративної відповідальності, ОСОБА_15 погодилась на їх пропозицію щодо сплати негайно 200 доларів США та в подальшому щомісячно 400 доларів США, однак у зв?язку з відсутністю у неї 200 доларів США, передала їм лише частину цієї суми в розмірі 800 грн. (еквівалент 100 доларів США), а решту грошових коштів в сумі 800 грн. та 400 доларів США пообіцяла передати в інший день. Після цього, ОСОБА_13 залишив їй номер мобільного телефону ОСОБА_12 (НОМЕР_1), вказавши, що з цього номеру їй в подальшому передзвонять та повідомлять строк передачі решти грошових коштів.

З метою заволодіння рештою раніше обумовленої суми грошових коштів ОСОБА_15 у розмірі 800 грн., та подальшого незаконного заволодіння грошовими коштами останньої щомісячно у розмірі 400 доларів США, особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, надав ОСОБА_12 номер мобільного телефону ОСОБА_15

03.03.09р. ОСОБА_12, умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_13 та особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, зателефонував ОСОБА_15 зі свого мобільного телефону номер НОМЕР_1 та домовився про зустріч біля будинку АДРЕСА_4. В обумовленому місці він зустрівся з ОСОБА_15, однак остання під час цієї зустрічі повідомила, що зазначену суму грошових коштів передасть пізніше.

06.03.09р. ОСОБА_12 близько 20 год. продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне повторне заволодіння грошовим коштами ОСОБА_15, за попередньою домовленістю з останньою, зустрівся з нею за вищевказаною адресою та отримав від ОСОБА_15 частину обумовленої суми грошових коштів в розмірі 200 доларів США, що згідно курсу Національного банку України складало 1540 грн., як частину грошових коштів за березень 2009 року (по проханню ОСОБА_15 в дану суму було включено несплачену нею 27.02.09р. частину суми, а саме 800 грн.).

07.03.09р. у невстановлений слідством час ОСОБА_12, отримані від ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 200 доларів США, біля станції метро «Політехнічний інститут», передав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, отримавши від нього свою частку грошей в сумі 500 грн.

22.03.09р. ОСОБА_12, діючи повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_13, всупереч інтересам служби, знову зустрівся з ОСОБА_15 в підїзді будинку по вул. Підвисоцького 6-а в м.Києві, де отримав від неї грошові кошти в сумі 2500 грн., еквівалент 300 доларам США, за не притягнення її до адміністративної відповідальності за систематичне зайняття проституцією (дана сума включала в себе частину грошових коштів за березень 2009 року в сумі 200 доларів США, та 100 доларів США, як частина грошових коштів за квітень 2009 року).

В період часу з 23 по 25 березня 2009 року ОСОБА_12, біля станції метро «Політехнічний інститут», передав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вказані 2500 грн. та отримав від нього свою частку грошей в сумі 500 грн.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на щомісячне незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_15 в розмірі 400 доларів США за не притягнення останньої до адміністративної відповідальності за систематичне зайняття проституцією, 27 березня 2009 року ОСОБА_12, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою зі ОСОБА_13 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, по телефону домовився знову зустрітись з ОСОБА_15 В цей же день, о 18 год. на автомобілі «Міцубісі Ланцер», д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_12, прибув на обумовлене місце за адресою: АДРЕСА_4, і в підїзді даного будинку отримав від ОСОБА_15 обумовлену суму грошових коштів у розмірі 2400 грн. (еквівалент 300 доларам США, дана сума являлась частиною платежу за квітень 2009 року), як частину щомісячної винагороди за не притягнення її до адміністративної відповідальності, при цьому ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не мали насправді таких повноважень, вводячи таким чином ОСОБА_15 в оману.

Одразу ж після одержання вказаних грошових коштів, ОСОБА_12 був затриманий оперативними працівниками Служби внутрішньої безпеки 10-го відділу (в м. Києві) МВС України, які і вилучили в нього 2400 грн.

Таким чином, за період з 27 лютого 2009 року по 27 березня 2009 року ОСОБА_12, в групі зі ОСОБА_13, та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повторно, за попередньою змовою між собою, зловживаючи владою, діючи всупереч інтересам служби, в порушення ст.10 Закону України «Про міліцію», будучи працівниками правоохоронного органу, шляхом обману, незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі 5700 грн. та 200 доларів США, що згідно курсу Національного банку України складало 1540 грн.

В результаті даних злочинних дій ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підірвано авторитет та престиж органів державної влади України, тобто заподіяно істотну шкоду, охоронюваним законом державним інтересам.

Крім того, в кінці грудня 2008 року ОСОБА_12 з метою створення та утримання місця розпусти з метою наживи, вступив в злочинну змову зі ОСОБА_13

З даною метою, ОСОБА_12, за попередньою змовою зі ОСОБА_13, домовився з ОСОБА_16 про оренду квартири АДРЕСА_5, яка належить на праві власності її родичам, з орендною платою 1500 грн. щомісячно. З метою прикриття дійсної цілі оренди квартири та своїх анкетних даних, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_16, що його звуть ОСОБА_17, а квартиру він буде орендувати для проживання в ній разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_21.

Після передачі ОСОБА_16 приміщення вищевказаної квартири ОСОБА_12, останній, за попередньою змовою зі ОСОБА_13, продовжуючи свої дії направлені на створення та утримання місця розпусти, надав вказану квартиру ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17 та іншим невстановленим слідством особам жіночої статі, які там в подальшому займались проституцією.

Продовжуючи свої злочинні дії по утриманню місця розпусти ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_13, 05.02.09р. біля будинку за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 3а, сплатив ОСОБА_16 орендну плату в розмірі 1500 грн. за січень 2009 року, та 10.03.09р. біля будинку за вказаною адресою, сплатив ОСОБА_16 орендну плату в розмірі 1500 грн. за лютий 2009 року.

В результаті функціонування даного місця розпусти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від осіб, які там займались проституцією, отримували винагороду в розмірі 50 % від суми коштів, які сплачували клієнти за отримання послуг сексуального характеру. Для отримання даних коштів, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 періодично, в залежності від інтенсивності надання послуг, приїздили за адресою: АДРЕСА_5, де й отримували грошову винагороду.

Так, в період часу з 13.01.09р. по 24.03.09р. в результаті створення та утримання місця розпусти за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, було отримано 41960 грн. та 600 доларів США, що згідно курсу Національного банку України складало 4620 грн.

Підсудний ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, визнав частково і пояснив, що працюючи з 2005р. на посаді ст. о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві, у нього було контрольне провадження по масажним салонам, по яким він згідно напрямку своєї діяльності повинен був здійснювати перевірку дозвільних документів. У 2007 році з мережі Інтернет він дізнався про те, що дівчина на «ОСОБА_34» надає послуги масажу. Він зателефонував останній і домовився про зустріч. По приїзду до АДРЕСА_1, в якій проживала ОСОБА_14, спочатку зайшов він, та через деякий час - ОСОБА_13, з яким на той період він працював в одному відділі. Після спілкування з дівчиною він зрозумів, що вона повія, хоча остання цей факт заперечувала. Він, пре`явивши ОСОБА_14 посвідчення працівника міліції, повідомив, що вона не має ліцензії на надання послуг масажу, на що остання запропонувала вирішити це питання, шляхом отримання в неї грошей, на що він відповів, що подумає, та набере її. Через деякий час він приїхав до ОСОБА_14 за запрошенням останньої, і вона погодилась надавати гроші, щоб її не турбували працівники міліції за зайняття нею проституцією. Не заперечував проти фактичних обставин та розміру отриманих у ОСОБА_14 грошових коштів протягом періоду 2007 березень 2009р., які спочатку складали 100, а потім 300 доларів США. Зазначив, що з ОСОБА_14 в нього склались дружні стосунки, інколи він приїздив до неї зі своїми товаришами, яким вона надавала інтимні послуги. Її показання працівникам міліції проти нього пояснив тим, що коли одного разу ОСОБА_14 йому зателефонувала і попросила допомоги від інших працівників міліції, які хотіли її забрати до відділу, він їй не допоміг, а поклав слухавку. Потім він дізнався в неї, що вона віддала цим працівникам міліції, що до неї приходили, гроші за не притягнення її до відповідальності. По епізоду за ст. 302 ч.2 КК України пояснив, що в жовтні 2008 року він разом зі своєю дівчиною за 1500 грн. орендували квартиру АДРЕСА_5, де разом проживали. Через місяць вони посварились, і він в середині листопада здав цю квартиру дівчині на ім`я ОСОБА_35, а у грудні 2008р. ОСОБА_16 та ОСОБА_17, з яким його познайомила ОСОБА_35. Коли стало питання про орендну плату, від ОСОБА_16 від дізнався про те, що в цій квартирі мешкають дівчата, які надають інтимні послуги, в яких є диспетчер, який в свою чергу приймає на них замовлення та отримує гроші за надані послуги. ОСОБА_16 пояснила, що гроші за рекламу про інтимні послуги проплачені на півроку вперед, а тому, вони домовились, що він буде отримувати гроші у цього диспетчера, якому вона скаже, що ОСОБА_12 старший. В подальшому він отримував на свій телефон смс-повідомлення із замовленнями, а у диспетчера ОСОБА_21 та ОСОБА_22 брав гроші за фактичних обставин та на суми, що зазначені у обвинувальному висновку. Визнав, що оплачував комунальні платежі та орендну плату за цю квартиру, де надавались інтимні послуги. По епізоду відносно ОСОБА_15 пояснив, що в лютому 2009р. у вечірній час він зустрівся зі ст. о/у в ОВС відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23, з яким він раніше працював, і останній повідомив, що є дівчина повія, якій потрібна допомога, щоб її не турбували працівники міліції з приводу зайняття нею проституцією, у якій потрібно забрати гроші в сумі 400 доларів США та 800 грн., та яка за допомогу буде надавати їм інформацію про торгівлю людьми. Зі слів ОСОБА_23 йому також стало відомо про те, що ОСОБА_13 був разом із ним на квартирі у цієї дівчини. 02.03.09р. він не зміг зв`язатись зі ОСОБА_23, в результаті чого зателефонував до ОСОБА_13 і попросив підтвердити ОСОБА_15 факт того, що він та людина, з якою вона може спілкуватись. Потім, під час зустрічі з ОСОБА_15 він так і зробив, а ОСОБА_13 по телефону підтвердив дівчині цей факт, про який вони домовились. ОСОБА_15 перенесла зустріч на 06.03.09р., пояснивши, що грошей в неї немає. В призначений день близько 20.00 год. він зустрівся з ОСОБА_15 біля буд.АДРЕСА_4, де отримав від неї 200 доларів США, які увечері наступного дня він передав ОСОБА_23, отримавши від останнього 500 грн. 22.03.09р. приблизно о 15.00 год. він знов зустрівся із ОСОБА_15 в під`їзді вказаного будинку, де остання проживала, та отримав від неї 2500 грн., домовившись про те, що решту грошей в сумі 2500 грн. вона передасть пізніше. Протягом 23-25.03.09р. він отримані від ОСОБА_15 2500 грн. передав ОСОБА_23 , за що останній дав йому 500 грн. 27.03.09р. близько 17.00 год. він прибув до будинку ОСОБА_15, попередньо домовшись з нею про зустріч з метою отримання решти грошей, і в під`їзді отримав від останньої гроші, після чого він вийшов на вулицю, де був затриманий працівниками міліції. Під час затримання він викинув мобільний телефон, по якому здійснювався його зв`язок з ОСОБА_15 Після чого в присутності понятих був проведений його поверхневий огляд та огляд автомобіля, вилучення грошовий коштів в сумі 2400 грн., посвідчення працівника міліції, копії паспортів дівчат, що займались проституцією на квартирі по вул.Кіквідзе, які йому дала диспетчер ОСОБА_21, його мобільні телефони та інші речі. В цей момент йому зателефонував ОСОБА_23, якому він, з дозволу працівників міліції, повідомив, що гроші забрав, і їм треба зустрітись. Після чого йому також зателефонував ОСОБА_13, який поцікавився, як в нього справи. В подальшому з ним проводились слідчі дії. Визнав правильною кваліфікацію його дій органами досудового слідства за ст.ст.302 ч.2 та ст.364 ч.3 КК України. Незаконність своїх дій по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 визнав, заперечивши кваліфікацію за ст.368 ч.2 КК України, вважаючи, що такі його дії повинні бути кваліфіковані за ст.190 КК України.

Підсудний ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і пояснив, що він працював о/у, а з 08.11.07р. старшим о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві. Внутрішнім розпорядженням по управлінню №29/902 від 29.11.05р. його було закріплено за напрямком роботи з протидії незаконної трансплантації анатомічних матеріалів та органів людини. До його функціональних обов`язків входило виявлення та документування розкриття злочинів, пов`язаних з порушенням встановленого законом порядку трансплантації органів та тканин людини, а також пов`язані із торгівлею людьми. З приводу епізоду по ОСОБА_14 пояснив, що весною 2007р. ОСОБА_12, з яким вони працювали на той момент в одному відділі і підтримували товариські стосунки, попросив його поїхати на перевірку масажного салону по АДРЕСА_1. В розмові з ОСОБА_14 по лінії своєї роботи, остання запропонувала ОСОБА_12 100 доларів США, на що той відмовився, сказавши, що зателефонує їй пізніше. Через деякий час ОСОБА_12 передав йому 50 доларів США, сказавши, що це «привіт від ОСОБА_14». Щодо епізоду за ст. 302 ч.2 КК України пояснив, що в січні 2009р. він за проханням ОСОБА_12 на власному автомобілі разом з останнім під`їхали до будинку АДРЕСА_5, де ОСОБА_12 вийшов, зустрівся з якоюсь дівчиною, після чого повернувся до автомобіля, і вони поїхали. Приблизно через тиждень він за проханням ОСОБА_12 разом з ним ще раз під`їжджали до вказаного будинку. На цей раз дівчина сіла до його автомобіля, щось передала ОСОБА_12 та вийшла. Під час руху в автомобілі він спитав ОСОБА_12, що це за дівчина, на що той відповів, що це повія, а в цьому будинку є квартира, де живуть повії, і він з ними спілкується. Через декілька тижнів йому зателефонував ОСОБА_12 і повідомив, що зможе повернути йому частину боргу, але для цього йому треба самому приїхати до будинку по вул. Кіквідзе, де йому винесуть гроші, що він і зробив, отримавши того ж дня гроші в конверті від дівчини. Щодо епізоду по ОСОБА_15 пояснив, що наприкінці лютого 2009р. він за пропозицією ст.о/у його відділу ОСОБА_23 прибув до квартири ОСОБА_15 по АДРЕСА_4, де на той час вже перебував ОСОБА_23, з метою отримання інформації за своїм напрямком роботи. В ході бесіди ОСОБА_15 повідомила, що потрібною інформацією вона не володіє, а вони, в свою чергу, пояснили їй, що у випадку виявлення іншими працівниками їх відділу фактів зайняття нею проституцією, на неї буде складений протокол. Тоді ОСОБА_15 запропонувала їм за гроші здійснювати її «захист» від переслідувань за такі дії з боку працівників міліції, на що вони відповіли, що коли буде така інформація, тоді й будуть розмовляти. ОСОБА_15 намагалась дати йому гроші, але він не взяв, а вийшов до коридору. Слідом за ним вийшов ОСОБА_23 і повідомив, що отримав від ОСОБА_15 гроші в сумі 800 грн., з яких 400 грн. дав йому. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_12 та попросив підтвердити ОСОБА_15, що він та людина, з якою їй слід спілкуватися з приводу надання інформації, на що він сказав, що спілкуватись з нею не зможе. 27.03.09р. приблизно о 16.00 год. він зустрів ОСОБА_12, який повідомив йому, що сьогодні віддасть йому частину боргу після того, як з`їздить на вул. Підвисоцького. Через декілька годин він зателефонував ОСОБА_12 з приводу боргу, але той сказав, що передзвонить пізніше. Потім він дізнався про те, що ОСОБА_12 було затримано працівниками внутрішньої безпеки. Погодився з правильністю кваліфікації його дій за ст.364 ч.3 КК України, пояснивши, що гроші за обставин, зазначених у обвинуваченні, він дійсно брав і це було незаконно, а також, будучи працівником міліції повинен був повідомляти про виявлені факти незаконної діяльності, проте, цього не робив. Разом з тим, заперечив кваліфікацію його дій за ст.ст.302 ч.2, 368 ч.2 КК України.

Не зважаючи на позицію підсудних, їх вина у вчиненні вказаних злочинів повністю підтверджується наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

1. По епізоду незаконного заволодіння грошовими коштами гр-ки ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_14 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що близько 5 років тому вона зареєструвалась приватним підприємцем в м. Києві та закінчила курси масажиста, про що отримала відповідне свідоцтво. Після цього вона стала надавала послуги масажиста в АДРЕСА_1, яку вона орендувала з 2007р. Для пошуку клієнтів вона розмістила оголошення в газеті «Авізо». В цей же час через скрутне матеріальне становище вона інколи почала надавати інтимні послуги своїм постійним клієнтам, тобто займалась проституцією. Приблизно в квітні 2007 року, до неї на масаж по рекламному телефону записався молодий чоловік, який і прийшов в цей же день. Після надання йому інтимних послуг, до квартири зайшли 4 особи, які відрекомендувались працівниками міліції. Особа, яка замовляла такі послуги, працівником міліції не представлялась. Так, вказані працівники міліції, серед яких були ОСОБА_12 та ОСОБА_13, вказали, що їй необхідно проїхати з ними до відділу боротьби з незаконною торгівлею людьми для надання пояснень з приводу надання нею інтимних послуг, тобто зайняття проституцією. На їх пропозицію вона погодилась. У вказаному відділі по АДРЕСА_8 вона спілкувалась з ОСОБА_12, який проводив бесіду. При цьому також був присутній ОСОБА_13 та особа, яка складала не неї протокол. Вони повідомили їй, що якщо вона хоче в подальшому займатись цією діяльністю, то повинна платити їм гроші, або припинити такі дії. Оскільки вона на той момент була безробітна, то погодилась на пропозицію платити гроші працівникам міліції з тих грошей, які вона отримає за послуги масажу та інтимного характеру. При цьому зауважила, що вони все рівно могли б її підставити, підкинути який-небудь наркотик, заставити платити шраф в рахунок держави, тощо. Таким чином вона погодилась на їх пропозицію платити щомісячно по 100 доларів США, за що вони не будуть їй перешкоджати та документувати її дії. Перший раз вона заплатила 100 доларів США в травні 2007 року ОСОБА_12 В подальшому вона передавала йому щомісячно по 100 доларів США до березня 2008 року, до того моменту, як вона переїхала жити до АДРЕСА_3, де також надавала послуги сексуального характеру, тобто займалась проституцією. З цього періоду ОСОБА_12 повідомив, що тепер їй необхідно буде платити по 300 доларів США, або еквівалент в розмірі 1500 грн. Починаючи з березня 2008 року до вересня 2008 року включно вона передавала ОСОБА_12 по 1500 грн. щомісячно. З жовтня 2008 року по березень 2009 року на вимогу ОСОБА_12 вона сплачувала йому по 300 доларів США, оскільки впав курс гривні. Також, один - два рази за грошовими коштами по 300 доларів США до неї приїздив особисто ОСОБА_13 Про те, що необхідно буде передати останньому вказані грошові кошти їй повідомив ОСОБА_12 по телефону, сказавши, що сам не зможе приїхати. Крім того, в розмові з ОСОБА_12 вона дізналась про те, що ОСОБА_13 разом з ним працюють у відділі БЗПТЛ. Декілька разів ОСОБА_12 приїздив за грошима разом із ОСОБА_13, яким вона декілька разів надавала інтимні послуги, а ОСОБА_13 також послуги масажу. Пояснила, що гроші давала ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за те, щоб в неї не було проблем за зайняття проституцією, сприймаючи їх як працівників міліції.

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_13 як особу на імя ОСОБА_13, яка разом з ОСОБА_12 приїздила до неї в квітні 2007 року (т.2 а.с. 128-130);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_12 як особу на імя ОСОБА_12, яка разом зі ОСОБА_13 приїздила до неї в квітні 2007 року, та в подальшому отримувала він неї грошові кошти за не припинення її дій, повязаних із найняттям проституцією (т.2, а.с.131-133);

- даними протоколу огляду від 27.03.09р., згідно якого в ОСОБА_12 вилучено аркуш паперу із зазначеним номером телефону ОСОБА_14, адресою її місця проживання та суми, яку вона повинна була щомісячно в період з 20 по 30 число сплачувати останньому (т.1, а.с. 22-28);

- речовим доказом по справі: аркушем паперу, який було вилучено 27.03.09 в ОСОБА_12 та який містить запис наступного змісту «…НОМЕР_4, АДРЕСА_3, с 20 по 31/ 300 у.е.», що в свою чергу підтверджує показання ОСОБА_14 про сплату ОСОБА_12 в кінці кожного місяця грошових коштів в розмірі 300 доларів США (т.1, а.с. 169-170);

- Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 479 о/с від 14.11.05 р., згідно якого ОСОБА_12 призначено на посаду ст. о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві ( т.3, а.с. 97);

- Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 814 о/с від 12.11.07 р., згідно якого ОСОБА_12 призначено на посаду о/у відділу організації роботи, моніторингу та зонального контролю управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в м. Києві ( т.3, а.с. 90);

- Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 245 о/с від 31.05.05р. згідно якого ОСОБА_13 призначено на посаду о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві (т.3 а.с.210);

- Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 792 о/с від 08.11.07 ., згідно якого ОСОБА_13 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві (т.1, а.с. 59);

При цьому, показання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в частині того, що останній ніколи не приїздив до квартири ОСОБА_14 за грошима, судом визнається безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_13 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки спростовуються показанням свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, в яких свідок, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, весь час досудового і судового слідства заперечувала правдивість цієї інформації, які і того, що гроші, як «привіт» ОСОБА_13, вона ніколи не передавала, оскільки спрямованість цих грошей була виключно на не притягнення її до відповідальності за зайняття проституцією. Враховуючи те, що суду не наведено будь-яких доказів того, що ОСОБА_14 мала будь-яку особисту зацікавленість обмовити ОСОБА_13 у вчиненні наведених злочинних дій, суд приймає її показання на досудому і судовому слідстві, як правдиві і такі, що можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

2. По епізоду незаконного заволодіння грошовими коштами гр-ки ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_15 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що будучи студенткою 6-го курсу Національного торгівельно-економічного університету в неї склались сімейні обставини так, що з весни 2008 року батьки стали не взмозі оплачувати її навчання, і вона вирішила займатися проституцією. На той момент вона орендувала двокімнатну АДРЕСА_4. Для зайняття проституцією вона в інтернеті знайшла сайт, де розміщуються дані осіб, які надають сексуальні послуги, і заповнила анкету із зазначенням номеру свого мобільного телефону ( НОМЕР_5). 27 чи 28 лютого 2009 року, до неї зателефонував клієнт, з яким вони домовились про зустріч. Коли до неї зайшов клієнт, він дістав з кишені посвідчення працівника міліції, яке швидко наблизив до неї. В цей час до вхідних дверей загального коридору тут же увійшли ще троє осіб в цивільному одязі, в т.ч. ОСОБА_13, які посвідчень не показували, однак хтось із них сказав, що вони із «полиции нравов». Вони заштовхнули її із загального коридору у квартиру та зачинили двері. Знаходячись у квартирі, на кухні, один із них почав кричати на неї, казати, що вона проститутка, щоб вона збиралася їхати із ними до райвідділу міліції. Вона почала казати їм, що проституцією не займається, проте вони один поперед одного почали казати фрази типу «зараз у відділі розберемося, проститутка ти, чи ні», «все поясниш у відділі» і т.п. Все зводилося до того, що вони вимагали від неї, щоб вона збиралася та їхала із ними до відділу. Також вони почали погрожувати, що вони притягнуть її до відповідальності за проституцію. Злякавшись, вона спитала, як можна вирішити питання, щоб не їхати до райвідділу. Тоді ОСОБА_13 спитав: «А, что ты нам можеш предложить?». Вона запропонувала 200 доларів США, хоча на той момент таких грошей в неї не було. На це ОСОБА_13 та інший чоловік №4 почали знущальним тоном казати «мало», «неужели это всё, что ты можешь предложить?», «мы уверены, что у тебя есть больше». В ході цієї розмови перші двоє чоловіків вийшли із кухні до зали, а вона запропонувала розрахуватися із ОСОБА_13 та чоловіком №4 шляхом надання сексуальних послуг. Вони сказали, що в принципі не проти цього, однак, вона має зрозуміти, що цим вона від них не «відкрутиться», що завтра до неї знов прийдуть, що просто так не дадуть самостійно займатися проституцією, вона все одно повинна мати «дах», а вони, міліціонери, гарантовано зможуть його надати. Вона сказала, що займається проституцією не інтенсивно і не потребує «даху». На це вони почали казати, що вона так довго не «протягне», і її постійно турбуватиме міліція. При цьому ОСОБА_13 сказав, що якщо вона їм регулярно, раз в місяць, платитиме, то в неї взагалі не буде проблем. Він також казав, що інші дівчата платять по 500 доларів або навіть по 500 євро, та не мають жодних проблем. Вона сказала, що не заробляє так багато, як «дівчата», на що ОСОБА_13 погодився, сказавши, що вона буде платити по 400 доларів. Вона погодилась. ОСОБА_13 продиктував їй номер мобільного телефону (НОМЕР_1), сказавши, що згодом з нього він їй подзвонить та повідомить про строк першого платежу. Також він сказав, що у разі виникнення проблем, вона зможе за цим телефоном із ним звязатися. Через деякий час перші двоє чоловіків вийшли з квартири, а вона почергово вступила в статеві зносини із чоловіком №4 та ОСОБА_13 (згідно послідовності), до яких її ніхто не примушував. В ході статевих зносин чоловік № 4 представився імям ОСОБА_36, а ОСОБА_13 імям ОСОБА_13. Також в ході зносин ОСОБА_13 казав, що платячи їм 400 доларів США щомісяця, вона позбавиться від багатьох проблем, що її ніхто не чіпатиме, і у разі тиску на неї від інших осіб, вони її захистять. Після статевих зносин вона надала ОСОБА_13 та ОСОБА_36 800 грн., домовившись, що через два дні вона дасть їм ще 800 грн., і вони пішли. 03.03.09р. приблизно о 14 год. 00 хв. з мобільного номера НОМЕР_1 (в неї даний номер було записано під абонентом на імя ОСОБА_13) їй зателефонував невідомий чоловік, який повідомив, що він від ОСОБА_13 та сказав, щоб вона сплатила йому 800 грн. Він запитав у неї, коли підїхати за грошима. В розмові він також виявив обізнаність з приводу того, де вона проживає. Чоловік не представлявся, однак сказав, що він із міліції і працює з ОСОБА_13. Вона сказала, йому, що його не знає, а гроші платитиме тим, хто до неї приходив. Він сказав, щоб вона не переживала, що він дійсно від ОСОБА_13. При цьому він увімкнув гучномовець на телефоні і вона почула знайомий голос ОСОБА_13 Той підтвердив, що це телефонує «його людина», з якою вона в подальшому має контактувати та передавати гроші. Тоді вона сказала, щоб він підїжджав. Того ж дня, близько 19.00 год., їй знов з того ж номеру зателефонував той чоловік та сказав, що він вже чекає її під підїздом. Вона вирішила записувати розмови із цими працівниками міліції за допомогою диктофону, який взяла із собою. На вулиці до неї підійшов ОСОБА_12, сказав, що він також працівник міліції та представився ОСОБА_13. Вона попросила його предявити посвідчення працівника міліції, однак він сказав, що забув його вдома. Він набрав ОСОБА_13 та надав їй слухавку, останній підтвердив, що це людина від нього, і що тепер вона буде вести із ним всі справи, і ця людина за нею закріплена. ОСОБА_12, вона сказала, що зараз не має грошей та зобовязується надати їм через тиждень 400 доларів. Також вона попросила його врахувати в ці 400 доларів і 800 грн., які попередньо мала віддати ОСОБА_13 ОСОБА_12 при ній знову зателефонував ОСОБА_13, повідомив про її прохання, на що останній погодився. Після цього ОСОБА_12, висловивши своє незадоволення, пішов. 06.03.09р. їй зателефонував ОСОБА_12 з номеру НОМЕР_1 та почав наполягати, щоб вона все ж таки сплатила йому 400 доларів США. Вона сказала, що має лише 200 доларів. Він погодився в цей же день забрати ці 200 доларів. Цю розмову вона також писала на диктофон. Приблизно о 20.00 год. він підїхав до її будинку та знову зателефонував. Вона вийшла та винесла йому 200 доларів. При цьому, вона знову застосовувала запис на вказаний диктофон. ОСОБА_12 взяв від неї 200 доларів, а вона пообіцяла йому віддати ще 200 доларів боргу за цей місяць і 400 доларів за наступний приблизно у 20-х числах березня. На це він погодився. 19.03.09р. їй зателефонував ОСОБА_12 з номеру НОМЕР_1 та запитав про сплату йому грошей, що вона обіцяла. Однак, зазначеної суми грошей в неї не було, і вона попросила оплату перенести на іншій день. ОСОБА_12 почав наполягати, щоб вона йому сплатила частину грошей, і назначив зустріч на вихідні дні. Цю розмову вона також записувала на вищевказаний диктофон. 22.03.09р. до неї приїхав ОСОБА_12, якому вона сплатила 2500 грн. При цьому ОСОБА_12 вказав, щоб вона на наступну суботу (28.03.09) приготувала йому решту грошей, тобто 2500грн. 27.03.09р. вона зателефонувала за номером НОМЕР_1 та повідомила ОСОБА_12, що готова передати йому решту грошей вже сьогодні. Приблизно о 18.00 год., їй подзвонив ОСОБА_12 та сказав, що він приїхав. Вона спустилась ліфтом на перший поверх, побачила, що ОСОБА_12 стоїть між першим та другим поверхом, підійшла до нього та віддала гроші в сумі 2400 грн. ОСОБА_12 поклав гроші в кишеню, спитавши, скільки вона дала грошей. Вона повідомила, що дві із половиною тисячі. Також ОСОБА_12 сказав, що з приводу передачі коштів вона буде з ним зустрічатися кожного місяця по двадцятим числам. Після цього вони розійшлися.

Крім того, винність підсудних по вказаному епізоду підтверджується також:

- даними протоколу очної ставки від 28.03.09р. між ОСОБА_12 та ОСОБА_15, в ході якої остання підтвердила свої покази дані під час допиту в якості свідка (т.2, а.с. 86-87);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_13 як особу на імя ОСОБА_13, яка наприкінці лютого 2009р. приходила до неї за місцем проживання, відрекомендувалась працівником міліції, та разом з іншими особами отримала від неї гроші в сумі 800 грн. за не притягнення її до адміністративної відповідальності (т.2, а.с. 93-95);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_23 як особу на імя ОСОБА_36, яка в кінці лютого 2009р. приходила до неї за місцем проживання та разом із ОСОБА_13 відрекомендувалась працівником міліції отримала від неї гроші в сумі 800 грн. за не притягнення її до адміністративної відповідальності. (т.2, а.с. 96-98);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_12 як особу, яка є працівником міліції, та яка отримувала від неї 06.03.09, 22.03.09 та 27.03.09 грошові кошти за не притягнення її до адміністративної відповідальності (т.2, а.с.99-101);

- інформацією вхідних і вихідних з`єднань по мобільному телефону ОСОБА_12 за номером НОМЕР_1, згідно яких ОСОБА_12 розмовляв з ОСОБА_15 03.03.09, 06.03.09, 20.03.09, 22.03.09 та 27.03.09. (т.1, а.с. 200);

- даними протоколу помітки та вручення грошових купюр від 27.03.09р., згідно якого ОСОБА_15 було вручено для передачі ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 2400 грн., наступними купюрами: 10 купюр номіналом 100 грн. кожна, за номерами та серіями: ВА 6401021; ВЛ 6396707; БА 3313532; БМ 6572365; БА 9833246; ГЄ 5460961; ГК 1483010; АЗ 8150957; ВВ 6749586; АА 0219575; 5 купюр номіналом 200 грн. кожна, за номерами та серіями: ВЗ 0209381; ВЄ 5621644; АБ 6413412; АЕ 5350814; АЙ 6284259; 8 купюр номіналом 50 грн. кожна, за номерами та серіями: ДС 9787447; ЄЙ 1972823; ИП 8666891; ГТ 6364914; ЗМ 4988257; ЕП 1525558; ВИ 8554525; ВИ 5557797, які помічено спеціальною хімічною речовиною ( т.1, а.с. 16-17);

- даними протоколу огляду місця події від 27.03.09р., згідно якого під час затримання ОСОБА_12 у нього виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2400 грн., купюрами з вищевказаними номерами та серіями (т.1, а.с. 22-28);

- висновком техніко-криміналістичної експертизи №132/тдд від 18.05.09 р., згідно якого надані на дослідження купюри Національного банку (в сумі 2400грн.) номіналом: 100 грн. за серійними номерами: ВА 6401021; ВЛ 6396707; БА 3313532; БМ 6572365; БА 9833246; ГЄ 5460961; ГК 1483010; АЗ 8150957; ВВ 6749586; АА 0219575; номіналом 200 грн. серійними номерами: ВЗ 0209381; ВЄ 5621644; АБ 6413412; АЕ 5350814; АЙ 6284259; номіналом 50 грн. серійними номерами: ДС 9787447; ЄЙ 1972823; ИП 8666891; ГТ 6364914; ЗМ 4988257; ЕП 1525558; ВИ 8554525; ВИ 5557797 (всього 23 купюри), відповідають аналогічним грошовим знакам (200,100,50 гривень НБУ), що знаходяться в офіційному обігу не території України (т.1, а.с. 175-177);

- висновком хімічної експертизи № 104хс від 12.05.09 р., згідно якого на купюрах в сумі 2400 грн., на ватних тампонах, якими будо зроблено змиви з правої і лівої рук ОСОБА_12, на фрагменті кишені виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, які однакові в межах вивчених фізико-хімічних властивостей між собою, та зі спеціальною хімічною речовиною наданої в якості зразка порівняння. (т.1, а.с. 185-187);

- даними протоколу огляду та прослуховування 2 компакт-дисків «Digital X» CD-R 80» наданих ОСОБА_15, та роздруківками до них, згідно якого на даних дисках маються записи розмов ОСОБА_15 та ОСОБА_12, які викривають ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в незаконному заволодінні грошовими коштами ОСОБА_15 шляхом обману. При цьому ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив, що такі розмови його з ОСОБА_15 дійсно мали місце. Крім того, із цих розмов вбачається, що ОСОБА_12 повідомляв ОСОБА_15, що у випадку виникнення у неї проблем з іншими працівниками міліції (при викритті ними її зайнять проституцією), вона повинна повідомити останнім «ОСОБА_13», і вони її відпустять (т.1, а.с. 90-105);

- даними протоколу огляду цифрового диктофону «Едік-міні» та карти памяті відеонакопичувача, згідно якого на даному носії мається відеозапис зустрічі 27.03.09р. ОСОБА_15 в підїзді будинку по АДРЕСА_4 з ОСОБА_12 в ході якої останній отримав від неї гроші в сумі 2400 грн. (т.1, а.с. 81-83);

- даними протоколом огляду компакт-диску GEMBIRD ( номер AL 1 020509G803), згідно якого на даному носії мається аудіозапис телефонних розмов між ОСОБА_12 та ОСОБА_23 і ОСОБА_13 від 27.03.09 з приводу отримання хабара від ОСОБА_15 в підїзді будинку по АДРЕСА_4. (т.1, а.с. 84-89);

- речовими доказами у справі: грошовими коштами на загальну суму 2400 грн., що були одержані ОСОБА_12 27.03.09р.; пластиковою карткою від сім-карти стартового пакету №НОМЕР_1; 2-ма компакт-дисками «Digital X» CD-R 80», які надані ОСОБА_15; цифровим диктофоном «Едік-міні», картою памяті відеонакопичувача та компакт-диском GEMBIRD ( номер AL 1 020509G803); 2 тампонами зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_12 зроблених 27.03.09; фрагментом куртки (кишені) ОСОБА_12 (т.1, а.с. 169-170, 191);

- Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 814 о/с від 12.11.07 р., згідно якого ОСОБА_12 призначено на посаду о/у відділу організації роботи, моніторингу та зонального контролю управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в м. Києві. (т.3, а.с. 90);

- Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 792 о/с від 08.11.07 р., згідно якого ОСОБА_13 призначено на посаду ст.о/у відділу боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві. (т.1, а.с. 59)

3. По епізоду створення та утримання місця розпусти

Свідок ОСОБА_21 підтвердила свої показання на досудовому слідстві та пояснила, що з грудня 2008 року вона працювала «диспетчером» на квартирі АДРЕСА_5. При чому, спочатку вона працювала у дівчини на ім`я ОСОБА_35, яка познайомила її з ОСОБА_12, який представився їй «ОСОБА_25», і вона його знала під цим ім`ям. Спочатку за грошима приходили ОСОБА_16 і ОСОБА_17, а з ОСОБА_12 вона спілкувалась по телефону. ОСОБА_12 дзвонив, цікавився, як справи, чи є дзвінки, та казав, що якщо будуть якійсь проблеми, то звертатись до нього. Потім він повідомив їй, що ОСОБА_16 і ОСОБА_17 більше працювати не будуть, і за грошима буде приходити він особисто. Робота організовувалась таким чином: на інтернет-сайті ОСОБА_12 давав рекламу із номером телефону, куди міг зателефонувати клієнт і замовити послуги сексуального характеру. Її завданням було отримання на цей номер телефону замовлень від клієнтів щодо надання таких послуг. Клієнти могли приїздити як на їх квартиру, так і викликати дівчат до себе. Телефони дівчат, що надають інтимні послуги, їй спочатку дала ОСОБА_35. Потім, коли вона вже працювала з ОСОБА_12, і до них приходила працювати нова дівчина, з нею спілкувався особисто ОСОБА_12, який брав у цієї дівчини ксерокопію паспорту. Також, її обовязком було фіксування даних, хто саме з дівчат та коли надавав послуги сексуального характеру, та яку суму коштів було оплачено за це клієнтами. Вказані дані заносились нею до зошиту, з написом «АРХАЇКА» на обкладинці, та який постійно перебував в квартирі АДРЕСА_5. Крім неї, записи також робила другий диспетчер ОСОБА_22. Також, в цьому зошиті було зазначено, яку суму коштів було отримано ОСОБА_12, з яким вона спілкувалась приблизно один раз на добу. Підтвердила свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що згідно записів в даному зошиті за 13.01.09 ОСОБА_12 було передано 800 грн.; за 15.01.09 850 грн.; за 16.01.09 3875 грн.; за 17.01.09 1750 грн.; за 18.01.09 250 грн.; за 19.01.09 250 грн.; за 20.01.09 350 грн.; за 21.01.09 200 доларів США; за 22.01.09 1625 грн. та 100 доларів США; 23.01.09 525 грн.; 24.01.09 800 грн., 25.01.09 3260 грн.; 26.01.09 450 грн. та 100 доларів США; 28.01.09 - 100 доларів та 990 грн.; 29.01.09 250 грн.; 30.01.09 300 грн.; 31.01.09 1350 грн.; 01.02.09 275 грн.; 05.02.09 1475 грн., 06.02.09 600 грн.; 07.02.09 1025 грн.; 10.02.09 350 грн.; 11.02.09 550 грн.; 12.02.09 2825 грн.; 13.02.09 650 грн.; 14.02.09 300 грн.; 16.02.09 275 грн.; 18.02.09 100 грн.; 20.02.09 1000 грн.; 23.02.09 350 грн.; 24.02.09 2370 грн.; 25.02.09 250 грн.; 26.02.09 850 грн.; 27.02.09 725 грн.; 01.03.09 200 грн.; 02.03.09 1400 грн.; 03.03.09 250 грн.; 04.03.09 550 грн.; 06.03.09 900 грн.; 07.03.09 475 грн.; 10.03.09 400 грн.; 11.03.09 600 грн.; 12.03.09 600 грн.; 13.03.09 500 грн.; 14.03.09 300 грн.; 15.03.09 400 грн.; 16.03.09 750 грн.; 17.03.09 1700 грн.; 18.03.09- 500 грн.; 19.03.09 150 грн.; 20.03.08 650 грн.; 21.03.09 150 грн.; 24.03.09 450 грн. Ці гроші розподілялись таким чином, дівчата получали 50% від грошей, отриманих від клієнта, диспетчер 100 грн. за одне замовлення, але не більше 300 грн. за день, решта ОСОБА_12 Кошти, як правило, отримував ОСОБА_12, під`їжджаючи на машині до вказаного будинку. Вона виходила до його автомобіля, і в салоні передавала йому гроші за інтимні послуги, які надавались дівчатами. В квартиру ОСОБА_12 заходив дуже рідко. Останній приїздив в залежності від того, скільки було клієнтів, якщо багато, то кожен день. Також пару разів замість ОСОБА_12 приїздив забирати кошти ОСОБА_13, який до цього 2-3 рази приїздив разом з ОСОБА_12 Останній представив їй ОСОБА_13 як особу на ім`я «ОСОБА_37», пояснивши, що він замість нього буде приїздити за грошима, коли ОСОБА_12 не зможе. При цьому, ОСОБА_13 був присутній при розмовах в автомобілі, коли ОСОБА_12 запитував її, після передачі грошей, як покращити умови і роботу дівчат, що надають інтимні послуги. Оренду цієї квартири оплачував ОСОБА_12, якого вона сприймала як свого роботодавця, а ОСОБА_13, як його помічника. Про те, що ОСОБА_12 і ОСОБА_13 є працівниками міліції, вона чула із розмов дівчат. Наприкінці березня їй зателефонував ОСОБА_12 і наказав відключити телефон, по якому вона отримувала замовлення, повідомивши, що через декілька днів він передзвонить і скаже, коли знов розпочати роботу, але більше ОСОБА_12 їй не зателефонував.

Вказані показання повністю узгоджуються з оголошеними в судовому засіданні за згодою учасників процесу показаннями свідка ОСОБА_22 на досудовому слідстві, в яких серед іншого також зазначено, що на квартирі АДРЕСА_5 вона почала працювати в 20 числах грудня 2008 року та пропрацювала там до 2 березня 2009 року. На даній квартирі постійно займались проституцією наступні жінки: «ОСОБА_38», справжнє імя ОСОБА_19, прізвище ОСОБА_19; «ОСОБА_21», справжнє імя ОСОБА_18, прізвище ОСОБА_18, та «ОСОБА_39», справжнє імя ОСОБА_20, прізвище ОСОБА_17. Крім даних жінок було ще приблизно сім. Їх вигадані імена вказані в загальному зошиті з написом на обкладинці «АРХАЇКА». Це були «ОСОБА_6», справжнє імя ОСОБА_40, «ОСОБА_41», «ОСОБА_10», «ОСОБА_19», «ОСОБА_43», «ОСОБА_44» та «ОСОБА_29», їх справжніх імен вона не знає. В зошиті з написом на обкладинці «АРХАЇКА» записи виконано частково нею, а частково виконано ОСОБА_21 В даному зошиті зафіксовано: хто саме з дівчат та коли надавав послуги сексуального характеру, та зазначено яку суму коштів було оплачено за це клієнтами. Вищевказані кошти ОСОБА_25 забирав особисто. З ним декілька разів приїздив забирати кошти чоловік, якого звали «ОСОБА_37». Скільки саме разів приїздив «ОСОБА_37», вона не памятає. Один раз, приблизно в січні 2009 року замість ОСОБА_25, приїхав «ОСОБА_37», якому вона і віддала частину коштів, отриманих від зайняття проституцією жінками, які перебували на вищевказаній квартирі. ОСОБА_25 приїздив за грошима в залежності від того, скільки було клієнтів. Крім того, в разі надходження замовлення від клієнта, вона відправляла смс-повідомлення ОСОБА_25 на його мобільний телефон, із зазначенням імені дівчини, часу замовлення та вартості наданих нею послуг.

Свідок ОСОБА_16 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що в кінці 2008 року вона разом із сином вирішили здати в оренду двокімнатну кв. АДРЕСА_5 в м. Києві, яка належить останньому на праві власності. В кінці грудня 2008 р. знайомі сина порекомендували молоду пару. Через деякий час вона зустрілась з молодою жінкою на імя ОСОБА_21, щоб показати квартиру та обговорити умови здачі квартири. Жінка повідомила їй, що буде проживати в даній квартирі разом зі своїм співмешканцем, який працює в правоохоронних органах. Жінка подивилась квартиру та погодилась її знімати та сплачувати 300 доларів США, в еквіваленті 1500 грн., щомісячно. Вони домовились про оренду на 3 місяці, при цьому ОСОБА_21 сказала, що гроші буде привозити її чоловік на ім`я ОСОБА_17. 05.02.09р. їй на роботу ОСОБА_12, який відрекомендувався ОСОБА_17, привіз гроші за оренду квартири в сумі 1500 грн. Приблизно 10.03.09р. ОСОБА_12 зателефонував їй на мобільний телефон зі свого мобільного телефону (НОМЕР_7), та повідомив, що приїде. Після цього приблизно в 15 год. ОСОБА_12 приїхав до неї на роботу та привіз плату за оренду квартири в сумі 1500 грн. та квитанції про сплату комунальних послуг. Після цього вона його більше не бачила. Договору з ОСОБА_26 та ОСОБА_21 на оренду квартири вона не підписувала. Про те, що в квартирі надавались послуги сексуального характеру дізналась лише від працівників прокуратури.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_18 на досудовому слідстві вбачається, що з грудня 2008 року вона займалась проституцією за адресою: АДРЕСА_5. За вказаною адресою її привів чоловік на імя ОСОБА_26, який і орендував вказану квартиру. В середньому її послуги коштували 700 грн. за годину. Половину сплачених клієнтами коштів забирав ОСОБА_26, який періодично приїздив за вказаною адресою. Останній раз вона його бачила 15 чи 17 березня 2009 року. Інколи разом з ОСОБА_26 приїздив чоловік на імя «ОСОБА_37», який був присутнім при отриманні грошових коштів ОСОБА_26.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_19 на досудовому слідстві вбачається, що з грудня 2008 року вона займалась проституцією за адресою: АДРЕСА_5. Також за вказаною адресою займались проституцією і інші жінки, прізвища яких їй не відомі. Дану квартиру для них знімав чоловік на імя ОСОБА_25, який і отримував частину коштів, які платити клієнти за отримані послуги сексуального характеру. Безпосередньо він отримував кошти від ОСОБА_33 або ОСОБА_22.

Крім того, винність підсудних по вказаному епізоду підтверджується також:

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_13 як особу на імя «ОСОБА_37». (т.2, а.с. 169-171)

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_12 як особу на імя ОСОБА_25. (т.2 а.с.172 174);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_12 як особу на імя ОСОБА_25. (т.2 а.с.191-193);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 07.04.09 р., згідно якого ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_13 як особу на імя «ОСОБА_37». (т.2 а.с.188-190);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 08.04.09 р., згідно якого ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_12 як особу на імя ОСОБА_25. (т.2 а.с.235-237);

- даними протоколу предявлення фотознімків осіб для впізнання від 09.04.09 р., згідно якого ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_12 як особу на імя ОСОБА_17. (т.2, а.с. 260-262);

- даними протоколу огляду від 31.03.09, згідно якого в автомобілі, яким керував ОСОБА_12 27.03.09р. вилучено аркуш паперу із записами кульковою ручкою. З одного боку записи розпочинаються «ОСОБА_16 НОМЕР_6…...». Закінчується «..ОСОБА_45 Ялта НОМЕР_8» (т.1, а.с.116-117);

- Речовим доказом, оглянутими в судовому засіданні, а саме: аркушем паперу із записами кульковою ручкою. З одного боку записи розпочинаються «ОСОБА_16 НОМЕР_6…...». Закінчується «..ОСОБА_45 Ялта НОМЕР_8». На даному аркуші також маються записи наступного змісту «НОМЕР_9 ОСОБА_28 …» Тобто, фактично на даному аркуші ОСОБА_12 записано номер мобільного телефону ОСОБА_16, що свідчить про те, що ОСОБА_12 дійсно був знайомий з останньою та підтримував з нею зв'язок для проведення оплати за оренду квартири АДРЕСА_5 (т.1, а.с.169-170);

- даними протоколу огляду від 03.04.09р., згідно якого в ОСОБА_21 вилучено загальний зошит на обкладинці якого мається напис «АРХАЇКА» (т.2, а.с.253-254);

- Речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні, а саме: загальним зошитом на обкладинці якого мається напис «АРХАЇКА», в якому містяться дані щодо того, хто саме з жінок надавав послуги сексуального характеру, яку суму коштів було оплачено за це клієнтами, та яку частину коштів було сплачено ОСОБА_12 та ОСОБА_13 починаючи з 13.01.09. Так, на аркуші номер 5 містяться записи кульковою ручкою наступного змісту «..26.03. ОСОБА_41 14-10500 гр…»; «..26.03. ОСОБА_29 14-10500гр…»; «..26.03. ОСОБА_6 19-30800гр...»; «..26.03. ОСОБА_21 02-45500 гр…»; «..26.03. ОСОБА_10 02-45 500 гр…»; «26.03. ОСОБА_19 08-05 50д.+100 гр…» (т.1 а.с.169-170);

- даними протоколу огляду від 27.03.09р., згідно якого в автомобілі, яким керував ОСОБА_12 27.03.09р. вилучено мобільний телефон «Нокіа-1200» з сім-картою номер НОМЕР_10, копії паспортів ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_13 та громадянки Нігерії ОСОБА_40 ОСОБА_17 (паспорт №НОМЕР_11); компакт-диск DVD-R з написом маркером «клипы 2008 …….фото Алчевск, Луганск» (т.1, а.с.30-38);

- даними протоколу огляду мобільного телефону «Нокіа-1200» з сім-картою номер НОМЕР_10 від 06.04.09р., згідно якого в довіднику телефону містяться дані абонентів та їх телефони. Так зазначено, що абонент «диспетчер» має номер телефону НОМЕР_12. 26.03.09 від даного абоненту надійшли смс-повідомлення наступного змісту: «14-10, ОСОБА_41 500 гр. ОСОБА_29 500гр.»; «ОСОБА_6, 19-30, 800 гр.»; 27.03.09 від даного абоненту надійшли смс-повідомлення наступного змісту: «2-45, ОСОБА_21 500 гр., ОСОБА_10 500 гр.»; «ОСОБА_19, 8-05, 50 дол.+100 грн» (т.1, а.с.145-148).

Таким чином, вищевказані дані щодо імен жінок, часу замовлення та вартості наданих ними послуг сексуального характеру, які містяться у вилученому в ОСОБА_21 зошиті, повністю співпадають з інформацією яка міститься в смс-повідомленнях, що надійшли на мобільний телефон ОСОБА_12 «Нокіа-1200» з сім-картою НОМЕР_10.

Даний факт свідчить, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були причетні до організації та утримання місця розпусти за адресою: АДРЕСА_5, та свідчить про те, що в ході досудового слідства ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 дали правдиві показання щодо незаконних дій ОСОБА_12 і ОСОБА_13 по отриманню ними грошових коштів з тих, що надавались, в тому числі і в місці розпусти, за послуги сексуального характеру.

- Речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні, а саме: копіями паспортів ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_13 та громадянки Нігерії ОСОБА_40 ОСОБА_17 (паспорт №НОМЕР_11); компакт-диском DVD-R з написом маркером «клипы 2008 …….фото Алчевск, Луганск» на якому містяться фотографії ОСОБА_18; телефоном «Нокіа-1200» з сім-картою НОМЕР_10 (т.1, а.с. 169-170)

Заперечення підсудним ОСОБА_13 та ОСОБА_12 своєї винності у вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб судом перевірялось і визнано безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення ними кримінальної відповідальності за свої злочинні дії за цією кваліфікуючою ознакою, оскільки спростовуються сукупністю зібраних і наведених вище доказів по справі. Крім того, підсудний ОСОБА_13 пояснював, що коли він зі ОСОБА_23 встановили, що ОСОБА_15 займається проституцією, вони повідомили їй, що у випадку продовження нею такої діяльності, вона буде притягнута до відповідальності. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_13 був обізнаний про факт здійснення ОСОБА_15 незаконної діяльності і, як працівник міліції, повинен був повідомити про таке вповноваженим органам, але цього не зробив. Крім того, ОСОБА_13 не заперечував факту отримання того ж дня грошей в сумі 400 грн. з тих 800 грн., які ОСОБА_23 дала ОСОБА_15 за «допомогу, якщо її задокументують». Крім того, в судовому засіданні від 16.06.10р. ОСОБА_13 вважав, що його дії по незаконному отриманню грошових коштів від ОСОБА_14 та ОСОБА_15 мали місце і повинні бути кваліфіковані за ст.190 КК України. При цьому, судом також враховувався той факт, що підсудний ОСОБА_12 підтримав зміст своєї письмової заяви, наданої в судовому засіданні від 13.01.10р. (т.4 а.с.241), де він повністю визнавав свою вину в незаконному отриманні грошових коштів від ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які займались проституцією, зазначаючи, що разом зі своїм колегою ОСОБА_13 вони створювали для вказаних осіб враження, що можуть притягнути їх до відповідальності, хоча реально ніяких задокументованих фактів на цих осіб у них не було.

Твердження підсудного ОСОБА_13 про його непричетність до вчинення злочину за ст. 302 ч.2 КК України судом перевірялось і визнано безпідставним, оскільки спростовується сукупністю здобутих і досліджених по справі доказів. При цьому, суд також виходив з того, що ОСОБА_13 після першого ж приїзду разом з ОСОБА_12 до будинку АДРЕСА_5, зі слів останнього був обізнаний про те, що в одній з квартир вказаного будинку дівчатами надаються інимні послуги за гроші, міг скористатить можливістю, будучи працівником міліції, повідомити відповідні правоохоронні органи про факти такої незаконної діяльності, міг відмовитись отримувати кошти (ніби борг ОСОБА_12 перед ним) із тих, які виносились по приїзду ОСОБА_12 і ОСОБА_13, а інколи і останньому особисто, розуміючи, що такі гроші отримані від незаконної діяльності, але цього не зробив. Судом також враховувалось те, що ОСОБА_13 до створення цього місця розпусти, будучи працівником міліції, вчиняв незаконні дії, пов`язані із заволодінням грошовими коштами осіб жіночої статі, які займаються проституцією, був обізнаний про можливість такого виду "заробітку", крім того товаришував з ОСОБА_12, а тому версія про те, що гроші по цьому епізоду ОСОБА_13 отримував виключно як виконання боргових зобов`язань ОСОБА_12 перед ним, судом визнається такою, що спрямована не уникнення ОСОБА_13 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії за попередньою змовою з ОСОБА_12 по цьому епізоду.

Посилання підсудного ОСОБА_12 не незаконність затримання та дії, пов`язані із цим, не були предметом судової перевірки, оскільки про таке не заявлялось з боку учасників процесу, крім того показання, які надавались ОСОБА_12 під час затримання та його первинні пояснення не були покладені судом в основу цього вироку. Крім того, сам ОСОБА_12 не міг визначити, які з цих показань він давав під тиском, а які ні.

Дії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по епізодам отримання грошових коштів від ОСОБА_14 та ОСОБА_15 кваліфіковані за ст. 368 ч.2 КК України, як одержання службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій, з використанням наданої влади, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Проте, суд приходить до висновку, що така кваліфікація є неправильною, виходячи з наступного:

1.Підсудний ОСОБА_12 стверджував, що свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ніколи не були об`єктом оперативної уваги, ніколи не затримувались і не доставлялись до правоохоронних органів за зайняття проституцією, не були на обліку як особи, що займаються проституцією. Жодної достовірної інформації про те, що ОСОБА_14 займається проституцією у нього не було, а тому, свої дії по отриманню у неї грошей за не притягнення її до адміністративної відповідальності, вважав обманом, оскільки повноважень на складання відносно таких осіб адмінпротоколів у нього не було. Щодо ОСОБА_15 стверджував, що на той момент він вже працював о/у відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві, і спілкувався з нею не як працівник міліції при виконанні своїх службових обов`яків, а як приватна особа. Свої розмови з ОСОБА_15, під час яких він гарантував їй за грошову винагороду допомогу з боку працівників міліції за не притягнення її до адміністративної відповідальності за зайняття проституцією, прокоментував тим, що такі розмови мали місце, але говорив він ОСОБА_15 такі слова лише з тою метою, щоб заволодіти її грошовими коштами, які на той момент йому були дуже потрібні. Стверджував, що повноваженнями щодо притягнення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до відповідальності за зайняття проституцією він наділений не був, а лише шляхом обману, будучи працівником міліції, намагався створити у них враження особи, яка може їм допомогти в уникненні відповідальності за свої незаконні дії.

2.Підсудний ОСОБА_13 підтвердив вказані показання, зазначивши, що в Управлінні боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві, є сектор по боротьбі зі злочинами у сфері суспільної моралі, працівники якого вповноважені складати протоколи про адміністративне правопорушення на осіб, що займаються проституцією. Ні він, ні ОСОБА_12 ніколи не були закріплені за напрямком діяльності цього сектора і вповноваженими на складання таких протоколів не були. Підстав до застосування до ОСОБА_14 та ОСОБА_15 заходів адміністративного чи кримінального впливу з метою отримання хабара у них не було, оскільки останні за напрямком безпосередньо їх діяльності задокументовані не були. Свої функціональні обов`язки ст.о/у ВБЗПТЛ, що містяться у матеріалах справи (т.1 а.с.62-63) не заперечував, проте стверджував, що документувати повій в його обов`зки не входило.

3.Як вбачається з послужного списку ОСОБА_12 (т.3 а.с. 97), останній працював з 09.11.2005р. по 12.11.07р. ст.о/у ВБЗПТЛ ГУМВС України в м. Києві та з 12.11.07р. о/у відділу організації роботи моніторингу та зонального контролю УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві, де мав функціональні обов`язки (т.1 а.с. 91-92), серед яких складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо осіб, які займаються проституцією, не зазначено.

4.Як вбачається з послужного списку ОСОБА_13 (т.3 а.с. 210), останній працював з 31.10.05р. о/у, а з 08.11.07р. ст.о/у ВБЗПТЛ ГУМВС України в м. Києві та мав функціональні обов`язки (т.1 а.с.62-63), які останній не заперечував. При цьому, як вбачається з листа начальника УБЗПТЛ ГУМВС України в м.Києві Мельникова О.Л. від 29.11.05р., на виконання вказівки Депаратаменту БЗПТЛ МВС України №37/2-704 від 23.11.05р. «Про закріплення працівників У(В)БЗПТЛ ГУМВС, УМВС за напрямком роботи з протидії незаконній трансплантації анатомічних матеріалів людини», внутрішнім розпорядженням по Управлінню від 29.11.05р. №29/902 відповідальним за напрямком цієї роботи закріплено о/у відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми УБЗПТЛ ГУМВС України в м. Києві ст.лейтенанта міліції ОСОБА_13 Вказане, на думку суду, підтверджує правдивість показань ОСОБА_13 про те, що починаючи з 29.11.2005р. він працював за вказаним напрямком діяльності у ВБЗПТЛ і складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо осіб, які займаються проституцією, в його повноваження не входило.

5.Крім того, державний обвинувач у справі, після винесення ухвали апеляційним судом м. Києва від 30.03.10р. (т.5 а.с. 98-109), був обізнаний про необхідність перевірки в суді першої інстанції при новому розгляді справи правильності кваліфікації дій підсудних за ст.368 ч.2 КК України, але на думку суду не довів факт того, що в повноваження оперуповноважених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 входило складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо осіб, які займаються проституцією, або вчиняти інші дії, що входять в їх безпосередні службові обов`язки, з метою отримання хабара за уникнення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відповідальності за свої незаконні дії. Так, будь-яких додаткових доказів, які б не були відомі під час винесення вироку Печерським районним судом м.Києва 14.01.10р. та вказаної ухвали судом апеляційної інстанції, прокурор суду не навів, клопотань про витребування додаткових доказів, в тому числі в порядку ст.315-1 КПК України, виклик додаткових свідків не заявив, а обмежився у судових дебатах лише посиланням на загальні норми Законів України «Про міліцію» та «Про оперативно-розшукову діяльність», які ніким з учасників процесу не оспорювались. Разом з тим, посилання прокурора на зміст п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.02р. «Про судову практику у справах про хабарництво», згідно якого відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, зокрема, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу, - не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що оперуповноважені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 могли завдяки своєму службовому становищу вживати заходів, або якимось іншим чином впливати на осіб, в повноваження яких входило право документувати осіб, які займаються проституцією, оскільки такі працівники міліції підлеглими чи підпорядкованими підсудним не були. При цьому, суб`єктивне ставлення осіб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до того факту, що ними дається саме хабар працівникам міліції, як зазначив державний обвинувач у дебатах, на думку суду не може мати значення для кваліфікації дій підсудних за ст.368 ч.2 КК України, оскільки такі факти лише вказують на створення у цих жінок неправильного уявлення про таке шляхом обману з боку працівників міліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про наявність у останніх відповідних повноважень, яких насправді у них не було.

6.Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене суд, не виходячи за межі пред'явленого підсудним обвинувачення та його доказової бази, оскільки по таким їх діям було проведено досудове слідство, і вчинення ними злочину за ст. 364 ч.3 КК України було способом заволодіння чужим майном, тобто ОСОБА_12 та ОСОБА_13, повідомляючи ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про себе неправдиві відомості, будучи працівниками правоохоронного органу та використовуючи владу всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, діяли умисно, з корисливих мотивів, що призвело до заволодіння ними грошовими коштами ОСОБА_14 та ОСОБА_15(повторно) шляхом обману, - вважає необхідним перекваліфікувати дії підсудних зі ст.368 ч.2 КК України на ст.ст.190 ч.2, 364 ч.3 КК України.

При цьому, згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.09р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається із тотожних діянь, які мають загальну мету та з самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном, слід розглядати як один продовжуваний злочин. За таких обставин, суд при кваліфікації дій ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ст. 190 КК України виходив із загальної суми отриманої від ОСОБА_14 (28594,18 грн.) та ОСОБА_15 (5700 грн. та 200 доларів США (або 1540 грн.)) грошових коштів за весь період часу виконання ними об`єктивної сторони складу цього злочину.

Кваліфікацію дій ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ст. 302 ч.2 КК України суд вважає правильною.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні вказаних злочинів доведена повністю, а їх умисні дії слід кваліфікувати за:

-ст. 364 ч. 3 КК України, як зловживання владою, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам;

-ст. 190 ч. 2 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

-ст.302 ч.2 КК України, як створення та утримання місця розпусти з метою наживи.

Обставиною, що пом`якшують покарання підсудним, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання судом визнається вчинення злочину (за ст.302 ч.2 КК України) за попередньою змовою групою осіб.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, їх тривалий характер та роль кожного з підсудних у їх вчиненні, а також враховуючи обставину, що обтяжує покарання підсудних, суд вважає, що останнім слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, та з конфіскацією майна.

Крім того, виходячи з положень ст. 54 КК України, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_12 та ОСОБА_13 спеціального звання "капітан міліції".

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що підсудні до кримінальної відповідальності притягуються вперше, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебувають, позитивно характеризуються за попередніми місцями роботи: ОСОБА_12 УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_13 УБЗПТЛ ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_12 має непроникаюче ножове поранення грудної клітини зліва, отримане у 2004р. під час служби в органах внутрішніх справ при обставинах, пов`язаних з виконанням службових обов`язків по охороні громадського порядку і боротьби зі злочинністю, ОСОБА_13 має двох неповнолітніх дітей, які перебувають на його повному утриманні, дружина не працює і має посвідчення дитини, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_13 має мати - інваліда 2 групи та батька - пенсіонера, а також те, що підсудні мають визначене місце реєстрації і проживання, працюють, де позитино характеризуються: ОСОБА_12 в ТОВ "ДК Лікс", де він працює охоронцем, ОСОБА_13 в ТОВ "ЮК Сетра", де він працює юрисконсультом, а також враховуючи їх вік і ставлення до вчиненого, які свою вину у вказаних злочинах частково визнали, суд вважає, що виправлення підсудних можливо без ізоляції від суспільства, а тому, при призначенні покарання ОСОБА_12 і ОСОБА_13 можливо також застосувати і ст.75 КК України, звільнивши їх від відбування основного і додаткового обов`язкового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням та наклавши на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

При цьому, суд виходив з того, що відповідно до абз.3 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК передбачає вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед таких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на ст.69 КК непотрібно.

Додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у виді позбавлення спеціального звання - "капітан міліції", суд вважає такими, що підлягають реальному виконанню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає необхідним арешт, накладений постановами слідчого в ОВС прокуратури м.Києва Фариновича В.А. на майно підсудних, а саме:

1.від 31.03.09р. на майно ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 25 доларів США та 2376 грн., які 27.03.09р. були вилучені в автомобілі останнього та передані на депозитний рахунок прокуратури м. Києва (квитанції №№720213, 720214),

2.від 06.04.09р. на майно ОСОБА_13 - автомобіль марки «SUBARU» модель «LEGACY», кузов № «НОМЕР_13» 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_14,

3.від 06.04.09р. на майно ОСОБА_13 - автомобіль марки «ВАЗ» модель "21134", кузов № «НОМЕР_15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, -

скасувати, вказані грошові кошти повернути власнику ОСОБА_12, а зазначені автомобілі залишити у власника ОСОБА_13

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз у справі, відповідно до ст.93 КПК України, покласти солідарно на засуджених.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.3, 190 ч.2, 302 ч.2 КК України, і призначити йому покарання:

-за ст. 364 ч.3 КК України у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3/три/ роки, та з конфіскацією майна;

-за ст. 190 ч.2 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

-за ст. 302 ч.2 КК України у виді 2/двох/років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_12 остаточне покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3/три/ роки, та з конфіскацією майна.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_12 спеціального звання - "капітан міліції".

Застосувати до ОСОБА_12 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому основного та додаткового обов`язкового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 /три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення ОСОБА_12 права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3/три/ роки, а також у виді позбавлення спеціального звання - "капітан міліції", підлягає реальному виконанню, строк якого слід обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_12 обраховувати з дня проголошення вироку з 07 лютого 2011 року.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.3, 190 ч.2, 302 ч.2 КК України, і призначити йому покарання:

-за ст. 364 ч.3 КК України у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3/три/ роки, та з конфіскацією майна;

-за ст. 190 ч.2 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

-за ст. 302 ч.2 КК України у виді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_13 остаточне покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3/три/ роки, та з конфіскацією майна.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_13 спеціального звання - "капітан міліції".

Застосувати до ОСОБА_13 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому основного та додаткового обов`язкового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 /три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення ОСОБА_13 права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3/три/ роки, а також у виді позбавлення спеціального звання - "капітан міліції", підлягає реальному виконанню, строк якого слід обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_13 обраховувати з дня проголошення вироку з 07 лютого 2011 року.

Речові докази по справі:

·аркуш паперу із записами кульковою ручкою, які з одного боку розпочинаються "НОМЕР_16, 1600 Є…." та закінчуються "НОМЕР_17", з іншого боку розпочинаються "НОМЕР_4, АДРЕСА_3, с 20 по 31/ 300 у.е.….."та закінчуються "…АДРЕСА_9"; аркуш паперу із записами кульковою ручкою, які з одного боку розпочинаються «ОСОБА_16 НОМЕР_6…...». Закінчується «..ОСОБА_45 Ялта НОМЕР_8»; копії паспортів ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_13 та громадянки Нігерії ОСОБА_40 ОСОБА_17 (паспорт №НОМЕР_11); компакт-диск DVD-R з написом маркером «клипы 2008 …….фото Алчевск, Луганск» на якому містяться фотографії ОСОБА_18, пластикова картка від сім-карти стартового пакету №НОМЕР_1; два компакт-диски «Digital X» CD-R 80»; два тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_12 зроблених 27.03.09; фрагмент куртки (кишені) ОСОБА_12; загальний зошит на обкладинці якого мається напис «АРХАЇКА», який вилучено 03.04.09р. у ОСОБА_21; компакт-диск GEMBIRD ( номер AL 1 020509G803), -

які містяться при матеріалах кримінальної справи, знищити.

·цифровий диктофон «Едік-міні» з картою памяті відеонакопичувача, - які містяться при матеріалах кримінальної справи, повернути ОСОБА_15 за належністю;

· грошові кошти на загальну суму 2400 грн., що були вилучені у ОСОБА_12 та передані на зберігання до Управління фінансових ресурсів і економіки ГУМВС України в м. Києві (квитанція №000010), - повернути власнику, ОСОБА_15;

·мобільний телефон «Нокіа-1200» з сім-картою номер НОМЕР_10, які зберігаються при матеріалах справи, повернути власнику ОСОБА_12 за належністю;

·службове посвідчення на ім`я ОСОБА_12 серії НОМЕР_18 видане 17.07.07р., та яке зберігається при матеріалах справи, направити в ГУ МВС України в м. Києві.

Арешт, накладений постановами слідчого в ОВС прокуратури м.Києва Фариновича В.А., на майно підсудних, а саме:

1.від 31.03.09р. на майно ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 25 доларів США та 2376 грн., які 27.03.09р. були вилучені в автомобілі останнього та передані на депозитний рахунок прокуратури м. Києва (квитанції №№720213, 720214),

2.від 06.04.09р. на майно ОСОБА_13 - автомобіль марки «SUBARU» модель «LEGACY», кузов № «НОМЕР_13» 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_14,

3.від 06.04.09р. на майно ОСОБА_13 - автомобіль марки «ВАЗ» модель "21134", кузов № «НОМЕР_15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, -

скасувати, вказані грошові кошти повернути власнику ОСОБА_12, а зазначені автомобілі залишити у власника ОСОБА_13

Пістолет "Форт-12Р" №НОМЕР_19 та 14 патронів до нього калібру 9мм, які були вилучені під час дослідчої перевірки та зареєстровані за ОСОБА_12, та які були передані на зберігання до відділу дозвільної системи ГУМВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_12 за належністю, оскільки вони не є предметом вчинених останнім злочинів.

Стягнути з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 солідарно на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р №35226002000466 УДК у Київській обл. код ЗКПО 25575285 МФО 821018 в) вартість техніко-криміналістичної експертизи на суму 411 грн. 36 коп. (з приміткою "10520 за проведення експертизи"); та вартість хімічної експертизи на суму 1477 грн. 98 коп. (примітка "послуги експерта").

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до вступу вироку в законну силу залишити без змінити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя К. Е. Тарасюк