Ухвала суду № 137084135, 03.06.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/260/26

Провадження №2/731/280/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року с-ще Варва

Суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Савенко А.І., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», поданою представником Кіріченко Валерією Владиславівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана цивільна справа.

Справа розподілена судді Савенку А.І. після виходу з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Чернігівської області від 06 травня 2026 року по справі № 927/341/26 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 06 травня 2026 року.

Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник та спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15 січня 2020 року по справі № 607/6254/15-ц, від 28 січня 2020 року по справі N 50/311-6).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19 зазначив, що процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у ч. 3 ст. 7 Кодексу встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.

Цей правовий висновок викладено і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на наведене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу з процедур банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, суд вважає за необхідне передати цивільну справу № 731/260/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», поданим представником Кіріченко Валерією Владиславівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду господарської юрисдикції, яким відкрито провадження у справі про неплатоспроможність відповідача.

Варвинський районний суд Чернігівської області не може давати оцінку юридичним фактам та обставинам, встановленим у процесуальних рішеннях Господарського суду Чернігівської області у межах справи № 927/277/26, підміняючи тим самим суд, встановлений законом.

Таким чином, суд вважає за необхідне передати справу до Господарського суду Чернігівської області.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 31, 247, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Передати цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411), поданою представником Кіріченко Валерією Владиславівною (ІПН НОМЕР_2 , юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411), до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області, на розгляді якого перебуває справа № 927/341/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Копію ухвали надіслати позивачу, представникові позивача та відповідачу.

Після набрання ухвалою законної сили надіслати цивільну справу № 731/260/26 до Господарського суду Чернігівської області (14000, м. Чернігів, просп. Миру, б. 20).

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Суддя А.І. Савенко