Рішення № 137082224, 03.06.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/244/26

Провадження №2/951/222/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі позивач, ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77884565, згідно якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 12178,00 грн строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,99%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 6YUR18vXDH. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню позики та сплати процентів належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 41016,72 грн, з яких: 12178,00 грн - тіло кредиту, 28838,72 грн сума заборгованості за процентами.

04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №025-040122, за умовами якого до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №77884565.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №77884565 в розмірі 41016,72 грн, з яких: 12178,00 грн - тіло кредиту, 28838,72 грн сума заборгованості за процентами.

За таких підстав, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» суму заборгованості за договором позики №77884565 в розмірі 41016,72 грн, з яких: 12178,00 грн - тіло кредиту, 28838,72 грн сума заборгованості за процентами, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою судді від 15.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 07.05.2026 та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» документи/інформацію, які містять банківську таємницю.

05.05.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшли запитувані документи та інформація (а.с. 65-67).

Ухвалою суду від 07.05.2026 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 03.06.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив проводити без його участі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Так, поштова кореспонденція з судовою повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 07.05.2026, повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 63-64). Поштова кореспонденція з судовою повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 03.06.2026, повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 75-76).

Також відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному вебсайті суду (а.с. 72).

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань не подавав.

При цьому суд враховує, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Питання належного повідомлення учасників справи неодноразового досліджувалося Верховним Судом, згідно з висновками якого у разі якщо «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц, від 31.08.2022 у справі № 760/17314/17).

На підставі наведеного, ухвалою суду від 03.06.2026 визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77884565, який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 6YUR18vXDH (далі Договір №77884565, а.с. 15).

Сторони домовилися, зокрема, про те, що: сума позики становить 12178,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка 1,99%. Дата надання позики 28.10.2021, дата повернення позики 27.11.2021, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день % - 2,70%, пеня %/день - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка % - 29653,85 %, орієнтовна загальна вартість позики 19448,27 грн (пункт 2 Договору №77884565).

Позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (пункт 3 Договору №77884565).

Згідно з пунктом 4 Договору №77884565 проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з Офіційними правилами програми лольності для споживачів фінансових послуг, вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі (підпункти 5.1, 5.2 пункту 5 Договору №77884565).

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (пункт 5.5 Договору №77884565).

Позичальник надає згоду позикодавцю на передачу інформації про наявність простроченої заборгованості третім особам, взаємодії з якими передбачена цим договором, у тому числі близьким особам. Позикодавець має право звертатись до третіх осіб у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», з метою донесення до позичальника інформації про необхідність виконання позичальником зобов`язань за цим договором (пункт 6 Договору №77884565).

Додатком №1 до Договору №77884565 передбачено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 15 зворот).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Зазначена електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 28.10.2021 14:20:57 (а.с. 16).

Згідно з довідкою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № вих. 30/01/26-29026 від 30.01.2026, ОСОБА_1 було перераховано кошти згідно договору позики №77884565, № платежу: 4acbb7c9-3003-451c-82d5-c4c9fd61c381 (а.с. 16 зворот).

Довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 12.02.2026 №КД-000120042/ТНПП підтверджується факт прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 28.10.2021, сума 12178,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 4acbb7c9-3003-451c-82d5-c4c9fd61c381 (а.с. 17).

З платіжної інструкції №4acbb7c9-3003-451c-82d5-c4c9fd61c381 від 28.10.2021 вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було перераховано кошти в сумі 12178,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 (а.с. 17 зворот).

З інформації №20.1.0.0.0/7-260420/87598-БТ від 29.04.2026, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали судді від 15.04.2026, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 28.10.2021-31.10.2021 підтверджується факт зарахування кредитних коштів в сумі 12178,00 грн 28.10.2021 (а.с. 65-66).

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 становить 41016,72 грн, з яких 12178,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28838,72 грн - сума заборгованості за відсотками. Проценти нараховані за період з 28.10.2021 по 24.02.2022 (а.с. 13-14).

04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №025-040122, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (а.с. 30-33).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №10/06/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до договору факторингу №025-040122 від 04.01.2022, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №77884565 від 28.10.2021 (а.с. 33 зворот-34).

Як видно з платіжних інструкцій №561, №562 від 28.09.2022, №563 від 29.09.2022 ТОВ «Сіроко Фінанс» оплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» фінансування за договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 (а.с. 35-36).

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (а.с. 36-40).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №30/01/26 ТОВ «Деал Фінанс Груп»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №77884565 від 28.10.2021 (а.с. 40 зворот-41).

Як видно з платіжних інструкцій 579940761.1 від 06.02.2026, №579942753.1 від 12.03.2026 ТОВ «Деал Фінанс Груп» оплатило ТОВ «Сіроко Фінанс» фінансування за договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 (а.с. 42, 42 зворот).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Деал Фінанс Груп» за договором позики №77884565 від 28.10.2021, загальна сума заборгованості за період з 10.06.2022-10.02.2026 становить 41016,72 грн, з яких: 12178,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28838,72 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 5-6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон, у редакції, чинній на час укладення договору), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

Положеннями статті 12 Закону (у редакції, чинній на час укладення договору) визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору з використанням електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове рішення про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 28.10.2021 укладено електронний кредитний договір №77884565.

Зі змісту Договору №77884565 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, що є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Так, стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами першою, п`ятою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору №77884565 відповідачу наданий кредит у сумі 12178,00 грн. При цьому, внаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань, виникла прострочена заборгованість, яка складає 41016,72 грн, з яких: 12178,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28838,72 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивач надав довідку ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 12.02.2026 №КД-000120042/ТНПП та платіжну інструкцію №4acbb7c9-3003-451c-82d5-c4c9fd61c381 від 28.10.2021, згідно із якою 28.10.2021 здійснено переказ коштів в сумі 12178,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Також випискою про рух коштів по рахунку, наданою АТ КБ «ПриватБанк», підтверджується факт зарахування на карту відповідача № НОМЕР_2 28.10.2021 коштів на суму 12178,00 грн.

Разом з тим з розрахунку заборгованості за кредитним договором №77884565 вбачається, що відповідач не виконував свої зобов`язання за договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка складає 41016,72 грн, з яких: 12178,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28838,72 грн - сума заборгованості за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кредитного договору №77884565 в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та невиконання відповідачем умов укладеного кредитного договору.

Натомість належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами вищевказаного кредитного договору, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги до відповідача за Договором №77884565 відповідно до договорів факторингу №025-040122 від 04.01.2022, №05/12/25-01 від 05.12.2025.

Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов переконання, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12178,00 грн є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню,

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 28838,72 грн, суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Встановлено, що за умовами Договору №77884565 від 28.10.2021 позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12178,00 грн, строк кредитування - 30 днів, базова процентна ставка фіксована - 1,99%.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (пункт 4 Договору №77884565).

З розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, вбачається, що за користування кредитом відповідачу нараховано проценти в розмірі 28838,72 грн за період з 28.10.2021 по 24.02.2022 (а.с. 13-14).

Разом з тим суд не може погодитись з таким розрахунком заборгованості за відсотками з огляду на таке.

Зі змісту кредитного договору №77884565 від 28.10.2021 та Додатку №1 до нього вбачається, що сторони погодили строк дії кредитного договору до 27.11.2021, тобто 30 днів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Оскільки Договір №77884565 від 28.10.2021 укладено на 30 днів, строк дії договору закінчився 27.11.2021, про що безпосередньо зазначено в умовах договору, тому нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору є безпідставним.

Однак, як вбачається із розрахунку заборгованості, позикодавцем нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування, зокрема за період з 28.11.2021 по 24.02.2022.

Разом з тим, в порядку частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази підписання відповідачем Правил надання грошових коштів в позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з пунктом 6.5 яких у позичальника виникає обов`язок сплати відсотків за додаткових 90 календарних днів за понадстрокове використання коштів по ставці 2,70% в день.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 7270,20 грн за період з 28.10.2021 по 27.11.2021, виходячи з розрахунку: 12178,00 грн (тіло кредиту) х 1,99% (відсоткова ставка) х 30 днів.

На підставі наведеного, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №77884565 від 28.10.2021 у розмірі 19448,20 грн, з яких: 12178,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7270,20 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 47,42% заявлених позовних вимог), в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1262,51 грн (2662,40/100х47,42%).

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду:

- договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (а.с. 43-45),

- акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с. 46 зворот-47);

- витяг з акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 від 16.02.2026, з якого вбачається, що адвокатом було надано послуги з правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 4500,00 грн (а.с. 46),

- платіжну інструкцію №579942739.1 від 05.03.2026 (а.с. 48).

Разом з тим суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною шостою цієї ж статті ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

Водночас стороною відповідача будь-яких заперечень щодо розумності та співмірності розміру судових витрат на правничу допомогу суду не надано.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2133,90 грн (4500/100%х47,42%).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 82, 141, 263, 265, 273, 280-284, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974, реквізити ІВАN НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) заборгованість за кредитним договором №77884565 від 28.10.2021 у розмірі 19448,20 грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень 20 копійок), з яких: 12178,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7270,20 грн - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974, реквізити ІВАN НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1262,51 грн (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні 51 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 2133,90 грн (дві тисячі сто тридцять три гривні 90 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3; код ЄДРПОУ: 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 03.06.2026.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк