Рішення № 137082033, 03.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1668/26

Номер провадження 2/585/1186/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді - Машини І.М.

з участю секретаря судового засідання - Коваль К.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 06.01.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 368755653 на суму 3800,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV93GK5.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 3 800,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5 800,00 грн. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 128.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 13 290,80 грн, яка складається з: 5 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 490,80 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Добровільно відповідач заборгованість не погашає тому позивач просить про її стягнення (без стягнення суми штрафів) в судовому порядку. Крім цього, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить про стягнення судових витрат: сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

28 квітня 2026 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 109-110).

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Процесуальні дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України, судом не застосовувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, 06.01.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 368755653, на умовах якого позичальник мав отримати кредит у розмірі 3800 грн., строком до 23.01.2022 року.

Згідно п.1.12.1 Договору, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (а.с.72-75).

«ТОВ «Маніво швидка фінансова допомога»» виконало умови указаного Договору та надало відповідачу кредит шляхом перерахування коштів у розмірі 3800 грн. на платіжну картку 4119-97хх-хххх-5391, а в подальшому було збільшено кредитний ліміт та перераховано на вказаний рахунок відповідача 2000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями та довідками ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» (а.с.97-98,77).

До позову долучені правила надання грошових коштів у позику , паспорт споживчого кредиту та довідка щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Маніво швидка фінансова допомога», Порядок дій споживача в ІТС ТОВ «Маніво швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладання електронного договору та отримання фінансових послуг.

Згідно інформації АТ « Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка № 4119-97хххххх-5391. Номер телефону НОМЕР_1 є фінансовим номером телефону та знаходиться в анкетних даних.

28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, дія якого в подальшому продовжувалася згідно додаткових угод ( а.с.25-30).

05.08.2020 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»» уклали договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, дія якого в подальшому продовжувалася згідно додаткових угод (а.с.31-39).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.40-48).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 368755653 від 06.01.2022 в сумі 13290,80 грн.

Всупереч умов договору № 368755653 від 06.01.2022 року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 13290,80 грн.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню коштів у строки та в порядку, встановлені Договором про надання кредиту №368755653 від 06.01.2022, не виконує, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість , яка складається з несплаченого ним тіла кредиту у розмірі 5800 грн. та 7490,80 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Оскільки добровільно відповідач наданий йому кредит не повертає, доказів про відсутність заборгованості, суду ним також не надано, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, та вважає необхідним стягнути з відповідача борг у розмірі 13290,80 грн., нарахування яких повністю узгоджується з умовами спірного кредитного договору та відповідає вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Таким чином, оскільки заперечень зі сторони відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 368755653 від 06.01.2022 у розмірі 13290 (тринадцять тисяч двісті дев`яносто) грн. 80 коп. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001, засоби зв`язку: тел.: +380955092154, ел. пошта: fincomace@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І.М. Машина