Ухвала суду № 137079811, 27.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.05.2026

Справа № 334/10838/23

Провадження № 4-с/334/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 місто Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Коломаренко К.А., за участі секретаря судового засідання Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідої Юлії Володимирівни, стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 ,

за участі: представника скаржника адвоката Булдигіної М.С., заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідої Ю.В., представника третьої особи адвоката Богун О.І.А.

ВСТАНОВИВ:

Боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідої Юлії Володимирівни, сформованою в системі «Електронний суд» представником адвокатом Булдигіною М.С., у якій просить: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 80576865 від 23.03.2026 року, яке відкрито заступником начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідою Юлією Володимирівною, визнати дії державного виконавця незаконними та зобов`язати заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідую Юлію Володимирівну поновити порушене право заявника..

У скарзі представник заявника посилаються на те, що Стягувач по ВП № 80576865, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , померла виконавчого листа в суді, до відкриття виконавчого провадження, до подання заяви про відкриття виконавчого провадження неуповноваженою на це особою - 28.02.2026 року. Виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, було видано адвокату Красулі Наталі Валеріївні (свідоцтво адвоката № 003164 від 06.01.2025 року), яка звернулась до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу виконавчого листа по справі № 334/10838/23 після смерті свого довірителя, ОСОБА_2

Також, виконавчий лист по справі № 334/10838/23 було видано 16.03.2026 року судом, який в подальшому за заявою від 18.03.2026 року про відкриття виконавчого провадження було пред`явлено адвокатом Красулею Н.В. до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі ордеру адвоката, знову ж таки, після смерті довірителя, що є незаконним, внаслідок чого й було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80576865, та вчинено інші примусові дії в державним виконавцем в рамках цього ВП. Отже, жодних повноважень як на отримання виконавчих листів (отримано 16.03.2026 р.) в суді по справі № 334/10838/23, так і на звернення 18.03.2026 р. від імені померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 до Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у адвоката Красулі Н.В. - не було. Отже, виконавчий документ неуповноваженою особою отримано в суді та в подальшому неуповноваженою особою пред`явлено до виконання . Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження № 80576865, від 23.03.2026 року та всі інші примусові виконавчі дії, в рамках ВП № 80576865 в т.ч., арешт майна ОСОБА_1 - є також незаконними, а виконавче провадження взагалі не могло бути відкрито. Тому, зупиняти виконавче провадження - не доцільно та безпідставно, представник скаржника просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження як незаконну, оскільки стягувач помер, а державний виконавець не мав права приймати до виконання даний виконавчий документ.

Ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрити провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідої Юлії Володимирівни, стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , призначено судове засідання для розгляду скарги.

Від заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідої Ю.В. надійшли заперечення на скаргу, в яких державний виконавець просить задоволенні скарги відмовити. В обґрунтування заперечень державний виконавець зазначає, що 23.03.2026 до Відділу на примусове виконання надійшов виконавчий лист №334/10838/23 виданий 16 березня 2026 року виданий Дніпровським районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму коштів в розмірі 68 073,28 грн. в якості відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири та в якості відшкодування судових витрат суму коштів в розмірі 9 786,09 грн. Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80576865. Підстав для повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу не було. Виконавчий документ відповідав вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». До виконавчого листа додана заява про відкриття виконавчого провадження разом з копією ордера від 02.01.2026 року представником стягувача адвокатом Красуля Н.В. Наведені норми Закону України "Про виконавче провадження" дають підстави для висновку, що у разі надходження на виконання виконавчого документа, державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження або прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття його до виконання. Позивач в скарзі зазначає, що виконавчий лист №334/10838/23 виданий 16 березня 2026 року виданий Дніпровським районним судом міста Запоріжжя отримано в суді та пред`явлено до Відділу на виконання адвокатом, яка не мала на той час повноважень у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_2 . З цього приводу зазначаємо, що ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов`язки державного виконавця а саме: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Тобто Законом не встановлено обов`язку державного виконавця з`ясовувати/ перевіряти факт смерті боржника або стягувача при прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження, або повернені виконавчого документа стягувачу. Враховуючи зазначене, твердження скаржника щодо незаконності прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження не ґрунтується на Законі. Державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону та не порушив жодну норму Закону прийнявши постанову про відкриття виконавчого провадження №80576865. Стосовно встановлення факту смерті стягувача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом. У разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Представник заявника в судовому засіданні на задоволенні скарги наполягала посилаючи на практику Верховного Суду щодо «плодів отруйного дерева», зазначала, державний виконавець не міг відкривати виконавче провадження за обставин смерті стягувача. При цьому вказувала, що рішення суду до відкриття виконавчого провадження не виконувалось, оскільки її довіритель не повинна була його виконувати.

В судовому засіданні заступник начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідая Ю.В. суду пояснила, що проти задоволення скарги заперечує, оскільки в її діях відсутні порушення закону. Так, отримавши заяву про відкриття виконавчого провадження з виконавчим документом, державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження. На момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не має права здійснювати перевірку, чи живий стягувач/боржник, а має такі повноваження лише пі час здійснення виконавчих дій.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Богун І.А. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, зазначаючи, що рішення суду підлягає обов`язковому виконанню, порушення виконавця при відкритті виконавчого провадження відсутні, а представник скаржника не навів жодної норми законодавства, яку на її думку порушив виконавець, тому скарга є безпідставною.

Вивчивши матеріали скарги, перевіривши та оцінивши зібрані докази по справі, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права..

Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно вимог ч. 1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди; 13) виконавчий документ, щодо якого подано заяву про примусове виконання, перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо 1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов`язані з ним особи; 2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем; 3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів; 4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності такого приватного виконавця.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника відділу Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Мінітерства юстиції України Гнідою Ю.В. від 23.03.2026 року на підставі виконавчого листа №334/10838/23 за заявою про примусове виконання, відкрито виконавче провадження.

Заява про примусове виконання рішення суду подана представником стягувала адвокатом Красулею Н.В., яка діяла на підставі Ордеру про надання правничої допомоги серії АР №1300848 від 02.01.2026.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства не встановлено обов`язку державного виконавця на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження здійснювати перевірку відомостей про смерть стягувача чи боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваної постанови у державного виконавця були відсутні підстави для відмови в прийнятті виконавчого документу до виконання, тобто державний виконавець діяв в порядку та в межах вимог діючого законодавства, а отже підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про викнавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Зважаючи на викладене, беручи до уваги дослідженні матеріали, пояснення сторін, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №334/10838/23 винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» тому вимоги скаржника є не обгрунтованими , а тому в задоволенні вимог щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (п. 3).

Керуючись ст. 435, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнідої Юлії Володимирівни, стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 01.06.2026

Суддя: Коломаренко К. А.