Рішення № 137079768, 04.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8902/25

Провадження №2/333/699/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк»(місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

17.09.2025 року АТ «СЕНС БАНК» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.08.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №325/08/84СМБ та додаткову угоду №325/08/84СМБ-1/К до вказаного Генерального договору, за умовами яких банк надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, відповідно до основних положень Генерального договору у формі разового кредиту в сумі 180 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів у розмірі 15 річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів за Генеральним кредитним договором, що містяться в Додатку 1 до Генерального договору (п.1).

Згідно з п.2 додаткової угоди, кредит надається на: поточні потреби, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника № НОМЕР_2 в Мелітопольському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в Мелітопольському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» на підставі письмової заяви позичальника. Кредит надається на строк з 13.08.2008 року по 12.08.2023 року включно. Повне погашення кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня вищевказаного строку (п.3). Повернення кредиту здійснюється рівними частинами, в сумі 180 000 доларів США, не пізніше 5 числа, кожного місяця; починаючи з «5 вересня 2008 року» (п.4).

Відповідно до п.5 додаткової угоди, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Також в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за Генеральним договором та додатковими угодами до нього щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за цим договором та додатковими угодами до нього, кредитор одночасно з укладенням цього договору укладає з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку наступне нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 197,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 1 180 984,40 грн.

Рішенням АТ «Укрсоцбанк» №5/2019 від 15 жовтня 2019 року було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у встановленому порядку.

Водночас, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 25 638,1 доларів США.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «СЕНС БАНК», запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються з судового збору.

Ухвалою суду від 24.09.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

17.11.2025 року на адресу суду від представника відповідача Ями Д.М. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким ОСОБА_1 повністю заперечує проти позовних вимог АТ «Сенс Банк», ґрунтуючись на наступних підставах:

1. У 2022 році, внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації та окупації м. Мелітополь Запорізької області (де відповідач зареєстрований), він втратив свій бізнес, який був єдиним джерелом доходу для погашення кредиту, що призвело до неможливості своєчасного виконання платежів. Окупація м. Мелітополя визнана форс-мажорною обставиною Торгово-промисловою палатою України (ТППУ) у численних висновках (наприклад, загальні висновки ТППУ від 28.02.2022 та подальші) і є загальновідомою обставиною, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов`язань (ст.617 ЦК України).

2. Надана копія кредитного договору не є належно засвідченою, так як не містить оригінальних підписів, печаток або нотаріального посвідчення, що є недопустимим з огляду на положення ст.79 ЦПК України.

3. Пунктами 5.1, 5.4 кредитного договору передбачено, що у випадку настання непереборних обставин строк виконання зобов`язань відсувається на термін дії таких обставин, але не більше ніж на 1 місяць. Якщо ці обставини діятимуть довше 1 місяця, право на дострокове стягнення коштів виникає у Банку лише за умови отримання боржником попередньої письмової вимоги, а саме через 30 днів після отримання такої вимоги. ОСОБА_1 не отримував подібної вимоги, а тому строк дострокового погашення кредиту ще не настав.

4. Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Генерального договору визначено, що усі спори та розбіжності, що виникають у зв`язку з укладенням і виконанням цього договору, підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків. Цей пункт не був скасований, змінений чи визнаний недійсним жодним додатковим договором, судовим рішенням чи в односторонньому порядку, а тому представник відповідача просить суд залишити позов без розгляду.

01.12.2025 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача на наявність форс-мажорних обставин, лист ТПП, який розміщений на сайті та не стосується конкретного випадку, не є підставою для застосування форс-мажору до всіх правовідносин включно, а застосування форс-мажору можливе лише виключно при доведенні причино-наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю виконувати обов`язки по договору. Відповідач не повідомляв позивача про неможливість виконання зобов`язань. Крім того, вже після відкриття провадження справи між сторонами проводяться переговори щодо сплати кредитної заборгованості, але станом на сьогодні спір не вирішено.

З приводу ненадсилання відповідачу вимоги про усунення порушень, позивач був позбавлений можливості направити вимогу, адже ОСОБА_1 зареєстрований на території, що є окупованою та відомості про нове місце реєстрації банку не надав. Встановити місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи позивачу не вдалося у зв`язку з відмовою Міністерства соціальної політики України надати відповідну інформацію.

Також представник позивача заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку наявністю третейського застереження, посилаючись на норми Законів України «Про споживче кредитування» та «Про третейські суди», відповідно до яких, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір, є споживчим, а тому спір, пов`язаний з ним, не розглядається третейськими судами.

02.12.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив суд врахувати, що за положеннями додаткової угоди №325/08/84СМБ-1/К від 13.08.08.2008 року, банком наданий ОСОБА_1 кредит на «поточні потреби», а не на «споживчі цілі». Законом України «Про споживче кредитування» заборонено на території України надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд застосувати правила третейської угоди.

02.12.2025 року ухвалою суду клопотання представника відповідача Ями Д.М. про залишення без розгляду позовної заявиАТ «СЕНС БАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

02.12.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі, призначено до судового розгляду по суті.

04.03.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просив суд, під час розгляду справи, врахувати наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати залишок за кредитом, і, відповідно, для відмови у задоволенні позову, оскільки кредитний договір, укладений між АТ «СЕНС-БАНК» і ОСОБА_1 , є споживчим. Кредит забезпечений іпотекою, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 197,1 кв.м. Відповідач є внутрішньо переміщеною особою, а житловий будинок, який є предметом іпотеки, розташований на тимчасово окупованій території.

Відповідач звернувся до банку з заявою про призупинення сплати грошового зобов`язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором про споживчий кредит, проте станом на 03.03.2026 р. відповіді не отримав.

27.04.2026 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, аналогічним тому, яке було подано 04.03.2026 року. Додатково до клопотання долучені заяви ОСОБА_1 від 23.02.2026 року, з якими останній звернувся до позивача з проханням звільнити його від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків, а також про призупинення сплати грошових зобов`язань.

Представник АТ «СЕНС БАНК» Ременюк Т.О. до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

У судовому засіданні 29.04.2026 року представник відповідача Яма Д.М., посилаючись на положення ч.6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та п.8 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Сенс Банк», оскільки відповідач має право на звільнення від обов`язку сплачувати залишок за кредитом.

Додатково зазначив, що 23.02.2026 року ОСОБА_1 , шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням, звернувся до банку із заявами про звільнення його від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків, а також про призупинення сплати грошових зобов`язань. Однак позивач не отримав поштове відправлення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи позицію представника відповідача, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13.08.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (надалі за текстом «Кредитор») та ОСОБА_1 (надалі за текстом «Позичальник») уклали договір кредиту №325/08/84CМБ-1/К (надалі за текстом - Кредитний договір) та додаткову угоду №325/08/84СМБ-1/К до вказаного договору.

Пунктом 3 Договору сторони погодили, що надання кредитних послуг за цим договором здійснюється шляхом укладення Додаткових угод, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Пунктом 8 Договору передбачено, що в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань перед Кредитором за цим Договором та Додатковими угодами до нього щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог Кредитора за цим Договором та Додатковими угодами до нього, Кредитор одночасно з укладенням цього Договору укладає:

пункт 8.1. з позичальником іпотечний договір, за умовами якого Позичальник передає Кредитору в іпотеку наступне нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 197,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 1 180 984 (один мільйон сто вісімдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривень 40 копійок.

За положеннями п.5.1 статті 5 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов`язань за цим Договором та/або відповідною Додатковою угодою у разі настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити та/або запобігти. До таких обставин за цим Договором, зокрема, належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха тощо.

Сторона не звільняється від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов`язань за цим Договором та/або відповідною Додатковою угодою, якщо обставини, визначені п.5.1. цього Договору, настали у період прострочення виконання зобов`язання (п.5.1.1.).

Сторона зобов`язана протягом трьох робочих днів від дати настання або припинення дії обставин, визначених п.5.1. цього Договору, повідомити іншу сторону про їх настання з наданням підтвердження компетентного органу. Недотримання строку повідомлення про настання зазначених обставин позбавляє сторону посилатися на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності (п.5.2.).

У разі настання обставин, визначених п.5.1. цього Договору, строк (термін) виконання зобов`язань відсувається на строк дії таких обставин, але не більше як на один місяць (п.5.3.).

Відповідно до умов додаткової угоди, Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, відповідно до основних положень Генерального договору, грошові кошти в сумі 180 000,00 дол.США, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів у розмірі 15 річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів за Генеральним кредитним договором, що містяться в Додатку 1 до Генерального договору (п.1).

Кредит надається на: поточні потреби, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника № НОМЕР_2 в Мелітопольському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 в Мелітопольському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» на підставі письмової заяви позичальника (п.2).

Кредит надається на строк з 13.08.2008 р. по 12.08.2023 р. включно. Повне погашення кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня вищевказаного строку (п.3).

Повернення кредиту здійснюється рівними частинами, не пізніше 5 числа, кожного місяця; починаючи з «05 вересня 2008 року» (п.4).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Мелітопольському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» (п.5).

Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішенням про зміну найменування АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК», запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Згідно з наданим АТ «СЕНС БАНК» розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором №325/08/84СМБ-1/К від 13.08.2008 року, станом на 25.06.2025 року, становить 25 638,10 дол. США, яка складається з: суми заборгованості за кредитом 17 954,84 дол. США, суми заборгованості за відсотками 7 683,26 дол. США.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Щодо укладення кредитного договору

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено, між позивачем та відповідачем було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №325/08/84СМБ та додаткову угоду №325/08/84СМБ-1/К до вказаного Генерального договору, шляхом власноручних їх підписів.

Таким чином, підписавши зазначені документи, відповідач погодився з умовами кредитування, а договір кредиту між сторонами вважається укладеним у письмовій формі.

Доводи представника відповідача щодо неналежності засвідчення копії кредитного договору суд до уваги не бере, з огляду на таке.

Позовна заява з усіма додатками до неї подана позивачем через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, яка функціонує в судах.

Відповідно до ст.14 ЦПК України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до частини 1-3 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до частин 1, 2 ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Отже, аналіз вище зазначених норм ЦПК України свідчить, що подані позивачем з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційна системи письмові та електронні докази є належним чином посвідченими, бо подані особою, яка пройшла електронну ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Щодо стягнення заборгованості за кредитом

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У розумінні ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт виконання позивачем умов надання кредиту відповідачу за кредитним договором підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній до лютого 2022 року систематично здійснював погашення кредитної заборгованості та сплачував відсотки за користування кредитними коштами, а також визнано представником відповідача під час судового розгляду.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих коштів в повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що АТ «СЕНС БАНК» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що з розрахунку заборгованості вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків, що передбачені п.1. Додаткової угоди №325/08/84СМБ-1/К до Кредитного договору №325/08/84СМБ від 13.08.2008 року.

Таким чином, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в тому числі процентів за користування кредитом.

Водночас, заборгованість за процентами, на думку суду, становить 7 491,59 дол. США, а не 7 683,26 дол. США, як зазначено у позовній заяві та розрахунку заборгованості, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до п.2 Кредитного договору та п.3 Додаткової угоди до цього договору, кредит надається на строк з 13.08.2008 р. по 12.08.2023 р.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, банком нараховані відсотки за користування кредитом з 13.08.2008 року по 14.01.2024 року. Тобто у період з 13.08.2023 р. по 14.01.2024 р. відсотки в розмірі 191,67 дол. США нараховані поза межами строку дії кредитного договору.

Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення кредиту у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за Кредитним договором №325/08/84СМБ від 13.08.2008 року та Додатковою угодою №325/08/84СМБ-1/К до вказаного договору підлягає задоволенню в розмірі 7 491,59 дол. США (7 683,26 дол. США 191,67 дол. США).

Вимога представника відповідача про залишення без задоволення позовних вимог у зв`язку з наявністю підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати залишок заборгованості за кредитом, у тому числі нарахованих відсотків, відповідно до положень п.8 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», є необґрунтованим, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов`язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об`єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована.

Відповідно до положень пункту 8 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник має право звернутися до кредитодавця із заявою про призупинення сплати грошового зобов`язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є приватний житловий будинок, о відповідає хоча б одній із таких ознак: 1) нерухоме майно, станом на день подання заяви про призупинення сплати грошового зобов`язання, розташоване на тимчасово окупованій території; 2) нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ; 3) нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії РФ.

Під час судового розгляду встановлено, що кредитний договір, укладений між позивачем та відповідачем, є споживчим, предметом забезпечення за яким є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 197,1 кв.м.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник (особа, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про призупинення сплати грошового зобов`язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) (далі - заява про призупинення сплати грошового зобов`язання) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об`єкт незавершеного житлового будівництва) (далі - договір про споживчий кредит), що відповідає хоча б одній із таких ознак:

1) нерухоме майно, станом на день подання заяви про призупинення сплати грошового зобов`язання, розташоване на тимчасово окупованій території, визначеній пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", або на територіях активних бойових дій, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Для цілей цього пункту під пошкодженим розуміється нерухоме майно, яке може бути відновлено виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції;

3) нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Для цілей цього пункту під знищеним розуміється нерухоме майно, відновлення якого шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції є неможливим або економічно недоцільним.

Заява про призупинення сплати грошового зобов`язання підписується позичальником (його представником) власноручно або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надається/надсилається кредитору в оригіналі, а документи, які відповідно до законодавства підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації, оформлені відповідно до законодавства (далі - підтвердні документи), надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в нотаріально посвідчених копіях.

Згідно пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону, кредитор звільняє позичальника за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 1 пункту 8 цього розділу, від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов`язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви, на строк до дев`яностого дня включно після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів.

Позичальник (його представник), зазначений у цьому пункті, зобов`язаний подати кредитору підтвердні документи протягом 90 днів з дати завершення бойових дій або тимчасової окупації території, на якій знаходиться нерухоме майно. Кредитору забороняється вимагати від позичальника подання будь-яких інших документів, крім підтвердних документів. Кредитор після отримання у визначений цим пунктом строк підтвердних документів звільняє позичальника від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) на строк до дати відновлення сплати грошового зобов`язання, визначеної пунктом 11цього розділу.

У разі неподання позичальником (його представником) у визначений цим пунктом строк підтвердних документів кредитор має право вимагати відновлення сплати грошового зобов`язання, яке було наявне станом на 24 лютого 2022 року, відповідно до умов договору про споживчий кредит.

За пунктом 10 позичальник (його представник) за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, розташоване на іншій території України, ніж зазначена у підпункті 1 пункту 8 цього розділу, подає підтвердні документи одночасно із заявою про призупинення сплати грошового зобов`язання. Кредитору забороняється вимагати від позичальника подання будь-яких інших документів, крім підтвердних документів.

Кредитор звільняє позичальника, зазначеного у цьому пункті, від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов`язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви з підтвердними документами.

Пунктом 11 передбачено, що обов`язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит, визначеним пунктом 8цього розділу, грошового зобов`язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), крім випадків, визначених абзацом третім пункту 9 та пунктом 12 цього розділу, поновлюється з дня отримання позичальником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім`ї позичальника, відповідно до законодавства компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні (далі - дата відновлення сплати грошового зобов`язання).

Сума нарахованих, але не сплачених за договором про споживчий кредит процентів, комісій та інших платежів за період з 24 лютого 2022 року до дати відновлення сплати грошового зобов`язання не підлягає сплаті позичальником та відшкодовується кредитору відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора.

Отже, наведені положення Закону регламентують підстави, умови, строки та порядок звільнення позичальників від обов`язку сплати грошового зобов`язання за кредитним договором за наявності визначених законом обставин, серед яких знаходження нерухомого майна, яким забезпечено виконання грошового зобов`язання на тимчасово окупованій території України або на територіях активних бойових дій, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; у разі пошкодження або знищення цього майна.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Мелітопольська міська територіальна громада, на території якої розташований належний відповідачу житловий будинок, перебуває в тимчасовій окупації.

Слід звернути увагу на той факт, що ОСОБА_1 звернувся до кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов`язання 23.02.2026 року, тобто після звернення позивача до суду з відповідним позовом, відкриття судом провадження у справі та закриття підготовчого провадження у справі та призначення судового розгляду. Зазначене свідчить про зловживання ОСОБА_1 процесуальним правом з метою уникнення відповідальності за виконання кредитного договору, адже своєчасно відповідач не повідомив банк про наявність у нього підстав для призупинення виконання грошових зобов`язань та не підтвердив належними доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість такого призупинення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, у тому числі й нарахованих відсотків в межах строку кредитного договору, а тому позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №325/08/84СМБ-1/К від 13.08.2008 року в розмірі 25 446,43 дол. США, з яких: 17 954,84 дол. США заборгованість за кредитом; 7 491,59 дол. США заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов було задоволено на 99,25% (25 446,43х100/25 638,1), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 12 606,04 грн. (12 701,30*99,25/100).

Керуючись ст.ст.526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк»(місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк»(місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714, МФО: 300346, п/р № НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором №325/08/84СМБ-1/К від 13.08.2008 року в розмірі 25 446,43 дол. США, з яких: 17 954,84 дол. США заборгованість за кредитом; 7 491,59 дол. США заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк»(місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714, МФО: 300346, п/р № НОМЕР_5 ) 12 606,04 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.05.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод