Ухвала суду № 137076780, 03.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2408/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецького Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2026 (вхідний № № 22155/26) про прийняття відмови від визнання обставин у справі № 440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради", про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», поданою в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2026, номер рішення 251/26/382/Р та зобов`язати Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" провести оцінювання повсякденного функціонування особи з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 440/2408/26. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача докази.

31.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем - ОСОБА_1 подане сформоване в системі «Електронний суд» клопотання від 30.03.2026 (вхідний № № 22155/26) про прийняття відмови від визнання обставин.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у позовній заяві позивачем було визнано обставину щодо проведення розгляду справи 16.01.2026, проте на момент надання позовної заяви ОСОБА_1 , не маючи вищої юридичної освіти та належного досвіду у сфері адміністративного судочинства, помилково ототожнювала свою фізичну присутність у приміщенні відповідача, де відбувається розгляд справи ЕКОПФО, із фактом законного розгляду справи. Лише після детального ознайомлення з відзивом відповідача, де відповідач розгляд справи підтвердив не її рішенням (її рішення двічі уточнювалося), публікаціями на офіційному сайті МОЗ України та у ЗМІ стосовно аудіофіксації розгляду справ, нормативною базою усвідомила, що дана подія не може вважатися розглядом справи у правовому розумінні. Оскільки спеціальне законодавство щодо оцінювання повсякденного функціонування особи прямо пов`язує легітимність факту розгляду справи із наявністю аудіозапису, відсутність останнього нівелює правове значення подій, що відбулися у вказану дату. Отже, відповідач не має можливості підтвердити факт розгляду справи у встановлений законом спосіб. Також позивач виснує, що події 16.01.2026 були не розглядом справи ЕКОПФО, а імітацією правової процедури. Зважаючи на викладене, попереднє визнання факту розгляду справи 16.01.2026 стало наслідком істотної помилки щодо правової кваліфікації дій відповідача та їхньої невідповідності встановленому законодавством порядку.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2026 (вхідний № № 22155/26) про прийняття відмови від визнання обставин у справі № 440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради", про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої, третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За змістом прав та обов`язків учасників справи, визначених пунктом третім частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право, серед іншого: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 жовтня 2018 року справі № 910/18036/17).

Згідно зі статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Нормою частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зі змісту указаних норм вбачається, що визначення обставин, які підлягають встановленню, або визнання обставин, здійснюється після постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі безпосередньо під час розгляду справи.

А визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе за умов: визнання їх усіма учасниками справи, відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Суд зауважує що підстави, з яких позивачем подано вказане клопотання про прийняття відмови від визнання обставин не пов`язані власне із визнанням обставин учасником справи, а є правовою оцінкою позивача обставин у справі, які підлягають доведенню під час її розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про прийняття відмови від визнання обставин у справі № 440/2408/26, отже у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2026 (вхідний № № 22155/26) про прийняття відмови від визнання обставин у справі № 440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради", про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 7, 9, 78, 167, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2026 (вхідний № № 22155/26) про прийняття відмови від визнання обставин у справі № 440/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради", про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький