Рішення № 137076648, 03.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2382/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 13554965/42322645 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 30.10.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД» №31 від 30.10.2025 , датою первинного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ним подано до контролюючого органу згадану вище податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідачем зупинена реєстрація податкової накладної, а згодом рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на відповідність податкової накладної всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним подані до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення прийняте протиправно та має бути скасоване.

Стислий зміст заперечень відповідачів.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області та ДПС України позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позовну заяву з додатками представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував, що діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже, оспорюване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним.

Заяви, клопотання учасників справи.

Відповідачем у відзиві заявлені заперечення щодо розгляду справи у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) та клопотання про витребування доказів від банку.

Процесуальні дії у справі.

Полтавським окружним адміністративним судом від 09.03.2026 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.

Ухвалою суду від 21.05.2026 клопотання відповідача ГУ ДПС у Полтавській області про витребування доказів задоволено. Витребувано від Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» належним чином засвідчені копії доказів та відомості: копію платіжної інструкції 28/10/2025№10 від 30.10.2025 на суму 2 187 417,60 грн. (Платник КП «Чугуївський комунальний комплекс» (код ЄДРПОУ 38630446), рахунок платника UA 638201720344351012400085969, надавач платіжних послуг платника: Державна казначейська служба України, м. Київ., Отримувач ТОВ «ЮРАЙ-ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645), рахунок отримувача UA 23322540 0000026002101033310, банк отримувача АТ «КОМІНБАНК»); документальне підтвердження фактичного здійснення платежу (банківської операції) на користь ТОВ «ЮРАЙ ЛТД», згідно із платіжною інструкцією 28/10/2025№10 від 30.10.2025.

Ухвалою суду від 01.06.2026 заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

14.11.2025 контролюючим органом зупинена реєстрація податкової накладної №31 від 30.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направила платнику податку квитанцію, у якій зазначені підстави:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30.10.2025 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 42.11 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.2094%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».

ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів до податкової накладної від 30.10.2025 року № 31 від 05.01.2026.

Відповідно до витягу з протоколу від 07.01.2026 № 4 засідання Комісії ГУ ДПС прийнято рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 30.10.2025 № 31 ТОВ «ЮРАЙ ЛТД», оскільки платіжна інструкція №28/10/25№10 від 30.10.2025 не містить обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 62 та 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (в редакції постанови Правління Національного банку України від 26.09.2022 №209). Тобто, наданий платником платіжний документ унеможливлює здійснити висновок щодо підтвердження надходження коштів на розрахунковий рахунок платника. Також встановлено невідповідність у наданих платником копіях первинних документах, а саме витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт, люд.год, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року № 2 під 24.10.2025, значно перевищують наявність трудових ресурсів на підприємстві у жовтні 2025 року. Крім того, сума нарахованої заробітної плати, згідно вищезазначеного Акту, в 5 раз перевищує суму нарахованої заробітної плати працівників за жовтень 2025 року згідно звіту за формою 4-ДФ. Встановлене порушення заниження заробітної плати призводить до недоотримання податкових надходжень та зборів до бюджету.

07.01.2026 позивачу надійшло рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.01.2026 №13001886/35360095 у зв`язку з: "надання платником податку копій документів,складених / оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): В ході опрацювання копій документів встановлено, що підставою виписки податкової накладної слугувала платіжна інструкція № 28/10/25№10 від 30.10.2025, яка не містить обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 62 та 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (в редакції постанови Правління Національного банку України від 26.09.2022 №209). Тобто, наданий платником платіжний документ унеможливлює здійснити висновок щодо підтвердження надходження коштів на розрахунковий рахунок платника. Встановлено невідповідність у наданих платником копіях первинних документах, а саме витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт, люд.год, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року № 2 від 24.10.2025, значно перевищують наявність трудових ресурсів на підприємстві у жовтні 2025 року. Крім того, сума нарахованої заробітної плати, згідно вищезазначеного Акту...".

Відповідачем не надіслане позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

14.01.2026 позивач надав відповідачу заперечення на рішення регіональної комісії від 07.01.26 № 13554965/42322645, у яких зазначив свої пояснення щодо зазначених у рішенні від 07.01.2026 №13001886/35360095 підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

22.01.2026 відповідачем було винесено рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.01.2026 № 1509/42322645/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстави: ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних.

29.05.2026 від Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» на виконання ухвали суду від 21.05.2026 надійшов лист до суду № 06.12.1/1141/БТ від 26.05.2026, до якого доданий меморіальний ордер 28/10/2025 № 10 від 30 жовтня 2025 на суму 2 187 417,60 грн. (платник КП «Чугуївський комунальний комплекс» (код ЄДРПОУ 38630446), рахунок платника UA638201720344351012400085969, Банк платника: Державна казначейська служба України, м. Київ., отримувач ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645), рахунок отримувача UA233225400000026002101033310, банк отримувача АТ «КОМІНБАНК»); виписку по рахунку ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645) № UA233225400000026002101033310 (код валюти 980), відповідно до якої було проведено платіж 30.10.2025 на суму 2 187 417,60 грн. (платник КП «Чугуївський комунальний комплекс» (код ЄДРПОУ 38630446), рахунок платника UA638201720344351012400085969, Банк платника: Державна казначейська служба України, м. Київ., отримувач ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645), рахунок отримувача UA233225400000026002101033310, банк отримувача АТ «КОМІНБАНК»), виписку по рахунку ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645) № UA233225400000026002101033310, призначення платежу "1216030;3210; Оплата за роботи по "Облаштування Меморіальної Алеї Слави на кладовищ і м. Чугуїв, по вул. Преображенська біля № 100 в м Чугуїв,Харківської області" , по договору №67 від 02.07.2024р, згідно акту № 2 від 24.10.2025р. ПДВ 20% - 364 569, 60 грн."

Таким чином, банк офіційно підтвердив суду факт здійснення банківської операції, що є однією із підстав для відмови у реєстрації податкової накладної. Ця процесуальна дія щодо офіційного з`ясування обставин справи здійснена судом із реалізації клопотання відповідача.

Вважаючи, що відповідачем - Головним управлінням ДПС у Полтавській області - прийняте протиправне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідачем - Державною податковою службою України - не здійснена у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація податкової накладної, оскільки Державна податкова служба України в силу положень законодавства зобов`язана забезпечити реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, - то позивач звернувся до суду з цим позовом до таких відповідачів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У силу положень пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 11.12.2019 прийняв постанову №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу абзацу першого пункту 5 Порядку №1165 (у редакції станом на дату зупинення реєстрації податкової накладної), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у р разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 2 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 1 Порядку №520 зазначено, що він визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165). Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165).

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція. У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд зазначає, що правовідносинам (предмету та підставам, що виникають у подібних (релевантних) обставинах) Верховний Суд неодноразово вже надавав свою оцінку у численних постановах.

Верховний Суд упродовж 2023-2026 років постановив декілька правових висновків щодо відмови у реєстрації податкових накладних:

1) якщо платник не надав документи комісії контролюючого органу,

2) якщо надав документи, що не відповідають змісту операції (очевидність та безумовність невідповідності документів змісту операції або її показників),

3) якщо платник не надав документи на додаткове повідомлення комісії контролюючого органу із конкретним переліком документів або не повідомив про неможливість надання таких документів;

4) якщо у квитанції ДПС про зупинення реєстрації визначений конкретний перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної і платник податку такі документи не надав.

У цій справі ключовим питанням є надання платником податку копій документів за узагальнюючим (шаблонним) переліком, що визначені у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної:

- невідповідність платіжної інструкції;

- невідповідність відомостей про нараховану заробітну плату в актах виконаних будівельних робіт податковій звітності із ПДФО (заниження податку).

Щодо платіжної інструкції - то дана обставина офіційно встановлена судом про здійснення відповідної операції, на клопотання відповідача отримані від банку відомості та докази про реальне проведення операції.

Цей довід відхиляється судом.

Щодо відомостей про нараховану заробітну плату в актах виконаних будівельних робіт податковій звітності із ПДФО (заниження податку), то суд зазначає, що такі обставини є предметом документальної перевірки а не стадією розгляду документів комісією відповідача, з урахуванням наступних мотивів та висновків суду.

Повідомлення про необхідність подання додаткових документів контролюючий орган позивачу не надсилав.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копії квитанції судом встановлено, що контролюючим органом сформований наступний висновок: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30.10.2025 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 42.11 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.2094%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».

Надаючи правову оцінку переліченим підставам для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку №1165 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Дослідивши залучені до матеріалів справи копії квитанції суд встановив, що у ній не зазначені вимоги до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивних рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не визначає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб.

Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення.

Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У контексті вищенаведеного суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, в яких Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Суд окремо звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.

З урахуванням аналізу правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, суд висновує, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Однак, у даному спорі надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку щодо конкретної підстави.

Натомість суд враховує, що позивачем після отримання квитанції надіслані контролюючому органу письмові пояснення 05.01.2026 разом з копіями документів, які на його переконання, підтверджують обґрунтованість складення податкової накладної, а також на запит відповідача надані додаткові пояснення та документи.

При винесенні спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних комісія прийшла до висновку про відмову у реєстрації податкової накладної через те, що "... підставою виписки податкової накладної слугувала платіжна інструкція № 28/10/25№10 від 30.10.2025, яка не містить обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 62 та 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (в редакції постанови Правління Національного банку України від 26.09.2022 №209). Тобто, наданий платником платіжний документ унеможливлює здійснити висновок щодо підтвердження надходження коштів на розрахунковий рахунок платника. Встановлено невідповідність у наданих платником копіях первинних документах, а саме витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт, люд.год, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року № 2 від 24.10.2025, значно перевищують наявність трудових ресурсів на підприємстві у жовтні 2025 року. Крім того, сума нарахованої заробітної плати, згідно вищезазначеного Акту, в".

Окрім того, судом встановлено з листа Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» №06.12.1/1141/БТ від 26.05.2026, який надішов на виконання ухвали суду від 21.05.2026 у цій справі, що відповідно до виписки по рахунку ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645) № UA233225400000026002101033310 (код валюти 980), відповідно до якої було проведено платіж 30.10.2025 на суму 2 187 417,60 грн. (платник КП «Чугуївський комунальний комплекс» (код ЄДРПОУ 38630446), рахунок платника UA638201720344351012400085969, Банк платника: Державна казначейська служба України, м. Київ., отримувач ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645), рахунок отримувача UA233225400000026002101033310, банк отримувача АТ «КОМІНБАНК»), виписку по рахунку ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645) № UA233225400000026002101033310, призначення платежу "1216030;3210; Оплата за роботи по "Облаштування Меморіальної Алеї Слави на кладовищ і м. Чугуїв, по вул. Преображенська біля № 100 в м Чугуїв,Харківської області" , по договору №67 від 02.07.2024р, згідно акту № 2 від 24.10.2025р. ПДВ 20% - 364 569, 60 грн.", даний платіж підтверджується меморіальним ордером 28/10/2025 № 10 від 30 жовтня 2025 на суму 2 187 417,60 грн.

На переконання суду, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення від 07.01.2026 №13001886/35360095 про відмову у реєстрації податкової накладної, свідчить про необґрунтованість таких висновків у даній процедурі, оскільки дослідження реальності господарської операції контролюючий орган уповноважений робити виключно під час документальних перевірок.

Оцінка реальності господарської операції для контролюючого органу, вказує на можливу необхідність проведення документальної перевірки чи звернення до відповідних державних (правоохоронних) органів, якщо контролюючий орган вважає, що у даному випадку необхідно попередити можливе порушення закону чи вчинення кримінального правопорушення.

Зупинення податкової накладної платника податку комісією контролюючого органу не відповідає завданню, визначеному законодавством, щодо належного реагування у відповідний спосіб на можливі факти порушення закону чи попередження вчинення кримінального правопорушення, оскільки Порядки №1165, №520 визначають виключно механізм зупинення податкової накладної/розрахунку коригування та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, права та обов`язки їх членів.

Суд наголошує, що згідно із правової позиції Верховного Суду, яка комплексно викладена у постанові від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Верховним Судом також зазначає, що контролюючий орган, надаючи оцінку:

1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг;

2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності;

3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

При цьому, відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Також, у вказаній постанові Верховний Суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи вказану позицію Верховного Суду, досліджуючи у цьому випадку спірні господарські операції позивача на предмет їх реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Підсумовуючи викладене, розглядаючи питання достатності поданих документів, відповідачем (Головним управління ДПС у Полтавській області) не обґрунтоване, які саме документи складені з порушенням законодавства та які відомості, зазначені у поданих позивачем документах, прямо та очевидно суперечать відомостям, що зазначені у податковій накладній, або яких недостатньо для контролюючого органу.

Натомість, беручи до уваги те, що позивачем подане повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена, а також доводи представника позивача, суд вважає, що позивачем виконані необхідні дії для реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідачі у цій справі не надали суду жодного доказу фіктивності цієї господарської операції чи надання позивачем документів, які не відповідають такій господарській операції (за числовими/математичним чи змістовними критеріями), при цьому суд зауважує, що підставою для зупинення податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідачем не надані обґрунтування в підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, зокрема не зазначені причини не взяття до уваги наданих позивачем пояснень та документів, а також на якій підставі без проведення відповідної податкової перевірки позивача здійснювався аналіз та оцінка достатності чи відсутності певних документів.

На етапі вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника податку на предмет її реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначені нормами ПК України.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям податкових повідомлень-рішень, та в подальшому підтверджені судом. Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

Приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Стосовно аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в цій справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведена наявність достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної позивача № 31 від 30.10.2025.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем відповідної господарської операції та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку.

Суд дійшов висновку, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаної вище податкової накладної, а тому рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 13554965/42322645 від 07.01.2026 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягає скасуванню.

Відтак, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку вимозі зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД» №31 від 30.10.2025 року, датою первинного подання.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (у відповідній редакції), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі судового рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної датою, зазначеною в такому судовому рішенні.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо зупинено, є повноваженням ДПС України.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20) неодноразово наголошував на тому, що зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, які подані позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Таким чином, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження такої податкової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідачів, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо витрат на оплату судового збору.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, а також оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДПС України у Полтавській області в особі створеної нею Комісії, суд дійшов висновку, що судовий збір належить стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області у розмірі 2662,40 грн. судового збору відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить задовольнити витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс на правничу допомогу в зв`язку із розглядом справи у сумі 6000 грн.

Відповідно до п. 5.7 Договору про надання професійної правничої допомоги № 01-03-26 від 01.03.2026, вартість послуг за надання професійної правничої допомоги, опис таких послуг та розрахунок погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору. Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 01-03-26 від 01.03.2026 від 01.03.2026 загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

До зазначеної заяви адвокатом долучені наступні докази: договір про надання професійної правничої допомоги № 01-03-26 від 01.03.2026, додаткова угода № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 01-03-26 від 01.03.2026 від 01.03.2026, платіжна інструкція №142 від 03.03.2026, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до наданих до позовної заяви документів позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. з адвокатським бюро "Олександра Тіньковського" в особі керуючого бюро Тінковським Олександром Геннадійовичем.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із того, що дана справа відноситься до незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін, при цьому розмір гонорару визначено відповідно до умов договору про надання правової допомоги, співмірний об`єму наданих послуг та значенню справи для позивача.

Суд зазначає, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, від 14.05.2020 у справі № 344/7365/16-а, від 15.09.2021 у справі № 440/4206/19, від 20.09.2022 у справі № 120/4666/21-а.

Отже, заявлена сума витрат на правову допомогу є документально підтвердженою.

У постанові Верховного Суду від 20 серпня 2024 року у справі №420/22020/23, зазначено, що питання, які стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статі 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства вбачається, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, для відшкодування витрат на правничу допомогу докази оплати послуг адвоката не потрібні.

Верховний Суд у постанові у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року зазначив, що адвокат має право на вимогу клієнта видати документ, складений у довільній формі (наприклад, квитанцію або довідку), який підтверджує факт отримання коштів від клієнта.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 зазначено, що збір доказів для звернення до суду є складовою витрат на правничу допомогу.

Позиція Європейського суду з прав людини щодо витрат на правничу допомогу є послідовною: відшкодуванню підлягають витрати, які є фактичними, необхідними та розумними за своїм розміром (рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180). Це підтверджує правомірність застосованого підходу щодо визначення співмірності витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наданих доказів суд визнає, що витрати на правничу допомогу належним чином підтверджені.

Обов`язок суб`єктів владних повноважень утримуватися від дій, які порушують права осіб, включає і обов`язок компенсувати витрати на їхній захист. Це відповідає підходу, закріпленому в пункті 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(81)7, згідно з якими сторона, яка виграла справу, має право на відшкодування розумних витрат.

Суд також враховує положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя (on measures facilitating access to justice) №R(81)7, згідно з якими за винятком особливих обставин сторона, яка виграла справу, в принципі має одержувати від сторони, яка програла справу, відшкодування видатків і витрат, включаючи гонорари адвокатам, котрі вона небезпідставно понесла в зв`язку із провадженням.

Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", заява №71660/11, пункт 95).

У справі "Бєлоусов проти України" (заява №4494/07, пункти 115-116) Суд зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. вищезазначене рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97); Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах "Тогджу проти Туреччини", заява №27601/95, пункт 158; "Начова та інші проти Болгарії" [ВП], заяви №43577/98 і №43579/98, пункт 175; "Імакаєва проти Росії", заява №7615/02; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180).

Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу, то суд зазначає, що розмір 6000 грн., з урахуванням обставин даного спору не є співмірним із складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг.

Враховуючи об`єм наданих послуг адвокатом, під час надання позивачу правничої допомоги, та з огляду предмет даної справи, суд дійшов висновку, що співмірним із складністю справи та наданою адвокатами правничою допомогою є розмір витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Полтавській області, саме внаслідок рішень цього органу виник цей спір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" (36003, м. Полтава, вул. Соборності, 46, офіс 123, код ЄДРПОУ 42322645) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13554965/42322645 від 07.01.2026.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкову накладну №31 від 30.10.2025, складену товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні та сорок копійок) та витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза