Рішення № 137076543, 03.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - Ткачова А.В.,

представника відповідача - Кузьменка І.М.,

розглянувши у режимі відеоконференції в судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_1 , в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.06.2025 р. у виконавчому провадженні № 78481135 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору у розмірі 32000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.05.2026 р. засобами електронного зв`язку до ІНФОРМАЦІЯ_2 від Державної казначейської служби України у Херсонській області надійшло повідомлення про стягнення коштів від 01.05.2026 р. №07-01 26/6-06/2843, в якому зазначається про отримання до виконання, зокрема, але не виключно, оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. Позивач наголошує, що відкриття виконавчого провадження у відношенні боржника, місцезнаходження якого є територія, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або тимчасово окупована територія фактично унеможливлює доведення державним виконавцем до відома такого боржника постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження, яке у свою чергу робить неможливим подальше дотримання порядку і процедури проведення заходів примусового виконання рішень суду визначених положеннями Законом України "Про виконавче провадження" і Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5. ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на території Херсонської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії. Відтак, на спірні правовідносини дії розповсюджується дія абзацу15 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII щодо заборони вжиття заходів примусового виконання рішень на території місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні. Також звертає увагу на те, що три місячний строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 32 000 грн. від 30.06.2025 р. ВП № 78481135 сплинув 30.09.2025 р. Оскільки до Головного управління Казначейства на виконання оскаржувана постанова надійшла 29.04.2026 р., то строк виконання є пропущеним, а постанова про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню. Позивач вважає свої права порушеними, а постанову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.05.2026 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 03.06.2026 р. на 11:00 год.

19.05.2026 р. представник третьої особи подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі.

21.05.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що на примусовому виконанні у Відділі ПВР перебуває виконавче провадження № 78481135 від 30.06.2025 р. з примусового виконання виконавчого листа № 420/33922/24 виданий 18.06.2025 р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. 30.06.2025 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кузьменком Ігорем Миколайовичем відкрито виконавче провадження № 78481385, про що винесено відповідну постанову. Враховуючи, що стягувачем було пред`явлено до виконання виконавчий лист виданий Одеським окружним адміністративним судом № 420/33922/24 виданий 18.06.2025 р. до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яким відкрито виконавче провадження у місті Одеса, а не на території територіальної Херсонської громади, яка перебуває у зоні активних бойових дій, то на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження не поширюється заборона, передбачена абзацом п`ятнадцятим п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Також зазначає, що за Законом України "Про виконавче провадження", постанови про стягнення виконавчого збору, витрат чи штрафів як виконавчий документ державою/ держорганом пред`являються у 3-місячний строк. Проте воєнний стан зупиняє цей перебіг (розділ XIII Закону України "Про виконавче провадження") на період дії військового стану. Тому відповідач вважає, що відділ виконавче провадження ВП № 78481135 відкрито з дотриманням законодавства про виконавче провадження, виконавчі дії здійснюються на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Ухвалою від 01.06.2026 р. задоволено заяви представників позивача та відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28.05.2025 р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві. Вказує, що відповідачем не надано доказів належного уповноваження Кузьменка І.М. на вчинення процесуальних дій від імені ВПВР УЗПВР в Херсонській обл. у розумінні ст.55 КАС України, у тому числі й витягу з ЄДР. Позивач звертає увагу, що встановлені вказаним Законом обмеження щодо відкриття та проведення виконавчих дій на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, прийняті для захисту економіки держави та підприємств, які знаходяться в тяжкому економічному стані з причин безпосередньої близькості війни на територіях, які не є окупованими агресором. Відтак, відповідно до сталої позиції судів, законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про виконавче провадження", стосується не лише місця (території) відкриття виконавчого провадження, а і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, тобто місця реєстрації (розташування) боржника. Імперативна норма ст.12 Закону "Про виконавче провадження" зобов`язує державні органи пред`являти свої виконавчі документи до виконання протягом трьох місяців, а в разі пропуску - звертатися до суду з заявою про поновлення. Відповідач не навів доказів подання відповідної заяви, а тому виконавче провадження ВП №78481135 відкрито з порушенням вимог закону. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувану постанову як протиправну.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 р. у справі № 420/33922/24, яке набрало законної сили 22.05.2025 р., визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.04.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.04.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 30.11.2018 р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 30.11.2018 р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи від 18.06.2025 р. № 420/33922/24.

30.06.2025 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кузьменком Ігорем Миколайовичем винесено наступні постанови у межах виконавчого провадження № 78481385:

- про відкриття виконавчого провадження № 78481385 з виконання виконавчого листа № 420/33922/24 від 30.06.2025 р.;

- про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78481385 у розмірі 32000,00 грн.;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №78481385.

Вважаючи постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78481385 у розмірі 32000 грн. протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до Закону № 1404-VIII Міністерством юстиції України 02.04.2012 р. прийнято наказ № 512/5, яким затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону № 1404-VIII.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2025 р. відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 78481385 з виконання виконавчого листа № 420/33922/24, а також постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78481385 у розмірі 32000 грн.

Згідно абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у період дії воєнного стану в Україні не зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом, боржниками за якими є, зокрема, військові частини.

При цьому, суд зазначає, що виконавчим листом № 420/33922/24, який видано 18.06.2025 р., зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату складових грошового забезпечення. Тобто, способом захисту порушеного права позивача і відповідно способом виконання судового рішення є фактично перерахунок і виплата грошового забезпечення позивача, а тому відсутні підстави для застосування положень абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII.

Разом з тим, ч.5 ст.27 Закону № 1404-VIII визначено вичерпний перелік обставин за наявності яких виконавчий збір не стягується, зокрема: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, судом не встановлено та позивачем під час розгляду справи не доведено наявність обставин, які є підставою для звільнення боржника від сплати виконавчого збору на підставі частин 5, 9 ст.27 Закону № 1404-VІІІ.

У свою чергу стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, разом з якою державний виконавець зобов`язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку проводить державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми виконавчого збору у випадку примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 160/7321/19, від 02.06.2021 р. у справі № 160/4481/20 та від 22.10.2021 р. у справі № 520/17933/2020.

Враховуючи наведене, суд наголошує, що норми абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII не впливають на обов`язок державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору у випадку відкриття виконавчого провадження.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування в даному випадку положень абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII та, відповідно, для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 р. у справі № 420/25926/25.

Щодо доводів позивача про те, що строк виконання постанови від 30.06.2025 р. ВП № 78481135 є пропущеним, у зв`язку з чим вона не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є виключно вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 30.06.2025 р. Таким чином, правовому аналізу та оцінці суду підлягає саме правомірність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, а не порядок чи строки його подальшого пред`явлення до органів Державної казначейської служби України. Подальше пред`явлення постанови є наслідком її винесення і не може свідчити про протиправність самого рішення органу примусового виконання на момент його прийняття.

Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. винесена головним державним виконавцем 30.06.2025 р. одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 78481385 з виконання виконавчого листа № 420/33922/24.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи, що виконавче провадження відкрито на підставі пред`явленого стягувачем виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 р., дії державного виконавця щодо одночасного винесення 30.06.2025 р. оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору повністю відповідають приписам ч.4 ст.27 Закону № 1404-VIII. Жодних порушень чи пропуску строків під час винесення оскаржуваної постанови від 30.06.2025 р. судом не виявлено.

Також суд вважає безпідставними доводи представника позивача щодо відсутності у Кузьменка І.М. належних повноважень на вчинення процесуальних дій від імені Відділу примусового виконання рішень у зв`язку з ненаданням витягу з ЄДР та належного уповноваження у розумінні ст.55 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Як вбачається з матеріалів справи Кузьменко Ігор Миколайович є головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, тобто посадовою особою органу державної виконавчої служби.

Суд зазначає, що оскільки позивачем оскаржується постанова державного виконавця, винесена ним під час примусового виконання виконавчого листа № 420/33922/24, головний державний виконавець Кузьменко І.М. наділений повноваженнями безпосередньо брати участь у судовому процесі та представляти позицію органу ДВС, у якому він обіймає посаду. Повноваження Кузьменка І.М. як посадової особи відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи процесуальними документами виконавчого провадження ВП № 78481385, що свідчить про наявність у нього статусу державного службовця відповідного відділу ДВС. За таких обставин, відсутність у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може бути підставою для невизнання повноважень представника відповідача.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65605, м.Одеса, вул.Богдана Хмельницького, буд.34, код ЄДРПОУ 45862901), третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко