Ухвала суду № 137072871, 27.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 760/33650/25

Провадження № 2/761/7731/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Савчук Ю.Н.,

при секретарі Фортуні М.А.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Худжіна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача Головного управління Національної поліції в м.Києві про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м.Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України. Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває справа № 760/14400/25 між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Позивач проти задоволення клопотання заперечувала та зазначила, що позови не є тотожними, оскільки ґрунтуються на різних обставинах. Зокрема, у справі, яка перебуває на розгляді Солом`янського районного суду м. Києва, предметом спору є відшкодування шкоди, пов`язаної з невиконанням судового рішення, тоді як у даній справі позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю органів поліції під час досудового розслідування кримінального провадження.

Вислухавши учасників справи та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року в справі № 146/318/20 (провадження № 61-11374св20)).

Відповідно до зазначеного необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена процесуальна норма права направлена на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу" (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/13894/22 (провадження № 61-5564св23)).

Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.

Судом встановлено, що хоча сторони спору є однаковими, представником відповідача не доведено тотожності підстав заявлених позовів.

Із матеріалів справи та пояснень сторін, наданих у судовому засіданні, вбачається, що у справі, яка перебуває на розгляді Солом`янського районного суду міста Києва, позивач посилається на одні обставини порушення своїх прав, тоді як у даній справі позовні вимоги обґрунтовуються бездіяльністю службових осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

Під час судового засідання позивач прямо зазначила, що предметом іншої справи є обставини, пов`язані з невиконанням судового рішення, тоді як у даній справі моральна шкода обґрунтовується бездіяльністю органу досудового розслідування та неналежним реагуванням на повідомлення про кримінальні правопорушення.

Представник відповідача, заперечуючи проти таких доводів, обмежився твердженням про тотожність спорів, однак не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про повний збіг фактичних обставин, покладених в основу обох позовів.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про тотожність позовів значення має не лише формулювання позовних вимог, а насамперед сукупність юридичних фактів, на яких такі вимоги ґрунтуються.

Наявність в обох справах вимоги про стягнення моральної шкоди не є достатньою підставою для висновку про тотожність позовів, оскільки моральна шкода може бути наслідком різних порушень прав особи, вчинених у різний час, різними діями чи бездіяльністю, та підтверджуватися різними фактичними обставинами. Крім того суми моральної шкоди, які заявлені позивачем до відшкодування у вказаних справах є різними.

Н аведені у клопотанні доводи фактично зводяться до посилання на збіг сторін та характер заявленої вимоги, що саме по собі не свідчить про існування тотожного спору.

Також суд не знаходить підстав для висновку про зловживання позивачем процесуальними правами.

Відповідно до статті 44 ЦПК України саме по собі подання кількох позовів не свідчить про зловживання процесуальними правами. Для такого висновку необхідно встановити недобросовісну процесуальну поведінку особи та спрямованість її дій на перешкоджання здійсненню правосуддя або маніпулювання автоматизованим розподілом справ.

Жодних належних доказів на підтвердження таких обставин представником відповідача суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 44, 182, 183, 257, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Головного управління Національної поліції в м.Києві про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м.Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: