Ухвала суду № 137072181, 03.06.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2150/26

н\п 2-о/490/151/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

08.05.2026 року від представниці заінтересованої особи до суду надійшли заяви про залишення заяви без розгляду та про розгляд справи без участі заінтересованої особи.

В обгрунтування необхідності залишення заяви без розгляду представниця заінтересованої особи вказує, що 26.12.2025 заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). 31.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області, за принципом екстериторіальності, було прийняте рішення №143250025014 про відмову в призначенні заявнику дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема під час аналізу документів, встановлено, що прізвище, вказене у дипломі НОМЕР_1 від 20.07.1990, не відповідає паспортним даним заявниці. В зв`язку з цим, до страхового стажу заявниці не були зараховані періоди навчання з 01.09.1987 по 20.06.1990. Вищезазначений документ не міг бути врахований під час вирішення питання про призначення заявнику пенсії за віком, оскільки містять неповну, або неточну інформацію про заявника та не відповідають встановленим вимогам. Оскільки заявник звернулась до територіального органу управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону №1058 і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області було прийнято рішення про відмову заявнику в призначенні дострокової пенсії за віком, у даних правовідносинах наявний спір про право і заявник у разі незгоди з рішенням Головного управління від 31.12.2025 року № 143250025014 повинна була б оскаржувати вищевказане рішення в порядку адміністративного судочинства.

Також представниця заінтересованої особи посилається на положення ч. 6 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, якою чстановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах

В судовому засіданні заявниця зазначила про неможливість отримання пенсії у зв`язку з опискою в дипломі та просила розглянути її заяву.

Вирішуючи клопотання представниці заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду суд зазначає таке.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення,

зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції

суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Судом враховано, що заінтересованою особою - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області в заяві про залишення заяви без розгляду зазначено про наявність спору про право, а саме, щодо незарахуваннядо страхового стажу періодів навчання з 01.09.1987 по 20.06.1990, на підтвередження чого заявницею і було надано документ - диплом НОМЕР_1 від 20.07.1990, про встановлення факту належності якого заявниці, останньою і подано данну заяву.

З огляду на встановлені судом під час розгляду справи обставини та з урахуванням положень частини четвертої статті 315 ЦПК України суд вважає за необхідне залишити дану заяву без розгляду, що не перешкоджає заявниці із цими вимогами звернутися в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 260, 293, 315, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що вона не позбавлена права із цими вимогами звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.

Суддя О.В. Саламатін