Ухвала суду № 137071120, 03.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03 червня 2026 рокуСправа № 921/93/26Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницька Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув заяву б/н від 06.05.2026 (вх.№3504) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124 про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника у справі №921/93/26

за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 )

про неплатоспроможність фізичної особи

За участі представників:

кредитора: не прибув;

боржника: Веремчук Карина Юріївна;

керуючий реструктуризацією: не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

23.02.2026 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 лютого 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, підготовче засідання призначено на 16 березня 2026 року об 11:30 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2026 відкрито провадження у справі №921/93/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича та призначено попереднє засідання на 11.05.2026 о 10:00 год.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 16.03.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

06.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", надійшла заява б/н від 06.05.2026 (вх.№3504) про визнання кредиторських грошових вимог до боржника ОСОБА_1 , відповідно до якої заявник просить визнати грошові вимоги кредитора ТОВ "ФК "Процент" до боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та включити його до реєстру вимог кредиторів, щодо заборгованості за Кредитним договором №42032 від 04.10.2025 в загальному розмірі 24650,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн заборгованість за кредитом; 9650,00 грн заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитом за період з 04.10.2025 по 16.03.2026; 10000,00 грн заборгованість за штрафом, а також в розмірі 5324,80 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07 травня 2026 року заяву б/н від 06.05.2026 (вх.№3504) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" про визнання кредиторських грошових вимог до боржника у справі №921/93/26 - залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 46 Кодексу з процедур банкрутства та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви п`ять днів з дня вручення копії відповідної ухвали суду.

11 травня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", надійшла заява б/н від 11.05.2026 (вх. №3624) про усунення недоліків заяви, відповідно до якої заявник просить долучити до матеріалів справи докази надсилання листом з описом вкладення боржнику заяви про грошові вимоги з додатками до неї на його адресу, а саме: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2026 приймаючи до уваги виконання заявником вимог ухвали суду від 07.05.2026 про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", б/н від 06.05.2026 (вх. №3504) без руху, суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" б/н від 06.05.2026 (вх.№3504) про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 та призначив її розгляд у судовому засіданні 03 червня 2026 року о 11:00 год.

01 червня 2026 року до суду від керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича надійшла заява (повідомлення про результати розгляду грошових вимог) б/н від 31.05.2026 (вх. №4199 від 01.06.2026) згідно якого, останнім визнаються грошові вимоги ТОВ "ФК "Процент" частково у розмірі 13 100,00 грн у зв`язку з необґрунтованістю нарахування процентів та штрафних санкцій. Зокрема, посилаючись на те, що провадження справі № 921/93/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито 16.03.2026 вважає, що кредитором безпідставно здійснено нарахування процентів за користування кредитом за 16.03.2026 у розмірі 50,00 грн. у зв`язку із чим керуючим реструктуризацією частково визнаються проценти за користування кредитом у розмірі 8 100,00 грн. Щодо нарахування штрафних санкцій за Кредитним договором зауважує, що відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також посилається на постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 у яких зазначено про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

03 червня 2026 року до суду від представника боржника надійшли заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника б/н від 02.06.2026 (вх. №4270 від 03.06.2026) згідно яких останній просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК "Процент" у задоволенні грошових вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 10 000 грн 00 коп. та в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 50,00 грн. Зокрема, зазначає, що кредитором безпідставно нараховано проценти за користування кредитом у сумі 50,00 грн за 16.03.202026, оскільки 16.03.2026 провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 судом вже було відкрито. Щодо нарахування штрафних санкцій за Кредитним договором посилаючись на пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та висновки Верховного Суду вважає, що останні нараховано безпідставно.

У призначене судове засідання 03.06.2026 боржник та керуючий реструктуризацією не прибули, хоча про дату, час та місце проведення засідання було повідомлено у встановленому законом порядку.

Також у попереднє засідання не прибув представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", хоча про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Присутня у попередньому засіданні в режимі відеоконференції представниця боржника ОСОБА_2 підтримала позицію викладену нею у запереченнях на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника б/н від 02.06.2026 (вх. №4270 від 03.06.2026) та просила суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК "Процент" у задоволенні грошових вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 10 000 грн 00 коп. та в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 50,00 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" б/н від 06.05.2026 (вх.№3504) про визнання кредиторських грошових вимог до боржника, заслухавши пояснення представника боржника дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно із ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду (ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як вже зазначалось вище, згідно оприлюдненого оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 від 16.03.2026, строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника включно до 14.04.2026.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" б/н від 06.05.2026 (вх.№3504), згідно якої заявник просить визнати кредиторські грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в сумі 24 650,00 грн, а також судовий збір в сумі 5324,80 грн, надійшла суду 06.05.2026, тобто після закінчення строку, визначеного ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", серед іншого, надано Кредитний договір №42032 від 04.10.2025, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) (далі Кредитний договір) з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №42032 від 04.10.2025 згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021, як додаток №1 до Кредитного договору №42032 від 04.10.2025, інформаційне повідомлення споживача (Додаток №2 до вказаного вище договору), Паспорт споживчого кредиту, детальний розрахунок заборгованості.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, на умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок) (далі Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.

В пунктах 1.2.-1.3. Кредитного договору визначено, що процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.0% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п. 1.3. Договору. Строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно п. 1.4. Договору для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Товариство рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та Кредиту згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту 04.10.2025, дата платежу процентів першого періоду 24.10.2025, сума кредиту 5000 грн, нараховані проценти за користування кредитом 1000,00 грн, разом до сплати 6000 грн.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит Товариства о обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Процент", які розміщені на Сайті https://procent.com.ua або https://procent.ua. (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п. 1.6. 1.10 Договору товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t Ч 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом (п. 1.8 Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (п. 1.1 Договору); t - строк кредитування у днях (п.1.3. Договору).

Розрахунок денної процентної ставки: (36500.00/5000.00)/730*100%. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору становить 1.0%. Загальні витрати Позичальника за кредитом станом на дату укладення Договору складуть 36500.00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 2686.54% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 41500.00 грн.

Згідно п. 1.13.-1.15 Договору даний договір не передбачає нарахування та сплати будь-яких комісій на користь Товариства, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, не потребує укладання договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Протягом строку дії цього Договору тарифи та комісії за Кредитом залишаються незмінними. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п. 1.6. Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору товариство має право, зокрема вимагати від Позичальника повернення Кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором;

Згідно п. 3.1-3.3 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором. Порушення умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії Договору.

У випадку порушення строків повернення Кредиту, встановлених цим Договором, сторони погодили, що Позичальнику встановлюється відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Позичальник сплачує Товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою - 1.0% (річна процентна ставка становить 365.00 %) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів переданих Позичальнику за цим Договором (суми кредиту) за кожний день користування. Інформація про суму нарахованих процентів за неправомірне користування грошовими коштами згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, повідомляється Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника та сплачується Позичальником одночасно з заборгованістю за Кредитом та нарахованим процентами за фактичну кількість днів користування Кредитом. Роз`яснення щодо відповідальності за прострочення повернення суми Кредиту значеного в даному пункті: - база для розрахунку для цілей цього Договору "база розрахунку" визначається в процентному відношенні від суми неповерненого Кредиту. - порядок обчислення: Відповідальність за прострочення повернення суми Кредиту розраховується за наступною формулою: Розмір відповідальності = (сума неповерненого кредиту x___% (пункт 3.3 Договору) х кількість днів прострочення повернення суми кредиту.

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 3.5.1. у розмірі 800.00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 3.5.2. у розмірі 200.00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Позичальником зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України "Про споживче кредитування".

Роз`яснення щодо штрафу: економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Позичальник повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання; база для розрахунку штрафу - для цілей цього Договору "база розрахунку" не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значені, як результат використання відповідної бази до укладення Договору; порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф = "розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення" + ("розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня" помножити на " кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня").

Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Позичальником зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно п. 4.1-.4.2 Договору сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору у строки відповідно до графіку платежів визначеному у Додатку №1. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.

У разі прострочення з оплати чергового платежу нарахованих процентів за Кредитом, Позичальник зобов`язаний протягом 20 календарних днів сплатити заборгованість по простроченим нарахованим процентам, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування Кредитом станом на дату оплати та інших платежів за цим Договором. Позичальник здійснює платежі за Договором у розмірі та у строки визначені цим Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання Позичальником за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства такій черговості:

- у першу чергу прострочену до повернення сума кредиту;

- у другу чергу прострочені проценти за користування кредитом;

- у третю чергу строкову суму кредиту, що входить до поточного платежу відповідно до графіку платежів визначеному у Додатку №1;

- у четверту чергу нараховані строкові проценти за користування Кредитом;

- у п`яту чергу неустойку та інші платежі відповідно до Договору;

- у шосту чергу повне або часткове дострокове повернення суми Кредитом, строк сплати якої не настав (п. 4.4-4.5 Договору).

У разі порушення Позичальником строків сплати нарахованих процентів на строк більше ніж на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення Кредиту, строк повернення якого ще не настав, в повному обсязі. Товариство повідомляє Позичальника про порушення умов Договору, та строк протягом якого Позичальник зобов`язаний достроково повернути Кредит, нараховані проценти за користування кредитом, шляхом надсилання повідомлення в Особистому кабінеті або шляхом направлення йому СМС-повідомлення на номер телефону або повідомлення на номер телефону в месенджер (Viber, Telegram, Whatsapp, тощо) або повідомлення на електронну пошту або на адресу місця реєстрації/проживання тощо, що зазначені в п. 9 цього Договору (або окремо надану Позичальником Товариству). Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення.

Позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов цього Кредитного договору, така вимога Товариства втрачає чинність.

При цьому, в даному випадку вважається, що Позичальник усунув порушення умов Договору, якщо на 31-й календарний день, з дня отримання від Товариства вищезазначеної вимоги, у Позичальника буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за Договором.

Розмір нарахованих процентів та суми Кредиту, які необхідно сплатити Позичальнику на рахунок Товариства відображаються в Особистому кабінеті (п. 4.7 Договору).

Даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua або https://procent.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" (п. 6.1 Договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором у випадках визначених чинним законодавством або електронний підпис (п. 6.5 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору цей Договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано Позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та/або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою Товариства. Договір створений та збережений в ІКС Товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Як вже було зазначено вище, даний договір укладено шляхом електронного підписання примірника Кредитного договору, зокрема, за допомогою одноразового ідентифікатора 029159 боржником.

Крім того, боржником шляхом електронного підписання за допомогою одноразового ідентифікатора 029159 підписано Додаток №1 до Кредитного договору №42032 від 04.10.2025, у якому наведено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №42032 від 04.10.2025 згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021, а також Інформаційне повідомлення споживача, яким ОСОБА_1 передав персональні дані третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання ним зобов`язань за Кредитним договором №42032 від 04.10.2025.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон України "Про електронну комерцію" прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Суд враховує, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищенаведене, суд виходить з вільного волевиявлення та його відповідності внутрішній волі сторін, що спрямовані на настання певних наслідків.

Як вбачається зі змісту Договору, волевиявлення сторін спрямоване на укладення договору в електронній формі, визначення основних істотних умов, характерних для такого виду договору, зазначення суми кредиту, дату його видачі, строку надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Боржник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним договору 04.10.2025 о 12:29 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 029159, що відповідає вимогам п.9.6 Договору та ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 вказав, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).

На час звернення до суду із вказаною вище заявою Кредитний договір №42032 від 04.10.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та ОСОБА_1 є дійсним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також, заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Процент" за вказаним Договором в сумі 18 250,00 грн відображена боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Як вказує заявник, ТОВ "Фінансова компанія "Процент" свої зобов`язання за договором виконало та надало Боржнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, шляхом перерахування на карту Боржника, відповідно до п.1.6 Кредитного договору, в підтвердження чого долучено копію листа Товариства з обмеженою відповідальність "Пейтек" "20260505-4 від 05.05.2026.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

За позицією кредитора, боржник ОСОБА_1 неналежним чином виконував умови Кредитного договору щодо виконання взятих на себе зобов`язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, допустивши станом на 16.03.2026 заборгованість в загальному розмірі 24650,00 грн, з яких: 5000,00 грн строкова заборгованість за сумою кредиту, 9650,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом та 10 000,00 грн заборгованість за штрафами, з вимогами про визнання якої кредитором подану заяву в межах цієї справи про неплатоспроможність боржника.

На підтвердження розміру заявленої суми кредитором надано суду детальний розрахунок заборгованості (щоденні нарахування і погашення за Кредитним договором №42032 від 04.10.2025).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).

На час розгляду грошових вимог доказів повернення кредиту чи погашення боржником заборгованості за Договором не надано, матеріали справи таких не містять.

Разом з цим, при подачі ОСОБА_1 заяви про його неплатоспроможність в конкретизованому списку кредиторів зазначено ТОВ "Фінансова компанія "Процент".

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №924/1351/20).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

При цьому, господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №902/90/21).

Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 17.05.2023 у справі №904/7260/21).

Разом з тим, господарський суд приймає до уваги, що аналіз норм статей 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/866/20 є усталеною судовою практикою та підтриманою у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2025 у справі 910/2778/23.

Як вже було зазначено вище. 16.03.2026 Господарським судом Тернопільської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у справі №921/93/26.

ТОВ "Фінансова компанія "Процент" у заяві зокрема, просить суд стягнути з ОСОБА_1 9650,00 грн заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом за період з 04.10.2025 по 16.03.2026. Згідно доданого детального розрахунку заборгованості за кредитним Договором №42032 від 04.10.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Процент" нараховано 8 150,00 грн процентів за користування кредитом за період з 04.10.2025-16.03.2026.

Поряд з цим, суд погоджується з доводами представника боржника та керуючого реструктуризацією про те, що кредитором безпідставно здійснено нарахування процентів за користування кредитом за 16.03.2026 у розмірі 50,00 грн у зв`язку із чим підлягають стягненню з боржника ОСОБА_1 проценти за користування кредитом у розмірі 8 100,00 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що кредитор правомірно звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника у сумі 13 100,00 грн (в тому числі 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу) та 8100,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом) що виникли на підставі Договору №42032 від 04.10.2025, оскільки згідно вищевказаної судової практики та положень Кодексу, з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що заборгованість боржника перед ТОВ "Фінансова компанія" "Процент" в сумі 13 100,00 грн знайшла своє підтвердження в матеріалах справи і боржником не спростована.

Щодо вимоги кредитора в частині заявленого штрафу на суму 10000,00 грн, суд враховує наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями п. 3.5 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 800.00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 200.00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2023 року у справі № 905/1224/17, "спеціальний закон - КУзПБ імперативно встановив обмеження, зокрема, застосування заходів відповідальності до боржника за невиконання грошових зобов`язань, серед яких і передбачені статтею 625 ЦК України, адже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов`язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.

Тобто з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, який, серед іншого, передбачає те, що не нараховується пеня, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання та не нараховуються три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

З огляду на порушення боржником грошового зобов`язання за Кредитним договором, кредитором нараховано 10000,00 грн штрафу, який включено до заявлених до боржника вимог.

Правомірність нарахування штрафу кредитор обґрунтовує посиланням на п.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції Закону №3498-IX), та правову позицію Великої палати Верховного Суду (постанова від 13.07.2022 у справі №496/3134/19) .

При цьому, суд відзначає, що відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався, востаннє з 07.08.2025 строком на 90 діб.

У постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, беручи до уваги, що відповідно до наданих кредитором розрахунків заборгованості прострочення боржника за Кредитним договором сталося у період дії воєнного стану на всій території України, а відтак, ОСОБА_1 звільняється від обов`язків сплати на користь кредитора штрафу за таке прострочення, а сам штраф, який нарахований після 24.02.2022 підлягає списанню, у зв`язку з чим заявлені вимоги в частині нарахованого кредитором штрафу в розмірі 10000,00 грн є безпідставними.

З огляду на наведене, грошові вимоги до боржника в сумі 10 000 грн штрафу не відповідають вимогам законодавства та, відповідно, визнанню не підлягають.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, проаналізувавши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також додані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Процент" про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 13 100,00 грн, оскільки дані вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Грошові вимоги до боржника в сумі 10 000 грн штрафу належить відхилити.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, заявлені кредиторські грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Процент" відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими в розмірі 13 100,00 грн, в тому числі 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу) та 8100,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, отже, є такими що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 13 100,00 грн - друга.

Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн, сплачені ТОВ "Фінансова компанія "Процент" згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №3 від 06.05.2026, та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (згідно виписки Господарського суду Тернопільської області), покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" б/н від 06.05.2026 (вх.№3504) про визнання кредиторських грошових вимог до боржника ОСОБА_1 задоволити частково.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124 код ЄДРПОУ 41466388) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 13 100 грн заборгованості, та 5324,80 грн судові витрати.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

- 5 324,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 13 100 грн заборгованості (в тому числі: 5000,00 грн за тілом кредиту та 9650,00 грн за відсотками за користування) - вимоги другої черги (без права вирішального голосу на зборах кредиторів).

3. Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 50,00 грн процентів за користування кредитом за 16.03.2026 та 10000,00 грн штрафу.

4. Арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника у справі №921/93/26.

5. Ухвалу надіслати учасникам справи.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвалу підписано 03.06.2026.

Суддя Н.В. Охотницька