Ухвала суду № 137071065, 02.06.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.06.2026м. СумиСправа № 920/83/25Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) про розстрочення виконання рішення та матеріали справи № 920/83/25

за позовом Акціонерного товариства «УКРНАФТА»

(провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053,

код ЄДРПОУ 00135390)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ»

(вул. Миропільська, 4, корпус 3, каб. 26, с. Велика Чернеччина,

Сумський район, Сумська область, 42333, код ЄДРПОУ 39498983)

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: Акціонерне товариство «Сумський

завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (площа Привокзальна, 1, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 05785448)

про стягнення 3 286 800 грн 00 коп.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ»

(вул. Миропільська, 4, корпус 3, каб. 26, с. Велика Чернеччина,

Сумський район, Сумська область, 42333, код ЄДРПОУ 39498983)

до: Акціонерного товариства «УКРНАФТА»

(провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053,

код ЄДРПОУ 00135390)

про стягнення 1 643 400 грн 00 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не прибув,

від відповідача за первісним позовом: Чуб С.В.,

від третьої особи за первісним позовом: не прибув,

при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.03.2026 по справі №920/83/25 ухвалено:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» (вул. Миропільська, 4, корпус 3, каб. 26, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333, код ЄДРПОУ 39498983) на користь Акціонерного товариства «УКРНАФТА» (провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 3 286 800 (три мільйони двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот) грн 00 коп. штрафу за неналежне виконання Договору про закупівлю №13/16-МТР від 02.01.2024, а також 39 441 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сорок одну) грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «УКРНАФТА» (провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» (вул. Миропільська, 4, корпус 3, каб. 26, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333, код ЄДРПОУ 39498983) 1 643 400 (один мільйон шістсот сорок три тисячі чотириста) грн 00 коп. отриманої банківської гарантії (забезпечення виконання за укладеним між сторонами Договору про закупівлю №13/16-МТР від 02.01.2024), а також 19 720 (дев`ятнадцять сімсот двадцять) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. У порядку статей 238, 129 ГПК України провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

6. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» (вул. Миропільська, 4, корпус 3, каб. 26, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333, код ЄДРПОУ 39498983) на користь Акціонерного товариства «УКРНАФТА» (провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 1 643 400 (один мільйон шістсот сорок три тисячі чотириста) грн 00 коп. штрафу за неналежне виконання Договору про закупівлю №13/16-МТР від 02.01.2024, а також 19 720 (дев`ятнадцять сімсот двадцять) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

7. На виконання пункту 6 видати наказ після набрання рішенням законної сили.

29.04.2026 Господарським судом Сумської області на виконання рішення суду від 25.03.2026 по справі №920/83/25 видано наказ про примусове виконання рішення.

18.05.2026 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» надано до суду заяву (вх.№2320) про розстрочення виконання судового рішення по справі №920/83/25, відповідно до змісту якої просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2026 у справі № 920/83/25 шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» на користь Акціонерного товариства «УКРНАФТА» 1 643 400 грн 00 коп., а також 19 720 грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору рівними частинами строком на 10 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили за наступним графіком:

1. до 31 травня 2026 р. 164 340,00 грн;

2. до 30 червня 2026 р. 164 340,00 грн;

3. до 31 липня 2026 р. 164 340,00 грн;

4. до 31 серпня 2026 р. 164 340,00 грн;

5. до 30 вересня 2026 р. 164 340,00 грн;

6. до 31 жовтня 2026 р. 164 340,00 грн;

7. до 30 листопада 2026 р. 164 340,00 грн;

8. до 31 грудня 2026 р. 164 340,00 грн;

9. до 31 січня 2027 р. 164 340,00 грн;

10. до 28 лютого 2027 р. 184 060,80 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) про розстрочення виконання рішення по справі №920/83/25 до розгляду; призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) про розстрочення виконання рішення по справі №920/83/25 у судове засідання з повідомленням сторін на 02.06.2026, 10:30.

27.05.2026 через систему «Електронний суд» Акціонерним товариством «УКРНАФТА» надано до суду заяву (вх.№2784), відповідно до якої заперечує щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» про розстрочення виконання рішення суду; судове засідання, призначене на 02.06.2026 о 10:30, з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» про розстрочення виконання рішення у справі №920/83/25 провести без участі представника Акціонерного товариства «УКРНАФТА».

Представник Акціонерного товариства «УКРНАФТА» у судове засідання 02.06.2026 не прибув, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 02.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» підтримав попередньо подану заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі №920/83/25 та просив суд про її задоволення в повному обсязі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/83/25, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до поданої заяви від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» про розстрочення виконання рішення суду, відповідач за первісним позовом просить суд розстрочити виконання рішення у справі № 920/83/25 до 28.02.2027 згідно з запропонованим заявником графіком розстрочення.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що сума стягнення за вказаним рішення суду є досить значною для відповідача за первісним позовом і її одноразова сплата ставить під загрозу виробничу діяльність підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» є юридичною особою, основними напрямами діяльності якої є виробництво олії та тваринних жирів, виробництво гідравлічного і пневматичного устаткування, інших помп і компресорів тощо. Як вказує заявник, потужності підприємства ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» знаходяться у безпосередній близькості до зони активних бойових дій. До того ж, ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, відповідно до Розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 30.01.2026 № 53-ОД.

Винятковість обставин для розстрочення підтверджується тим, що ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» є виробничим підприємством, яке функціонує в зоні підвищеного ризику. Постійні повітряні тривоги, які тривають годинами, призводять до вимушеного простою обладнання та зриву технологічних циклів виробництва. За таких умов, вимога негайної сплати штрафних санкцій у розмірі, які за своєю суттю є мірою відповідальності є надмірним тягарем, що суперечить принципу співмірності (ст. 3 ГПК України).

Як зазначає заявник, після отримання рішення суду першої інстанції ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» зверталося до АТ «УКРНАФТА» з листом-пропозицією щодо добровільного виконання судового рішення вих. № 218 від 16.04.2026 та листом-запитом щодо надання реквізитів банківських рахунків для перерахування грошових коштів у рахунок погашення заборгованості вих. №238 від 27.04.2026, які були отримані та зареєстровані АТ «УКРНАФТА» за вх № 5607/1 від 16.04.2026 та вх № 6140/1 від 27.04.2026 відповідно. Проте, відповіді на вказані листи отримано не було.

На думку заявника, розстрочення виконання рішення суду забезпечить дотримання балансу інтересів сторін, оскільки надасть ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» можливість стабілізувати господарську діяльність та акумулювати необхідні ресурси для виплати заборгованості. Це дозволить реально виконати рішення суду без настання критичних негативних наслідків для Товариства та його працівників в умовах воєнного стану.

Водночас, Акціонерне товариство «УКРНАФТА» у поданій суду заяві (вх.№2784) зауважує, що вважає заяву боржника про розстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області у справі №920/83/25 від 25.03.2026 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 18.09.2013 у справі № 5016/2861/2012(9/88) встановлено, що господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках. Відповідно до пункту 7.2 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В силу наведених приписів процесуального законодавства та правової позиції Верховного Суду України, підставою для розстрочки виконання рішення, можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто, розстрочення виконання судового рішення, пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Визначальним фактором, є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, то підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Господарський суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Правовий аналіз ст. 239, 331 ГПК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість розстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Необхідно відмітити, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи спірний договір відповідач усвідомлював усі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на його умови.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Разом з цим, стаття 1 Закону України «Про підприємництво» визначає підприємництво як безпосередню самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

Суд бере до уваги той факт, що ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» є виробничим підприємством, яке функціонує в зоні підвищеного ризику. Тому примусове виконання рішення у цій справі може призвести до негативних наслідків правового та економічного характеру для боржника. Разом з тим, суд не може залишити поза увагою і аргументи, які навів стягувач стосовно свого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення балансу інтересів як АТ «УКРНАФТА», так і ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ», суд дійшов висновку, що негайне виконання рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» може створити загрозу для подальшого функціонування виробництва боржника на території Сумської області, а розстрочення виконання рішення суду надасть можливість Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи значення підприємства боржника та суму їх заборгованість перед стягувачем, прийнявши до уваги запроваджений на території України режим воєнного стану, інтереси як АТ «УКРНАФТА», так і ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ», суд визнає винятковими, і такими, що дають право на розстрочку обставини, вказані відповідачем та, з урахуванням дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» про розстрочення виконання рішення суду від 25.03.2026 у справі № 920/83/25, розстрочивши виконання вказаного рішення на три місяці. В іншій частині, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ», суд відмовляє.

Керуючись ст. 255, 256, 257, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) про розстрочення виконання рішення у справі №920/83/25 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2026 у справі № 920/83/25, яке набрало законної сили 28.04.2026, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» на користь Акціонерного товариства «УКРНАФТА» впродовж трьох місяців рівними платежами за наступним графіком:

- до 30.06.2026 554 373 грн 60 коп.;

- до 31.07.2026 554 373 грн 60 коп.;

- до 31.08.2026 554 373 грн 60 коп.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ОІЛ» від 15.05.2026 б/н (вх.№2320 від 18.05.2026) про розстрочення виконання рішення у справі №920/83/25 в іншій частині - відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03.06.2026.

СуддяС.В. Заєць