Ухвала суду № 137070204, 03.06.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/429/26

Провадження № 2-о/474/20/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

03.06.26р. с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,-

встановив:

28.05.2026р. ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просить:

- встановити факт родинних відносин, а саме, те що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що ОСОБА_3 померла його рідна сестра ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме земельну ділянку площею 8,59 га надану для введення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Новопавлівської сільської ради Миколаївської області. Він як спадкоємець за законом звернувся до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв`язку із тим, що між спадкоємцем і спадкодавцем відсутній факт родинних відносин (брат та сестра), передбачений ст. 1261 ЦК України.

Оскільки встановлення даного факту йому необхідне для реалізації спадкових прав, в іншому порядку встановити факт родинних відносин не має змоги, тому звернувся до суду з вказаним вище позовом.

Розглянувши заяву, суддя дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Однак, заявником на підтвердження викладених ним у заяві обставин, не надано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів для підтвердження родинних відносин, та його звернення до відділу ДРАЦС і отримання ним відмови у видачі таких.

Оскільки подана заява містить вищевказані недоліки, суд залишає її без руху та надає заявнику п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення цих недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 315 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.

Надати заявникові строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.Г.Сокол