Ухвала суду № 137070112, 26.05.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

26.05.26 Справа № 469/803/20

2/469/17/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

прокурора Обращенко Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мірошніченка А.О. (у режимі відеоконференцзв"язку),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської селищної ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів Фермерське господарство "КЕДР", про витребування земельної ділянки та зобов"язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури 28 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів Фермерське господарство "КЕДР", у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 1067 від 17 листопада 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки» в частині затвердження проекту та надання у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022 площею 7.31 га, та ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0021 площею 7.31 га, розташованих за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, видані відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- зобов"язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернути вказані земельні ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Прокурор посилався на те, що підставі розпорядження Березанської РДА № 85 від 18 квітня 1997 року ОСОБА_3 видано державний акт серії ІІІ-МК № 008657 на право постійного користування земельною ділянкою площею 29.7 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області; 06 травня 1997 року проведено державну реєстрацію фермерського господарства «Кедр», членами якого стали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ; 29 травня 2007 року статут фермерського господарства «Кедр» викладено у новій редакції, згідно з якою головою фермерського господарства стала Варфоломєєва Л.В., а членами - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , яким, як членам вказаного фермерського господарства, розпорядженням Березанської РДА від 04 жовтня 2007 року № 1128 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих у постійне користування ф/г «Кедр». Розпорядженням Березанської РДА від 17 листопада 2009 року № 1067 затверджено відповідний проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 29.24 га ріллі для ведення фермерського господарства «Кедр» (по 7.31 га кожному); на підставі вказаного розпорядження відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. Прокурор зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не є родичкою та членом сім"ї ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_1 є дружиною двоюрідного дядька ОСОБА_3 , а тому не відносяться до кола осіб, які відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» можуть бути членами фермерського господарства «Кедр», а, отже, отримувати безоплатно у приватну власність земельні ділянки, надані у користування фермерському господарству, а тому набуті ними земельні ділянки є безпідставно набутим майном та на підставі ст.1212 ЦК України підлягають поверненню до земель державної власності.

Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог законодавства щодо порядку отримання у власність земель для ведення фермерського господарства, що грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку набуття права власності на землю, а також охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

29 грудня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

20 вересня 2021 року Миколаївську районну державну адміністрацію залучено до участі у справі як правонаступника відповідача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

20 грудня 2022 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

14 жовтня 2025 року ухвалою суду замінено первісного позивача у справі Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на його правонаступника Березанську селищну раду; задоволено клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

10 грудня 2025 року за заявою прокурора про зміну предмету позову суд прийняв відмову прокурора від частини позовних вимог та закрив провадження у частині вимог заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської селищної ради до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1067 від 17 листопада 2009 року ( в частині), визнання недійсним та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки; заяву прокурора про зміну позовних вимог до ОСОБА_1 задовольнив, позовну вимогу про зобов"язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку замінив на вимогу про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 у власність держави в особі Березанської селищної ради; у задоволенні заяви прокурора про зміну позовних вимог про зобов"язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку на вимоги про витребування земельної ділянки у ОСОБА_7 та про залучення відповідача та третіх осіб відмовив.

Вирішуючи питання можливості зміни позовних вимог про зобов"язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку на вимоги про витребування земельної ділянки у ОСОБА_7 і залучення до участі у справі як відповідача ОСОБА_7 , суд звернув увагу на те, що прокурор цією заявою змінив направлену до відповідача ОСОБА_2 вимогу про зобов"язання повернути земельну ділянку як безпідставно набуту особою, що не мала права її отримати у приватну власність як член фермерського господарства, так як не відносилась до кола осіб, які могли бути членами фермерського господарства, на вимогу до ОСОБА_7 про витребування земельної ділянки на підставі ст.387 ЦК України як у особи, що придбала земельну ділянку сільськогосподарського призначення у період дії мораторію на купівлю таких земель, тобто заявив нову позовну вимогу до іншої особи з інших підстав, відмінних від підстав позовних вимог, заявлених як до ОСОБА_2 , так і до ОСОБА_1

24 лютого 2026 року прокурор надав до суду заяву про заміну неналежного відповідача, у якій просив за позовною вимогою про зобов"язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022 замінити неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_7 , яка на цей час є власником спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що після заявлення прокурором позову та до постановлення судом ухвали про відкриття провадження відповідач ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 15 жовтня 2020 року, тобто вчинила фраудаторний правочин, спрямований на унеможливлення виконання майбутнього судового рішення та утримання спірної земельної ділянки у приватній власності родини ОСОБА_8 , що усвідомлювала і ОСОБА_7 .

У судовому засідання прокурор вказану заяву підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мірошніченко А.О. проти задоволення заяви прокурора заперечував, посилаючись на те, що питання заміни відповідача вже розглядалось судом та у задоволенні відповідної заяви прокурора суд відмовив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За вимогами ч.2 ст.50 ЦПК України, участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Як вбачається з заяви прокурора, він просить залучити належного, на його думку, відповідача ОСОБА_7 , за позовною вимогою про зобов"язання повернути земельну ділянку, яка заявлена з інших підстав, ніж викладені у позовній заяві до первісного відповідача ОСОБА_2 , тобто фактично заявив нову позовну вимогу до іншої особи та з інших підстав, чим також порушив також і правила процесуальної співучасті.

За такого суд вважає за неможливе застосування положень ч.2 ст.50 ЦПК України.

Як вже неодноразово зазначав суд у цій справі, прокурор або орган, який виконує повноваження держави у спірних правовідносинах, не позбавлений права звернення до суду з окремою позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 51, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви прокурора про заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя