Ухвала суду № 137070111, 26.05.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

26.05.26 Справа № 469/803/20

2/469/17/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

прокурора Обращенко Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мірошніченка А.О. (у режимі відеоконференцзв"язку),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської селищної ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів Фермерське господарство "КЕДР", про витребування земельної ділянки та зобов"язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури 28 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів Фермерське господарство "КЕДР", у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 1067 від 17 листопада 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки» в частині затвердження проекту та надання у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022 площею 7.31 га, та ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0021 площею 7.31 га, розташованих за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, видані відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- зобов"язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернути вказані земельні ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Прокурор посилався на те, що підставі розпорядження Березанської РДА № 85 від 18 квітня 1997 року ОСОБА_3 видано державний акт серії ІІІ-МК № 008657 на право постійного користування земельною ділянкою площею 29.7 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області; 06 травня 1997 року проведено державну реєстрацію фермерського господарства «Кедр», членами якого стали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ; 29 травня 2007 року статут фермерського господарства «Кедр» викладено у новій редакції, згідно з якою головою фермерського господарства стала Варфоломєєва Л.В., а членами - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , яким, як членам вказаного фермерського господарства, розпорядженням Березанської РДА від 04 жовтня 2007 року № 1128 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих у постійне користування ф/г «Кедр». Розпорядженням Березанської РДА від 17 листопада 2009 року № 1067 затверджено відповідний проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 29.24 га ріллі для ведення фермерського господарства «Кедр» (по 7.31 га кожному); на підставі вказаного розпорядження відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. Прокурор зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не є родичкою та членом сім"ї ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_1 є дружиною двоюрідного дядька ОСОБА_3 , а тому не відносяться до кола осіб, які відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» можуть бути членами фермерського господарства «Кедр», а, отже, отримувати безоплатно у приватну власність земельні ділянки, надані у користування фермерському господарству, а тому набуті ними земельні ділянки є безпідставно набутим майном та на підставі ст.1212 ЦК України підлягають поверненню до земель державної власності.

Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог законодавства щодо порядку отримання у власність земель для ведення фермерського господарства, що грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку набуття права власності на землю, а також охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

29 грудня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

20 вересня 2021 року Миколаївську районну державну адміністрацію залучено до участі у справі як правонаступника відповідача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

20 грудня 2022 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

14 жовтня 2025 року ухвалою суду замінено первісного позивача у справі Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на його правонаступника Березанську селищну раду; задоволено клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

10 грудня 2025 року суд прийняв відмову прокурора від частини позовних вимог та закрив провадження у частині вимог заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської селищної ради до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1067 від 17 листопада 2009 року ( в частині), визнання недійсним та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки; заяву прокурора про зміну позовних вимог до ОСОБА_1 задовольнив, позовну вимогу про зобов"язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку замінив на вимогу про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 у власність держави в особі Березанської селищної ради; у задоволенні заяви прокурора про зміну позовних вимог про зобов"язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку на вимоги про витребування земельної ділянки у ОСОБА_7 та про залучення відповідача та третіх осіб відмовив.

03 березня 2026 року через систему Електронний суд представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мірошніченко А.О. надав клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв"язку з необхідністю надання доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та долучення експертно-грошової оцінки земельних ділянок, що відповідає вимогам діючої з 09 квітня 2025 року редакції ч.5 ст.390 ЦК України, за якою суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви". Крім того, згідно з абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України (у редакції, що набула чинності 09 квітня 2025 року), у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Зазначав, що питання добросовісного набуття відповідачем прав на спірну земельну ділянку підлягає оцінці судом під час судового розгляду. Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мірошніченко А.О. підтримав своє клопотання.

Прокурор Обращенко Ю.В. заперечувала проти задоволення клопотання про залишення позову без руху, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, відповідно до яких позов подано, зокрема, до ОСОБА_1 як недобросовісного набувача спірної земельної ділянки, а тому вимоги ч.5 ст.390 ЦК є незастосовними у цій справі; невнесення позивачем вартості спірного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача. Також частина чотирнадцята статті 265 ЦПК України передбачає можливість повернення позивачу внесених на депозитний рахунок суду коштів як компенсації вартості майна у разі відмови у задоволенні позову, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, а також можливість перерахування цих коштів на користь добросовісного набувача у разі задоволення позову, проте не передбачає випадку перерахування таких коштів на користь недобросовісного набувача або повернення коштів позивачу, прокурору у разі відмови у задоволенні позову про витребування майна від недобросовісного набувача.

Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; їх неявка відповідно до ст.ст.198, 223 ЦПК України не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч.5 такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Підпунктом 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292 внесено зміни до окремих статей ЦПК України, зокрема, статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Отже, зворотна дія у часі цього Закону стосується норм матеріального права щодо умов та порядку компенсації органом державної влади чи органом місцевого самоврядування вартості нерухомого майна добросовісному набувачеві, сформульованих у ч.5 ст.390 ЦК України, які повинні враховуватися судом при ухваленні рішення про витребування такого майна у добросовісного майна у разі встановлення його добросовісності, та не поширюється на змінені норми процесуального права, про що свідчить також і розміщення зазначених положень у тексті Закону, а саме розміщення норм щодо встановленняумов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна у розділіІ Закону, норм щодо зворотньої дії Закону у часі - у п.2 Прикінцевих та Перехідних положень, норм щодо внесення змін до ЦПК України - у п.3 Прикінцевих та Перехідних положень.

Частинами 3, 4 ст.3 ЦПК України визначається, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/20221/16 зазначила, що норми процесуального права застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності, а також до процесуальних дій, що вчиняються після набрання чинності новим законом.

Оскільки при зверненні прокурора до суду з позовною заявою така позовна заява відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України у діючій на той час редакції, встановлені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року вимоги до позовних заяв не можуть поширюватися на позовну заяву у цій справі як таку, що подана до набрання чинності новим законом, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення без руху позовної заяви прокурора про витребування земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 185, 187, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мірошніченка А.О. про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя