Рішення № 137068020, 25.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 Справа № 914/3569/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс»,

до відповідача Фізичної особи підприємця Горборукова Артема Ігоровича,

про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань,

представники сторін:

від позивача: Коляда Д.І. (в режимі ВКЗ);

від відповідача: не з?явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Фізичної особи підприємця Горборукова Артема Ігоровича про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Ухвалою від 03.12.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.29.01.2026 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження.

06.04.2026 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з ФОП Горборукова А.І. на користь ТОВ «Негабарит-Сервіс» - 210 879,46 грн основного боргу, 2 145,86 грн. - 3% річних та 4 028,68грн. - інфляційних нарахувань та понесені судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договорів заявок на міжнародне перевезення вантажу.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказав на проведення часткового зустрічного зарахування однорідних вимог на суму 210 879,46 грн, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, а у випадку констатації відсутності підстав для такого провадження в частині стягнення 210 879,46 грн провадження закрити. Відповідач за вх. №14658/26 від 22.05.2026 подав заяву про оплату 6 174,55 грн інфляційних втрат та 3% річних. Предмет спору після оплати становить 210 879,46 грн.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

07.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕГАБАРИТ-СЕРВІС» та Фізичною особою-підприємцем Горборуковим Артемом Ігоровичем укладено 3 договори щодо здійснення перевезення, а саме договори-заявки за № КТ25-01538, № КТ25-01539, № КТ25-01540 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п. 1 заявок визначено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між експедитором і перевізником має силу договору на разове перевезення. Факсимільна копія заявки має повну юридичну силу на рівні з оригіналом.

В графі тип транспорту заявок встановлено сторонами: контейнеровоз, наявність CMR контейнер 40 фунтів, № CCLU 7670768, № CSNU6025500, № CSNU6499181, спосіб розміщення: на платформі, термін повернення контейнеру з дати завантаження: 8 днів місце повернення: за вказівкою експедитора.

Згідно п.2 оплата по даних заявках здійснюється протягом 12 днів банківських дні при отриманні оригіналів документів (рахунок, акт 2 екз. договір 2екзм., договірзаявка 2 екз. CMR або ТТН) (рахунок, акт 2 екз. договір 2 екз., договір-заявка 2 екз., оригінал CMR, або ТТН 2 екземпляра з мокрими печатками митниці).

Згідно п.4 заявок сторонами погоджено, що перевізник несе відповідальність на збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким він не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу у розмірі повної вартості вантажу.

Пунктом 5 заявок сторони передбачили, що сторони мають право відмовитися від завантаження не менше ніж за 24 години від дати завантаження, у випадку відмови «перевізником менше ніж за 24 години до дати завантаження «перевізник» сплачує штраф у розмірі 20% від суми фрахту.

Згідно п. 16 заявок сторонами визначено, що додаткові витрати експедитора, що виникли через недотримання інструкцій перевізником (послуги складу, послуги навантаження, послуги брокера, платне зберігання, платне користування та інше) відшкодовуються «перевізником» у повному розмірі.

За умовами даних Договорів Відповідач доручив Позивачу виконати перевезення трьох контейнерів по маршруту Гданськ (Польща) Київ (Україна).

Отже, відповідно до договорів заявок перевізник (відповідач) прийняв на себе зобов`язання щодо перевезення вантажу, що належить експедитору (позивачу), який у свою чергу, зобов`язується сплатити надані послуги згідно з тарифами перевізника (відповідача).

Міжнародними товарно-транспортних накладними CMR SCAN7402642 від 10.08.2025, CMR SCAN7402625-1 від 10.08.2025 та CMR SCAN7402625-2 від 10.08.2025 та підписаними сторонами Актами наданих послуг № 3235 від 20.08.2025, №3235 від 19.08.2025, №3221 від 19.08.2025 підтверджується факт належного здійснення перевезення. За актами наданих послуг заборгованість становить 265 739,67 грн. Загальна сума заявлена до стягнення первісно з позовною заявою становить 270 523,13 грн.

В ході розгляду справи відповідач частково оплатив заборгованість на суму 59 643,67 грн. Позивач зменшив позовні вимоги на вказану суму.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги на 2 145,86 грн 3% річних та 4 028,68 грн інфляційних втрат. Відповідач сплатив в цій частині заборгованість на підтвердження чого долучив платіжну інструкцію №1244 від 21.05.2026.

Рішенням у справі №903/1067/26, суд задовольнив позовні вимоги і стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Негабарит-Сервіс на користь Фізичної особи - підприємця Горборукова Артема Ігоровича 210 879,46 грн збитків. Рішення обґрунтовано тим, що ТзОВ «Негабарит-Сервіс» вивіз контейнери лише 13.08.2025, чим допустив несвоєчасне вивезення контейнерів з порту, що підтверджується інвойсами та роздруківками порту, а тому у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу заподіяний збиток у вигляді сплати штрафу в сумі 210 879,46 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 ЦК України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що на виконання умов договорів заявок позивачем проведено перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) Київ (Україна).

Акти підписані без зауважень та заперечень, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договорами у повному обсязі.

Акти підписано обома сторонами в паперовій формі, скріплено печатками обох сторін, він має всі необхідні реквізити, а тому є належним первинним документом, що засвідчує господарську операцію. Таким чином, надання послуг є документально підтвердженим та прийнятим замовником без заперечень та зауважень.

Відповідач доказів виконання зобов`язань або неможливості такого виконання за перевезення вантажів щодо оплати в повному обсязі отриманих послуг не надав, доказів врегулювання спору мирним шляхом не направив, заявлених до нього вимог не спростував, тому грошове зобов`язання не припинилося виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 210 879,46 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 6 174,54 грн інфляційних втрат та трьох відсотків річних провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд не вбачає підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки такі не є однорідними. Відносини мають різну правову природу., таким чином відсутні підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог та закриття провадження в частині основної заборгованості.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 2 530,56 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 6 174,54 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця Горборукова Артема Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит Сервіс» (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люлинець, вул. Заводська, 7А, ЄДРПОУ 37707423) заборгованість в розмірі 210 879,46 грн та судовий збір в розмірі 2 530,56 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Горецька З.В.