Рішення № 137067897, 26.05.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуСправа № 912/760/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/760/25

за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Паркова, 13, смт Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500, в інтересах держави в особі Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, вул. Центральна, 15, смт Вільшанка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26600

до відповідачів

1. Березовобалківської гімназії імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради, вул. Квітнева, буд. 55, с. Березова Балка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26623

2. Приватного підприємства "Лідер актив", вул. Драгоманова Михайла, 46А, офіс 8, м. Дніпро, 49069

про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 352 945,33 грн

Представники

прокурор Топонар Н.С. посвідчення № 075395 видане 01.03.2023,

від позивача - участі не брали,

від відповідачів 1,2 - участі не брали,

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області до Березовобалківської гімназії імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради та Приватного підприємства "Лідер актив" з такими вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 23.05.2023 до Договору №30 від 11.04.2023, укладеного між Березовобалківською гімназією імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради та Приватним підприємством "Лідер актив",

- стягнути з Приватного підприємства "Лідер актив" безпідставно та надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 352 945,33 грн на користь бюджету в особі Вільшанської селищної ради,

- покласти судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при укладенні оскаржуваної додаткової угоди, якою підвищено ціну предмета закупівлі, сторонами Договору не дотримано вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України, підп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а також умов договору щодо належного документального підтвердження зміни ціни товару.

Підставами звернення з даним позовом прокурор зазначив, що орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не вжив заходів на усунення порушень.

Ухвалою від 26.03.2025 суд відкрив провадження у справі № 912/760/25 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

21.04.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 2 подав суду відзив на позов, де заперечує позовні вимоги та просить поновити строк для подання відзиву. Зокрема, відповідач 2 зазначає, таке. З дати подання тендерної пропозиції та формування ціни пропозиції (березень 2023 року) учасником до дати одержання заявки (травень 2023 року) минуло майже два місяці. Водночас у цей період суттєво погіршилась безпекова ситуація за адресою розташування складських потужностей ПП "Лідер актив" - в місті Курахове Донецької області. У зв`язку із посиленням обстрілів міста та навколишніх населених пунктів. Під`їзд до місця знаходження складу з товаром на той момент не був безпечний. Про дані обставини ПП "Лідер актив" повідомив Замовника. У той же час вартість вугілля за цей час суттєво зросла, в першу чергу через триваючу повномасштабну збройну агресію російської федерації проти України та, як наслідок окупацію територій, на яких розташована значна частина вугледобувних підприємств, знищення й закриття шахт, збагачувальних фабрик, зростання попиту на кам`яне вугілля через втрату енергогенеруючих потужностей через ворожі обстріли, а також через сезонні коливання на ринку вугільної продукції внаслідок зменшення запасів на складах виробників. За таких умов, внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, через незалежні від волі сторін події, укладений Договір про закупівлю став, вочевидь, невигідним для ПП "Лідер актив", як постачальника.

Відповідач 2 стверджує, що посилання Прокурора на відсутність у Харківської ТПП повноважень надавати інформацію про коливання ціни товару на ринку, як на підставу визнання додаткової угоди № 1 від 23.05.2023 не дійсною є не спроможним, суперечить положенням чинного законодавства та сталій судовій практиці при вирішенні аналогічних питань. Укладений між сторонами Договір не містить обмеження відсотку збільшення ціни за одиницю товару. При цьому чітко зазначено, що збільшення здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку). Відтак, неможливо говорити про пряму заборону збільшувати ціну за одиницю товару понад 10 % при наявному документальному підтвердженню коливання ціни товару на ринку.

23.04.2025 до суду надійшли від відповідача 1 пояснення №27 від 17.04.2025, де, зокрема, зазначено, що у листі від 12.05.2023 №110 наданому ПП "Лідер актив" на адресу замовника стисло пояснені причини необхідності внесення відповідних змін до Договору про закупівлю. До листа додано цінову довідку №348/23 від 12.05.2023 видану Харківською ТПП. ПП "Лідер актив" достатнім чином обґрунтував та документально підтвердив необхідність підвищення (коливання) ціни товару, що постачається за Договором про закупівлю.

23.04.2025 у підготовчому засіданні суд оголосив перерву до 08.05.2025 о 12:00 год.

02.05.2025 до суду надійшла від прокурора відповідь на відзив від 25.04.2025 та заперечення на пояснення відповідача 1.

Ухвалою від 08.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі №912/760/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025 о 12:00 год.

21.05.2025 суд ухвалою постановив повернутися до розгляду справи №912/760/25 у підготовчому провадженні.

Ухвалою суду від 21.05.2025 зупинено провадження у справі № 912/760/25 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Ухвалою від 07.05.2026 суд поновив провадження у справі №912/760/25, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче засідання у справі на 14.05.2026 о 12:30 год.

14.05.2026 суд ухвалою закрив підготовче провадження у справі №912/760/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.05.2026 о 14:00 год.

У судовому засіданні 26.05.2026 прокурор підтримав позовні вимоги. Відповідачі та позивач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/760/25 в судовому засіданні 26.05.2026 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 26.05.2026 суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з частинами 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні № 3-рп/99 від 08.04.99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Фінансування закупівлі, проведеної Березовобалківською гімназією імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради, здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частинами 1-2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункту 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу 2 пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, установа у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару в обсязі та в межах видатків, що визначені обласною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Згідно з частиною 4 статті 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Вільшанська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з частинами 1, 4, 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Вільшанська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області - представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до Статуту Березовобалківської гімназії, затвердженого 23 сесією 8 скликання Вільшанської селищної ради від 24.12.2021 № 590, Березовобалківська гімназія імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради знаходиться у комунальній власності Вільшанської селищної ради (п.1.1. Статуту).

Засновником Березовобалківської гімназії є Вільшанська селищна рада (п. 1.5. Статуту).

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази фінансуються за рахунок коштів Засновника (п. 7.2. Статуту).

Фінансування закладу освіти здійснюється з державного та місцевого бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 7.6. Статуту).

Голованівська окружна прокуратура у листі № 54/02-1276вих-25 від 10.03.2025 повідомила Вільшанську селищну раду про виявлені прокурором порушення

На вказаний лист селищна рада надала інформацію щодо рахунку на який необхідно стягнути кошти.

З огляду на викладене убачається, що Вільшанська селищна рада , в першу чергу як представник інтересів територіальної громади, а також як засновник відповідача 1, яка фінансує і контролює діяльність цього закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, уповноважена на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 сформувала правові висновки про застосування вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав та обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, Голованівська окружна прокуратура звернулася до селищної ради з листом № 54/02-1276вих-25 від 10.03.2025 (а.с. 84-85).

Вільшанська селищна рада у листі №01-19/170/1 від 12.03.2025 не повідомила про вжиття заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведені обставини свідчать про об`єктивну наявність передбачених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" виключних підстав для реалізації прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із даним позовом.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, 21.02.2023 Березовобалківською гімназією імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2023-02-21-006075-а, предмет закупівлі - 173 тони вугілля кам`яного (ДК 021:2015:09110000-3). Очікувана вартість предмета закупівлі - 2 151 000,00 грн.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій уповноваженої особи Березовобалківської гімназії №8 від 30.03.2023, переможцем процедури закупівлі UA-2023-02-21-006075-а визначено ПП "Лідер актив" з ціновою пропозицією 1 493 682,00 грн.

11.04.2023 між Березовобалківською гімназією (Покупець) та ПП "Лідер актив" (Постачальник) за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладено договір поставки № 30 на суму 1 493 682,00 грн (п. 3.1.) (далі - Договір, а.с. 33-37), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується поставити у 2023 році і передати у власність Покупця Товар зазначений у п. 1.2. Договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1.),

- найменування Товару: код ДК 021:2015 09110000-3 - Тверде паливо (вугілля кам`яне ДГ 13-100, Ж50-100,ЖЗ 13-25, Г (Г1)50-100,Ж 13-100) (п. 1.2.),

- кількість товару, що поставляється 173 тони (п. 1.3.),

- обсяг закупівлі товару може бути зменшений, залежно від реального фінансування видатків Покупця (п. 1.4.),

- ціна на Товар не може змінюватись протягом дії Договору, крім випадків встановлених законодавством, а саме: зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого Товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого Товару на ринку), за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (п. 3.3.),

- оплата відбувається після фактичного отримання Товару (п. 4.1.),

- Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 10.1.),

- пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (п. 11.3.).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

До Договору сторони підписали Специфікацію, що є додатком № 1 до Договору, де визначили найменування товару, кількість, вартість та ціну (а.с. 38), а саме:

вугілля кам`яне ДГ 13-100, 123 т вартістю 8634,00 грн всього з ПДВ 1 061 982,00,

вугілля кам`яне Ж 50-100, 10 т вартістю 8634,00 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Ж 25-100, 10 т вартістю 8634,00 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Ж 13-25, 10 т вартістю 8634,00 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Г (Г1) 50-100, 10 т вартістю 8634,00 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Ж 13-100, 10 т вартістю 8634,00 грн всього з ПДВ 86 340,00.

03.05.2023 Покупець направив Постачальнику Заявку №84 щодо забезпечення поставки вугілля терміном до 01.06.2023.

12.05.2023 ПП "Лідер актив" направив лист №27 щодо неможливості поставки товару у зв`язку з обмеженням доступу до складів в результаті обстрілів.

23.05.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою погодили підвищити ціну за одиницю товару в договорі про закупівлю через коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору та зменшити кількість товару, а саме: кількість товару що поставляється становить 132,121481 тонни. У Специфікації до додаткової угоди №1 від 23.05.2023 сторони визначили найменування товару, кількість, вартість та ціну (а.с. 41), а саме:

вугілля кам`яне ДГ 13-100, 94,651814 т вартістю 11219,88 грн всього з ПДВ 1061982,00,

вугілля кам`яне Ж 50-100, 7,347541 т вартістю 11750,87 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Ж 25-100, 7,347541 т вартістю 11750,87 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Ж 13-25, 7,347541 т вартістю 11750,87 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Г (Г1) 50-100, 8,079503 т вартістю 10686,30 грн всього з ПДВ 86 340,00,

вугілля кам`яне Ж 13-100, 7,347541 т вартістю 11750,87 грн всього з ПДВ 86 340,00.

Постачальник поставив товар за видатковою накладною №319 від 06.06.2023 та актом прийому передачі продукції №1 від 07.06.2023 в кількості 132,121481 т загальною вартістю 1 493 682,00 грн (а.с. 60-61), який оплачений Покупцем 08.06.2023.

Прокурор зазначає, що ціна на вугілля кам`яне за додатковою угодою № 1 збільшена більш ніж на 33% відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі без належних доказів на підтвердження коливання ціни, що суперечить Договору, ч. 3 ст. 632 ЦК України, підп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Розглядаючи спір по суті, господарський суд ураховує таке.

Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі".

Договір про постачання кам`яного вугілля споживачу укладено відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", частина 1 статті 41 якого передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У частині 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, наведених у пунктах 1-8 зазначеної норми.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відповідно до пунктів 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелік яких наведено в даному пункті.

Зокрема, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав, що постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/747/24 у постанові від 06.02.2025, метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23.

Отже, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 927/189/22 звертає увагу, що передбачена частиною 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Також у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22 зроблено висновок, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 наведено висновки про те, що під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанова Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції (постанова Верховного Суду у справі № 910/13579/23 від 02.07.2024).

За приписами частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи убачається, що оскаржена додаткова угода № 1 до Договору, якою підвищено вартість товару, укладена з посиланням на підп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, через коливання ціни такого товару на ринку на 29,95% - вугілля кам`яне ДГ 13-100, 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 50-100, 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 25-100, 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 13-25, 23,77 % - вугілля кам`яне Г (Г1) 50-100, 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 13-100.

16.05.2023 ПП "Лідер актив" звернулось до Березовобалківської гімназії з листом № 111 від 16.05.2023 про підвищення ціни, де вказало про коливання ціни товару на ринку, що підтверджено Ціновою довідкою Харківської ТПП №348/23 від 12.05.2023 (а.с. 56).

Зокрема, експертом у Ціновій довідці №348/23 від 12.05.2023 (а.с. 57), за завданням замовника ПП "Лідер актив", установлено середнє значення цін станом на 11.04.2023 та станом на 10.05.2023 та визначено відсоток коливання цін на + 29,95% - вугілля кам`яне ДГ 13-100, + 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 50-100, + 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 25-100, + 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 13-25, + 23,77 % - вугілля кам`яне Г (Г1) 50-100, + 36,10 % - вугілля кам`яне Ж 13-100, тобто, здійснено порівняння ціни на ринку за два дні без зазначення динаміки цін, їх рух у бік збільшення чи зменшення, тобто факт наявності коливання.

Водночас, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

У п. 9 Цінової довідки №348/23 від 12.05.2023 вказано: "на коливання вартості вугілля впливають: об`єм закупівлі, форма оплати (переплата або відстрочки платежу, відповідно до умов укладеного договору) якісні показники вугілля та інші ціноутворюючі фактори. Ціни, вказані у ціновій довідці, відображають ситуацію на ринку та не враховують умов контракту, і термінів поставки та оплати".

Відтак, така довідка ТПП не підтверджує коливання цін на вугілля кам`яне саме за Договором № 30 від 11.04.2023 у відповідний період внесення змін до нього (з 11.04.2023 до 23.05.2023).

При цьому, у Додатку 2 до тендерної документації зазначена Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, технічна специфікація, а саме Зольність на сухий стан палива, Загальна волога на робочий стан палива, Нижча теплота згорання (ккал/кг), що також впливає на ціну вугілля, однак відповідні показники не враховано в Довідці №348/23 від 10.05.2023.

Вказане суперечить правилам підпункту 2 пункту 19 Особливостей, що можливість зміни ціни у договорі допустима у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Відсутність у Довідці досліження коливання цін саме у період з 11.04.2023 до 23.05.2023, необхідному для оцінки перед збільшенням ціни, вказує на те, що вона не підтверджує коливання ціни у відповідному періоді.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що додаткова угода № 1 від 23.05.2023 укладена без документального підтвердження коливання ціни на ринку, з порушенням умов пункту 10.3. Договору, підпункту 2 пункту 19 Особливостей, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VІІІ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, вказано, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII y редакції Закону № 1530-XI не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі. Філологічне тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %. До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 128 постанови).

Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Так, у п. 10.3. Договору сторони урегулювали у межах законодавчих положень можливість збільшення ціни товару при наявності умови збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору, проте вона обмежує збільшення ціни 10 %.

На підставі зазначеного, фактично, умови Договору урегульовують підставу для зміни ціни товару - збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору.

За частиною 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За частиною 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Урахувавши установлені обставини, зазначені вище норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, суд дійшов переконання, що оскарженою Додатковою угодою № 1 від 23.05.2023 збільшено ціну за одиницю товару і таке збільшення перевищує 10 % від початкової ціни згідно з Договором, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підсумувавши вищенаведене в сукупності, суд дійшов переконання про невідповідність додаткової угоди № 1 від 23.05.2023 вищевикладеним нормам, тому вона підлягає визнанню недійсною.

За такого, оскільки оскаржена додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, то підстава для оплати вугілля кам`яного за встановленою у ній ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню відповідачем 2.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, за подібних обставин, дійшла висновку, що оскільки додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати товару за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, мають бути повернуті.

Недійсність оскарженої додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, а, отже, розрахунок має здійснюватися сторонами відповідно до умов Договору, тобто розрахунок ціни за одиницю товару має проводитись згідно з ціною відповідно до Специфікації до Договору в розмірі 8634,00 грн з ПДВ за тонну.

За актом прийому передачі продукції № 1 від 07.06.2023 Покупцю поставлено 132,121481 т товару, вартість якого повністю оплачена в сумі 1 493 682,00 грн.

Відтак, надмірно сплачено 352 945,13 грн (132,121481х8634=1140736,87;1493682,00-1140736,87).

Отже, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 2 надмірно сплачених споживачем коштів підлягають частковому задоволенню на суму 352 945,13 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

З урахуванням викладеного позов прокурора підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір, сплачений Кіровоградською обласною прокуратурою в сумі 8322,18 грн за подання позову, на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1514,00 грн - з відповідача 1, 6808,18 грн - з відповідача 2).

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 23.05.2023 до Договору № 30 від 11.04.2023, укладену між Березовобалківською гімназією імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради та Приватним підприємством "Лідер актив".

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер актив" (вул. Драгоманова Михайла, 46А, офіс 8, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 39123006) на користь бюджету в особі Вільшанської селищної ради (вул. Центральна, 15, смт Вільшанка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26600, код ЄДРПОУ 04365595) перерахувавши на розрахунковий рахунок UA 398999980313030115000011513, отримувач ГУК у Кіровоградській області / тг с-ще. Вільш /, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України, безпідставно сплачені кошти в сумі 352 945,13 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер актив" (вул. Драгоманова Михайла, 46А, офіс 8, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 39123006) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, пр.Європейський, 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк-Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 6808,18 грн.

Стягнути з Березовобалківської гімназії імені Т.Г. Шевченка Вільшанської селищної ради (вул. Квітнева, буд. 55, с. Березова Балка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26623, код ЄДРПОУ 22224421) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, пр.Європейський, 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк-Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 1514,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, учасникам справи до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 03.06.2026.

Суддя В.Г. Кабакова