Ухвала суду № 137066018, 20.05.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/11694/25

Номер провадження 2-п/725/19/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді ВольськоїТонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чернівецького районного суду м.Чернівці від 24.02.2026 по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (вул.Оленівська,23 м.Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького районного суду м.Чернівці суду із вказаною вище заявою.

Посилалась на те, що заочним рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівців від 24.02.2026 задоволено позовні вимоги АТ «Універсал Банк» та стягнуто з неї на користь Товариства заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2021 у розмірі 79 012,93 грн та судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Про наявність заочного рішення суду від 24.02.2026 вона дізналася лише 10.03.2026 через Єдиний реєстр судових рішень.

Судові засідання не відвідувала з поважних причин, оскільки жодних повідомлень від суду не отримувала. Більше того, їй взагалі не було відомо про наявність на розгляді в суді вказаної справи.

Крім того, вважає, що судом під час ухвалення рішення не було враховано всіх обставин справи та безпідставно стягнуто з неї заявлену позивачем заборгованість за кредитним договором.

Категорично не погоджується із розрахунком заборгованості, оскільки із нього неможливо встановити розмір кредитного ліміту, розмір знятих з кредитної карти грошових коштів та чи відповідає розмір процентів за користування кредитними коштами розміру ставки у Анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання послуг у банку. Рроздруківка із сайту позивача щодо умов кредитування та тарифів не може бути належним доказом у вказаній справі, так як вона повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.

Позивачем не надано суду й первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та його часткового погашення, а тому, заявлена позивачем сума боргу за кредитом не підтверджена належними доказами.

Окрім того, відсутні докази щодо направлення їй досудових вимог про необхідність сплатити прострочену заборгованість.

У зв`язку із наведеними вище обставинами, просила скасувати заочне рішення суду від 24.02.2025 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Розгляд заяви відбувався у відсутність сторін, які про причини неявки суд не повідомили та жодних заяв, клопотань не подали.

Згідно вимог ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку із тим, що в судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши частково матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав:

Так, заочним рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівців від 24.02.2026 позовні вимоги Ат «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2021 у розмірі 79 012 грн. 93коп. та судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2422 грн. 40коп.

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Зачепіло З.Я. неодноразово були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

Так, 31.12.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи. На підтвердження повноважень на представництво прав та інтересів ОСОБА_1 адвокатом Зачепіло З.Я. було надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Чернівецькому районному суді міста Чернівців від 30.05.2025 (а.с.24-26).

Адвоката Зачепіло З.Я. було внесено як учасника справи №725/11694/25 та надано доступ до матеріалів електронної справи.

На електронні адреси відповідачки та її представника, які вказані у клопотанні від 31.12.2025, судом надсилались судові повістки. Поряд із цим ОСОБА_1 було надіслано повістку поштовим зв`язком.

Чинне законодавство та судова практика передбачають, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Отже, у своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У матеріалах справи наявні довідки про доставку електронного листа. Так, відповідачці було доставлено ухвалу про відкриття провадження (17.12.2025 о 10:09) та судову повістку (13.01.2026 о 16:39), а її представнику судову повістку (13.01.2026 о 16:39) (а.с.23,30 зворот,31).

З огляду на вказане, суд відхиляє аргумент відповідачки про неповідомлення її про час та місце розгляду справи, а також її заперечення про те, що їй не було відомо про наявність вказаної судової справи.

Таким чином, суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасників справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.

Також слід звернути увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надано доказів, на які вона посилається у своїй заяві по суті спору та які мають істотне значення для правильного вирішення, однак не були враховані судом при ухваленні рішення. Зокрема розрахунок заборгованості, на який вказує відповідачка, як неналежний доказ, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, містить розмір відсоткової ставки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 21.10.2021, погодилася із розміром відсоткової ставки 3,1% на місяць.

Заборгованість за кредитом, згідно розрахунку, визначена з урахуванням процентної ставки 37,2% річних, тобто 3,1% на місяць, як це передбачено умовами договору.

Крім того, розрахунок містить суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань, а також у ньому відображено часткове погашення відповідачкою заборгованості, а тому приймався судом як належний та допустимий доказ заборгованості за договором.

На підтвердження наявної у ОСОБА_1 заборгованості, позивачем надано до матеріалів позову і виписку з особового рахунку відповідачки за період з 21.10.2021 по 03.11.2025.

Судом було враховано й надані позивачем докази щодо встановлення розміру кредитного ліміту на картковий рахунок відповідачки.

Всі інші доводи відповідачки, наведені нею у заяві про перегляд заочного рішення, на думку суду, не можуть змінити ухвалене рішення, так як не вливають на суть позовних вимог та не змінюють підстав, з яких суд виходив, задовольняючи позовні вимоги Банку.

Відповідно до норми ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення.

Враховуючи не зазначення відповідачкою жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

Керуючись 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 287, 288, 352, 354, 355 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чернівецького районного суду м.Чернівці від 24.02.2026 по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.