Ухвала суду № 137063523, 19.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/11827/25

провадження № 1-кп/361/425/25

19.05.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання клопотання Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні №22025270000000043 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №22025270000000043 по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, які перебувають в умовах утримання у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

19.05.2026 р. до суду надійшло письмове клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 24 травня 2026 року.

Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснюється колегіальним складом суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відповідно до наказу голови суду за №30с-в від 14.05.2026 р. суддя ОСОБА_8 перебуває у відпустці з 18 по 20 травня 2026 р. включно, що унеможливлює розгляд колегією суддів клопотання прокурора до спливу дії застосованого запобіжного заходу.

Відповідно до ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 квітня 2026 року № 4857-IX затверджено Указ Президента України від 27 квітня 2026 року№ 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 3 листа Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», вказано, що згідно зі ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану, суди, органи і установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України, а також на те, що відповідно до ст.26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У пункті 5 зазначеного листа вказано, що у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи введення на території України воєнного стану, що на цей час продовжується, з огляду на те, що суддя, який входить до складу колегії ОСОБА_8 перебуває у відпустці та до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу визначеним складом суду, тому розгляд відповідного клопотання прокурора проводиться головуючим суддею ОСОБА_1 одноособово.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримав, зазначив, що підстави для застосування до обвинувачених виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо клопотання прокурора, прохали суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на заставу, або обрати запобіжний захід у виді застави як альтернативу. Наміру ухилятися від суду обвинувачений немає.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо клопотання прокурора, прохали змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, а саме заставу. Ризики, на які вказує у своєму клопотанні необґрунтовані.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з урахуванням тяжкості інкримінованих їм злочинів, дані про їх особи, міцність соціальних зв`язків обвинувачених в місці постійного проживання, сімейний стан, майновий стан.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до двох місяців, суд бере до уваги особи обвинувачених, яким органами досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення проти національної безпеки України, за яке передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, стан здоров`я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, характер злочинів, в яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , дає підстави вважати, що по справі існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинувачених у суспільстві, їх можливість вплинути на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі, тому обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належною поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 17 липня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не визначати розмір застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 17 липня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не визначати розмір застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими, що перебувають під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1