Ухвала суду № 137062452, 03.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9365/24

Провадження № 1-кп/185/301/26

У Х В А Л А

03 червня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2024 року за №12024041370000957, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),

обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно),

ВСТАНОВИВ:

Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як на даний час є ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений, його захисник заперечували щодо клопотання прокурора, просили замінити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який - цілодобовий домашній арешт.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою суду від 07.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 05.06.2026.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, які на даний час не відпали, а саме: може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, тобто, не має соціальних зв`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, на даний час судове слідство триває.

Покарання за вчинення злочину, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено до 8 років позбавлення волі.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Водночас, суд не враховує ризик можливого впливу на свідків, потерпілих оскільки станом на 03.06.2026 потерпілі та свідки допитані перед судом, триває стадія дослідження письмових доказів.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Зважаючи на тяжкість, специфіку, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладеними на нього обов`язками, суд вважає, що розмір застави слід залишити у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, на рівні 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 133 120,00 гривень, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч. 3 ст.182 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 183, 194, 384 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01.08.2026 включно.

Визначити суму застави у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 133 120,00 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять грн. 00коп.) з призначенням платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2026 року у справі № 185/9365/24 (провадження № 1-кп/185/528/25) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з - під варти у зв`язку з внесенням застави. Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

3) здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.

Термін обов`язків у разі внесення застави визначити до 01.08.2026.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1