Ухвала суду № 137062150, 29.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5128/26

Провадження № 1-кс/202/3808/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

29 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні начальник відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, в якому просить накласти арешт на автомобіля «Volkswagen Amarok», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , vin ТЗ: НОМЕР_2 ,

Прокурор просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.

СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна визначені у ч. 2 ст. 171 КПК України.

Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК України).

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відсутність належного мотивування у клопотанні про арешт обставин, підстав, мети, мотиву накладення арешту на майно та наявності відповідних ризиків перешкоджає слідчому судді перевірити доводи та вимоги клопотання та зробити висновок про відповідність зазначеного у клопотанні майна ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України та висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна, оскільки слідчий суддя здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно встановлювати, визначати обставини, які підлягають з`ясуванню відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК, а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги, передбачені ст. 171 КПК та робити висновки щодо доведеності особою, яка подала клопотання необхідність такого арешту та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК.

У випадку звернення із клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, клопотання про арешт майна повинне містити відомості про ознаки, властивості речей, які підтверджують відповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто підтверджують можливість використання певного предмету як речового доказу у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального правопорушення.

Однак у поданому слідчому судді клопотанні не зазначені такі відомості, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити їх.

Зі змісту клопотання та долучених документів до нього встановлено, що зазначений автомобіль «Volkswagen Amarok», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , був вилучений під час проведення огляду від 27.05.2026.

У клопотанні не зазначено ознак, властивостей, відомостей, яким критеріям речового доказу, визначеним у ст. 98 КПК України, саме у даному кримінальному провадженні відповідає вилучений автомобіль. Клопотання містить лише загальні фрази, та припущення, що можливо в ньому перебуває знаряддя вчинення кримінального правопорушення та сліди його вчинення.

Отже, клопотання не містить обґрунтування підстав необхідності накладання арешту, тобто не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя зазначає, що прокурор у клопотанні вказує про необхідність призначення та проведення експертиз, предметом якого є вилучений транспортний засіб, однак не вказує яких та всупереч ч. 2 ст. 171 КПК України не долучає відповідних постанов.

Також слідчий суддя звертає увагу, що частиною 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак прокурором у клопотанні відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171, ч. 11 ст. 170 КПК України не зазначені обставини, які підтверджують необхідність накладання арешту шляхом заборони користування та розпорядження зазначеним у клопотанні автомобілем.

Частиною 3 ст. 172 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначене, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, з дня отримання тексту ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1