Ухвала суду № 137058425, 02.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1515/26 Справа №447/2036/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02.06.2026 м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., отримавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИЛА:

До Миколаївського районного суду Львівської області 01 червня 2026 року надійшла позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 19 267,50 гривень та судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень, а саме:

- за кредитним договором № 1894554, укладеним 15.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» та відповідачем, - в розмірі 7 905,00 грн.;

- за кредитним договором № 1868377, укладеним 05.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» та відповідачем, - в розмірі 11 362,50 грн.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшла наступних висновків.

Одним із завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за 2 (двома) вказаними вище кредитними договорами (договорами позики), права вимоги за якими передані йому кредитодавцями, як стверджує позивач, згідно 2 (двох) різних договорів факторингу. Загальна ціна позову визначена позивачем як сума всіх грошових вимог за цими договорами.

Суд ураховує те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори з додатками до них, графіки платежів, розрахунки заборгованості тощо).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 по справі № 910/11811/18.

Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кожним із кредитних договорів (договорів позики) у конкретно визначеному розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах (договорах позики), які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що потребуватиме від суду надання правової оцінки умовам кожного договору, обставин його укладення, виконання/невиконання сторонами умов кожного з них, правомірності нарахування заборгованості за ним, обставин переходу (набуття) права вимоги за кожним договором до позивача, вимагатиме дослідження кола доказів пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить своєчасне вирішення спору в межах однієї справи у строк, визначений процесуальним законом.

Зважаючи на вищезазначене, суддя вважає, що при поданні позову позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

До матеріалів позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 662,40 гривень, тобто за мінімальною ставкою, передбаченою Законом України «Про судовий збір» за подання до суду однієї позовної заяви (позовної вимоги).

При цьому суд враховує, що об`єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також не є основними та похідними, не повинно призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви (за кожною позовною вимогою).

Суд зауважує, що повернення позовної заяви з викладених мотивів не є обмеженням права на доступ до правосуддя, оскільки відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що однією з підстав для повернення судового збору є повернення заяви або скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

У пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08липня 2011 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним.

Сплата судового збору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджується квитанцією до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 347 від 26 травня 2026 року на суму 2 662,40 грн.

Оскільки позовна заява ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повернута позивачеві, сплачений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 2 622,40 грн підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачеві.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) судовий збір в розмірі 2 622 гривень 40 копійок, сплачений відповідно до квитанції платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 347 від 26 травня 2026 року (призначення платежу: за подання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 ).

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Анна Рябчун