Рішення № 137058180, 27.05.2026, Городоцький районний суд Львівської області

462/2024/26 2/441/826/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

27.05.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

представник Ткаченко Ю.О. в інтересах ТОВ ««1 Безпечне агентство необхідних кредитів»», 11.03.2026 звернулася в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 29 902 грн. 85 коп. боргу за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71314967 від 30.08.2025 та за договором кредитної лінії (надійний) № 6774441 від 19.09.2025. Позов обґрунтовує тим, що 30.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 71314967, згідно умов якого Товариство строком на 30 днів, надало відповідачу 1 500 грн. 00 коп. кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом. Окрім цього, 01.09.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 15681241 до договору № 71314967, згідно якої збільшено суму кредиту на 6 000 грн. та денну процентну ставку (фіксовану) з 0, 5 % до 1 %, в порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2026 склала 24 840 грн. 00 коп. з яких 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 2 115 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, 225 грн. 00 коп. заборгованість за комісією та 15 000 грн. заборгованість за пенею.

Окрім цього, 19.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 6774441, згідно умов якого Товариство строком на 360 днів, надало відповідачу 1 300 грн. 00 коп. кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виникла заборгованість, яка станом на 28.01.2026 склала 5 062 грн. 85 коп. з яких 1 300 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 938 грн. 60 коп. - заборгованість за процентами, 224 грн.25 коп. заборгованість за комісією та 2 600 грн. заборгованість за пенею. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 57).

Представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Ткаченко Ю.О. у заяві від 21.04.2026 просила про задоволення позову та розгляд справи за її відсутності, щодо заочного розгляду справи, не заперечила (а.с. 63).

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, тому згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечила у заяві від 21.04.2026 представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3 ст.207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Із змісту позовної заяви від 11.03.2026, із доданих до неї копій документів, зокрема копії договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71314967 убачається, що 30.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через інформаційно-телекомунікаційну систему укладено електронний договір № 71314967, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «35581». За умовами договору № 71314967, строком на 30 днів, тобто до 28.09.2025, відповідач отримав від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит у сумі 1 500 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу № 4441-11Х-ХХХХХ-3481, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити плату (проценти) та комісію за надання кредиту.

ОСОБА_1 , підписавши електронним підписом договір № 71314967 від 30.08.2025, яким визначено порядок та умови надання кредиту, погодився та підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит.

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору позики.

Відповідно до п. 2.2.3. договору № 71314967 від 30.08.2025, процентна ставка становить 0, 500 %.

Відповідно до пункту 2.2.4 договору, денна процентна ставка становить 1 % в день, а за понадстрокове користування кредитом встановлена процентна ставка 4 % в день. Ставки визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

Із квитанції від 30.08.2025 убачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 74 від 03.08.2020, 30.08.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 1 500 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Окрім цього, 01.09.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 15681241 до договору № 71314967, згідно якої збільшено суму кредиту на 6 000 грн. та денну процентну ставку (фіксовану) з 0, 5 % до 1 %.

Із квитанції від 01.09.2025 убачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 74 від 03.08.2020, 01.09.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 6 000 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Про те, що держателем платіжної картки № 4441-11Х-ХХХХХ-3481 є ОСОБА_1 , що 30.08.2025 та 01.09.2025 на цю картку зараховані перекази на суму 1 500 грн. та 6 000 грн. відповідно, окрім іншого, стверджується також інформаційним листом АТ «Універсал Банк» від 29.04.2026.

Відповідач ОСОБА_1 , не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання за договором № 71314967 від 30.08.2025, внаслідок чого у нього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2026 склала 24 840 грн. 00 коп. з яких 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 2 115 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, 225 грн. 00 коп. заборгованість за комісією та 15 000 грн. заборгованість за пенею.

Окрім цього, із змісту позовної заяви від 11.03.2026, із доданих до неї копій документів, зокрема копії договору кредитної лінії (надійний) № 6774441 убачається, що 19.09.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через інформаційно-телекомунікаційну систему укладено електронний договір № 6774441, який підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «108616». За умовами договору № 6774441, строком на 360 днів, тобто до 13.09.2026, відповідач отримав від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит у сумі 1 300 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу № 4441-11Х-ХХХХХ-3481, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити плату (проценти) та комісію за надання кредиту.

ОСОБА_1 , підписавши електронним підписом договір № 6774441, яким визначено порядок та умови надання кредиту, погодився та підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит.

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору позики.

Відповідно до умов договору, процентна ставка становить 0, 95 % (фіксована).

Із листа АТ «Юнекс Банк» убачається, що АТ «Юнекс Банк» на підставі договору укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 03 від 21.03.2024, 19.09.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 1 300 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Про те, що держателем платіжної картки № 4441-11Х-ХХХХХ-3481 є ОСОБА_1 , що 19.09.2025 на цю картку зарахований переказ на суму 1 300 грн., окрім іншого, стверджується також інформаційним листом АТ «Універсал Банк» від 29.04.2026.

Відповідач ОСОБА_1 , не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання за договором № 6774441 від 19.09.2025, внаслідок чого у нього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2026 склала 5 062 грн. 85 коп. з яких 1 300 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 938 грн. 60 коп. - заборгованість за процентами, 224 грн.25 коп. заборгованість за комісією та 2 600 грн. заборгованість за пенею.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, а також, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладених 30.08.2025 та 19.09.2025 договорів допустив заборгованість перед товариством, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 9 615 грн. 00 коп. боргу за договором № 71314967 від 30.08.2025, з яких 7 500 грн. основна сума боргу та 2 115 грн. проценти, а також 2 238 грн. 60 коп. заборгованості за договором № 6774441 від 19.09.2025, з яких 1 300 грн. основна сума боргу та 938 грн. 60 коп. проценти, всього 11 853 грн. 60 коп.

Суд не убачає підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 225 грн. 00 коп. та 224 грн. 25 коп. за договорами № 71314967 від 30.08.2025 та № 6774441 від 19.09.2025 відповідно, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Пунктом 2.2.4 договору № 71314967 від 30.08.2025, передбачено комісію за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі складає 225 грн. 00 коп.. Комісія нараховується одноразово в дату надання кредиту.

Пунктом 2.2.8 договору № 6774441 від 19.09.2025, передбачено комісію за надання кредиту 17, 25 % від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі складає 224 грн. 25 коп.). Комісія нараховується одноразово в дату надання кредиту.

Однак, встановивши в договорі сплату разової комісії, що нараховується в день надання кредиту, позикодавець не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач має сплатити згідно з договором проценти.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Умови, зазначені у договорі, порушують принцип добросовісності та призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.

Також позивач у позові від 11.03.2026 просить про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/неустойкою за договорами № 71314967 від 30.08.2025 та № 6774441 від 19.09.2025.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, ураховуючи перехідні положення ЦК України, вимога позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею в розмірі 15 000 грн. та 2 600 грн. за договорами № 71314967 від 30.08.2025 та № 6774441 від 19.09.2025, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. у заяві від 11.03.2026 просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 укладеного між позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О., останню, яка діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2099 від 03.04.2018 та ордера серія ВС № 1287255 від 03.09.2025 уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів позивача у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

Згідно акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витягу з акта № 4-МК за договором № 20-08/25 від 20.08.2025 та платіжної інструкції від 27.02.2026, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача, складається вивчення матеріалів кредитної справи та складення позовної заяви для направлення до суду.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (4 500 грн.) є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідача в користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 1 055 грн. 39 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 81, 89, 133, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 3, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ: 39861924, місцезнаходження площа Арсенальна, 1Б в м. Київ) 9 615 грн. 00 коп. боргу за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71314967 від 30.08.2025 (з яких 7 500 грн. основна сума боргу та 2 115 грн. проценти), 2 238 грн. 60 коп. заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 6774441 від 19.09.2025 (з яких 1 300 грн. основна сума боргу та 938 грн. 60 коп. проценти), а також 1 055 грн. 39 коп. судового збору та 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 15 908 грн. 99 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер