Ухвала суду № 137058131, 03.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1501/24

Провадження №: 1-кп/336/363/2026

УХВАЛА

іменем України

03 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву сторони захисту в порядку ст. 206 КПК України, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080100001008 від 24 грудня 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Ганно-Требинівки Устинівського району Кіровоградської області, громадянина України, командира роти ВСП військової частини НОМЕР_1 , капітана, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,

за участі: прокурора ОСОБА_4

представника потерпілих адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження (ЄРДР № 62023080100001008 від 24 грудня 2023 року) за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.

До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Сторона захисту подала клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Прокурор, представник потерпілих заперечували проти клопотання про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, з`ясувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з частиною 1 статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави. Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 було наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_3 продовжувався ухвалами суду від 19 лютого 2024 року, 08 квітня 2024 року, 05 червня 2024 року, 31 липня 2024 року, 23 вересня 2024 року, 20 листопада 2024 року, 13 січня 2025 року,12 березня 2025 року, 05 травня 2025 року, 30 червня 2025 року, 18 серпня 2025 року, 13 жовтня 2025 року, 10 грудня 2025 року, 04 лютого 2026 року, 01 квітня 2026 року, 27 травня 2026 року.

Враховуючи характер злочину, значну суспільну небезпечність інкримінованого злочину, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється, є особливо тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, та те, що вказана його протиправна поведінка створює в очах інших військовослужбовців та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, сторона обвинувачення вважає що єдиним дієвим запобіжним заходом у даному випадку буде саме тримання під вартою.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Внаслідок ДТП пішоходи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці події.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження була з`ясована позиція обвинуваченого, який вину визнав частково, не заперечував факту ДТП, проте заперечував, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та те, що рухався в населеному пункті з перевищенням дозволеної швидкості.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, має малолітню дитину, постійне місце проживання, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме скоєння особливо тяжкого злочину в період воєнного стану працівником Військової служби правопорядку, перебування в стані алкогольного сп`яніння, конкретні обставини справи (зокрема, значна швидкість руху), наявність наслідків у вигляді загибелі двох осіб, наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а у справі «Летельє проти Франції» наголосив на тому, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Перевірка доведеності пред`явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті.

Суд вважає, що обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_3 задіяний при виконанні бойових завдань на території Запорізької області може мотивувати своє неприбуття такими обставинами, що в умовах воєнного стану, буде складно перевірити та встановити його дійне місцезнаходження, що буде порушувати розумні строки розгляду кримінального провадження.

Ці обставини у сукупності із обґрунтованістю підозри і складають ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року зменшено розмір застави.

На даний час нових обставин, які не розглядалися судом при розгляді клопотання про продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено. Підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник звернулися до суду із заявою в порядку ст.206 КПК України.

Враховуючи те, що сторона захисту вказує на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_3 , що унеможливлює утримання його в умовах слідчого ізолятору, суд вважає за необхідне відреагувати на повідомлення сторони захисту та відповідно до п.п. 1, 2 ст. 206 КПК України доручити ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» здійснити перевірку стану здоров`я ОСОБА_3 який перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати належне лікування.

Керуючись ст.ст. 201, 206, 331, 372 КПК України, суд -

постановив:

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Доручити уповноваженим особам Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати здійснення обстеження обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за потреби забезпечити належне лікування.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Суддя: