Рішення № 137057552, 02.06.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/610/26

Провадження № 2/306/741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Уліганинець П.І.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності за ОСОБА_1 за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Суд своєю ухвалою від 31.03.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 23.04.2026 року.

Представник позивача-адвокат Новікова І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду заяву (вх.№3988) про розгляд справи у відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю підтримує, просить задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві за наявними доказами.

Представник відповідача подала до суду заяву (вх.№4591) про розгляд справи у відсутності представника Свалявської міської ради Закарпатської області.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ч. 4 ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади").

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 з 21 січня 1992 року прописана та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки №474, виданої Державним виробничим підприємством інвентаризації по Свалявському району Закарпатської області від 14.09.2001 року позивач зазначена власницею даної квартири. Позивач близько 35 років відкрито володіє квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , користується на сплачує за комунальні послуги. Також вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - відомості про право власності, інші речові праві, іпотеки, обмеження щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 у відповідних державних реєстрах відсутні.

Судом досліджено у судовому засіданні обставини справи, на які позивач послалася як на підставу своїх позовних вимог: копія довідки №474, видана Державним виробничим підприємством інвентаризації по Свалявському району Закарпатської області від 14.09.2001 року,згідно якої домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 на праві особистої власності належить громадянці ОСОБА_1 ; копія паспорту серії НОМЕР_1 від 07.12.2001 року на особу ОСОБА_1 , згідно якого на сторінці "місце проживання" зазначена прописка за адресою: АДРЕСА_2 з 21.01.1992 року; копія інформаційної довідки №465497126 від 24.02.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якої відомості про право власності, інші речові праві, іпотеки, обмеження щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 у відповідних державних реєстрах відсутні; копія технічного паспорту (інвентаризаційна справа №44/2026) із планом квартири, експлікацією приміщень квартири та характеристикою від 09.03.2026 року; копія довідки №18 від 10.03.2025 року, виготовленої ФОП ОСОБА_3 (інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_2 (в цінах 2026 року) становить 108280 грн.); копія довідки КУП «Свалявське міське бюро технічної інвентаризації» від 25.05.2026 року, згідно якої квартира за адресою АДРЕСА_3 , зарееєстрована на паперових носіях в книгу №18 за реєстровим №2 за громадянкою ОСОБА_1 на підставі Реєстраційного посвідчення виданого на підставі довідки ЖСК «Ентузіаст» №6 від 02.03.1993 року.

Відповідно до ст. 316 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; ст. 328 ЦК України визначено - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 344 ЦК України - особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (набуття права власності на річ за набувальною давністю - спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва). Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (правова позиція у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 року, справа № 920/999/16).

Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Надані позивачем докази та доводи знайшли підтвердження у судовому засіданні, судом встановлено, що позивач відкрито користується даною квартирою з 1992 року, володіє даним майном відкрито, сплачує комунальні послуги, володіння є непреривним, так як позивач користується даним майном протягом всього цього часу, що дає суду правові підстави для визнання на таке майно права за набувальною давністю. Щодо особи, яка може заявити про визнання такого права суд вважає доведеним таке право позивача, поскільки саме він займався утриманням такого майна протягом строку користування та володіння, яке є безтитульним, непреривним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України - право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду (рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно").

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вищенаведене, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, враховуючи, що факти, викладені позивачем в обґрунтування заявлених вимог є достовірними, сумніву у суду не викликають, повністю підтверджують доводи позивача щодо часу добросовісного, відкритого та безперервного користування нерухомим майном, що визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, з урахуванням того, що відповідачем заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені вимоги не подано, суд доходить висновку, що вимоги позивача необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Статтею 129 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до норм ст. 124 Коституції України - юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 20, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 328, 344, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

02.06.2026 року.