Рішення № 137051827, 29.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9749/25

Провадження № 2/466/767/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі : головуючого-судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І.

за участю представника позивача Василишин І.Й.

представника відповідача Осадець М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи: Першої Львівської державної нотаріальної контори у Львівській області про звільнення майна з під-арешту,

у с т а н о в и в :

21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи: Першої Львівської державної нотаріальної контори у Львівській області, в якому просить суд ухвалити рішення, яким зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного згідно постанови державного виконавця Шевченківської ВДВС Львівського міського управління юстиції № АА 993569 від 15.06.2005р.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті мами, вона успадковула все її майно, в тому числі і квартиру АДРЕСА_1 , спадкова справа заведена 12.06.2025р. приватним нотаріусом Мельничук О.В. Зазначає, що на початку жовтня 2025р. від нотаріуса їй стало відомо, що на квартиру АДРЕСА_1 було накладено арешт, згідно Постанови державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Львівського МУЮ № АА№993569 від 15.06.2005р. 21.06.2005р. Першою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області було введено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 2105564 на дану квартиру. У витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.06.2005р. Перша львівська державна нотаріальна контора вказує, що обтяження на квартиру АДРЕСА_1 накладається згідно постанови № АА 993569 від 15.06.2005р. державного виконавця ВДВС Шевченківського ЛМУЮ Савойника Р.П., який власником даної квартири вказує ОСОБА_3 . Піднявши договір купівлі - продажу квартири, вона побачила, що її мама- ОСОБА_2 купила у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 09.09.2004р., та зареєструвала її на себе у Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 14.09.2004р., тобто з цієї дати вона стала власником квартири. На якій підставі державний виконавець ВДВС Шевченківського ЛМУЮ Савойник Р.П., виніс постанову АА 993569 від 15.06.2005р., де власником квартири АДРЕСА_1 вказує ОСОБА_3 не зрозуміло. На її звернення до Шевченківського ВДВС у м. Львові зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 вона отримала відповідь № 14005 від 26.09.2025р. в якій повідомили, що в них відсутні відомості про виконавче провадження за №993569 від 15.06.2005р.згідно якого накладався арешт на квартиру, та запропонували вирішувати це питання в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача Василишин І.Й. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив такі задовольнити з підстав наведених у позовні заяві.

У судовому засіданні представник відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О. щодо вирішення даного спору поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи Першої Львівської державної нотаріальної контори у Львівській області у судове засіданні не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності та прийняти законне та обґрунтоване рішення за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , якій згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертнорї оцінки №4733017 від 17.09.2004 на підставі договору купівлі-продажу Р.№4-4064 від 09.09.2004, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою належала на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Першою Львівською державною нотаріальною конторою у Львівській області на заяву спадкоємця ОСОБА_1 , яка є донькою померлої ОСОБА_2 у відповідь на її заяву від 20.08.2025 про надання копії документів, на підставі яких було накладено обтяження №2105564 на квартиру АДРЕСА_1 , було надано витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №3822609 від 21.06.2005, про те, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до постанови АА993569 від 15.06.2005 ВДВС Шевченківського ЛМУЮ було накладено обтяження на вказане майно, власником якого є ОСОБА_3 .

26.09.2025/В-3/14005 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповідь на заяву ОСОБА_1 за вх. №13712 від 18.09.2025 повідомило останню, що на виконанні у Відділі не перебувають та не перебували виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 , зазначивши, що система АСВП містить інформацію щодо виконавчих проваджень з 2007 року і по теперішній час. Відомості щодо вказаного обтяження нерухомого майна та даного виконавчого провадження відсутні.

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , проте внаслідок вказаного арешту, позивач немає можливості скористуватися своїми спадковими правами, тому і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Питання зняття арешту з майна врегульовано статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне:

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

4. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

5. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування ч.5 цієї статті.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61- 18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61- 2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 січня 2024 року у справі № 569 6234 (провадження № 61-2690св23) дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови повернення виконавчого документа стягувачу до 8 березня 2011 року (дата набрання чинності новою редакцією Закону № 606-XIV), знищення виконавчого провадження за закінченням строку його зберігання та відсутність майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, та те, що жодних виконавчих проваджень відносно власника майна померлої ОСОБА_2 судом не встановлено, а також те, що позивач ОСОБА_1 після смерті матері немає можливості реалізувати свої спадкові права, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а арешт на вказану квартиру з незрозумілих причин було накладено у 15 червня 2005 року на попереднього власника спірної квартири ОСОБА_3 , який до вказаної дати даною квартирою не володів, крім того, відомості щодо виконавчого провадження АА 993569 відсутні, та судом не встановлено майнові претензії з боку стягувача до боржника, відтак, оскільки наявність арешту на вказану квартиру порушує права позивача на реалізацію своїх спадкових прав після смерті власника спірної квартири її матері ОСОБА_2 та подальшого володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд, тому позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 10 Загальної декларації прав людини, ст. 41 Конституції України, ст. ст.16, 316-317, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 35009321, місцезнаходження: м. Львів, вул. Котлярська, 6, з участю третьої особи: Першої Львівської державної нотаріальної контори у Львівській області, ЄДРПОУ: 02899370, місцезнаходження: м. Львів, вул. Саксаганського, 6 про звільнення майна з під-арешту - задовольнити повністю.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного згідно постанови державного виконавця Шевченківської ВДВС Львівського міського управління юстиції № АА 993569 від 15.06.2005р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський