Ухвала суду № 137051826, 02.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3463/22

Провадження № 1-кп/466/131/26

У Х В А Л А

28 травня 2026року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000041 від 25.01.2022, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 26 травня 2026 року звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання прокурором ОСОБА_6 , вважає, що ризики, передбачені законом та враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та не відпали, у зв`язку з чим просить продовжити строк дії зазначеного запобіжного заходу.

28.05.2026р. захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав заперечення на клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що ризики переховування обвинувачено від суду є недоведеними та ґрунтуються виключно на припущеннях. Окрім того, в обвинуваченого ОСОБА_4 наявне тяжке захворювання - гепатит С- хронічне вірусне захворювання печінки. Будь-яке переривання курсу терапії або неналежне її проведення несе реальну загрозу для життя та здоров`я обвинуваченого. Подальше тримання обвинуваченого під вартою за умов неможливості надання йому належної медичної допомоги суперечить ст. 3 Конвенції та свідчить про непропорційність обраного запобіжного заходу.

Захисник в суді просив суд відмовити у задоволенні зазначеного вище клопотання прокурора; у разі встановлення судом наявності підстав для застосування запобіжного заходу - застосувати до ОСОБА_4 більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд зобов"язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному провадження, вік та стан здоров"я обсвинуваченого, міцність соціальних зв"язків, його репутацію, наявність судимостей, постійного місця роботи тощо.

В силу статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодний із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Виходячи зі змісту ч.ч.3-5 ст.199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст.177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Як було встановлено судом, на досудовому слідстві ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В подальшому ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 09.03.2023 р. ОСОБА_4 оголошено в розшук, на час розшуку зупинено судове провадження.

Ухвалою суду від 08.06.2023 оголошено ОСОБА_4 в міжнародний розшук.

Ухвалою суду від 08.06.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою безстроково.

ОСОБА_4 перебував в розшуку за Управлінням стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 170979/202769-30-25/12.4 від 26.11.2025 повідомлено, що на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року Федеральне Міністерство юстиції Федеративної Республіки Німеччини прийняло рішення про видачу ОСОБА_4 .

Відповідно до повідомлення ДУ «Львівської установи виконання покарань №19», обвинувачений ОСОБА_4 затриманий 09.02.2026 року працівниками УСР у Львівській області ДСР Національної поліції України на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 08.06.2023р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 11.02.2026р. застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком з 11 лютого 2026 року по 11 квітня 2026року включно.

Ухвалою суду від 07.04.2026р. продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на 60 днів, до 05 червня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується, однак судове слідство по даному провадженню не закінчено і потребує значного часу для розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в суді не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та даних про його особу.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою, на даний час, відпала.

Доводи захисника пов`язані з врахуванням стану здоров`я обвинуваченого та наявністю у нього захворювань, не доводить факту, що обвинуваченому не може бути надана фахова медична допомога в межах пенітенціарної установи.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за що передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому належить утримувати під вартою.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, міцність його соціальних зв`язків та репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому необхідно зауважити, що позиція суду ґрунтується на принципі презумпції невинуватості та не ставить за мету передбачити можливе покарання за інкримінований обвинуваченому злочин.

З урахуванням викладеного, заслухавши думку сторін, суд приходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 176-177, 183, 199, 331,372,395 КПК України, суд, -

постановив:

клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на 60 днів, з 29 травня 2026 р. по 27 липня 2026 р., включно.

Копію ухвали надіслати для відома до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» та вручення обвинуваченому ОСОБА_4 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду в п`ятиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 02.06.2026р. о 13.45год.

Суддя ОСОБА_1