Рішення № 137051802, 01.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/978/26

Провадження № 2/459/382/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Новосада М.Д.,

з участю секретаря судового засідання Фецан Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

16.03.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №6609986 у розмірі 22 715 грн, просив вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.05.2025 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №6609986, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит, який зобов`язався повернути. Оскільки відповідач умов кредитного договору не виконав, то утворилася заборгованість у сумі 22 715,00 грн.

Вказує, що 28 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №18092025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Вказує, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №18092025 від 18.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 22 715,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за основним зобов`язанням становить 7 000,00 грн; заборгованість по комісією за надання кредиту 875 грн; заборгованість за комісією по обслуговування кредиту 7 840,00 грн; заборгованість за неустойкою 7000,00 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку наявну у нього заборгованість за вказаним кредитним договором не погашає, то позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором №6609986 від 18.05.2025.

Ухвалою від 18.03.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судові засідання, призначені на 01.05.2026, 01.06.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою відмови від отримання та про відсутність адресата за вказаною адресою. Крім того, здійснювалося повідомлення відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомленим про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.05.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6609986. Кредитний договір укладено в електронній формі та такий підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 465946 (а.с.-11).

Згідно з п.1.2. договору ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит в розмірі 7 000 грн.

Пунктом 1.3 цього договору передбачено надання кредиту строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 18.05.2025 (дата надання кредиту).

Відповідно до п.1.4 договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 28.04.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Як визначено п.1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 22435,00 грн, денна процентна ставка складає 0,93%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2227,51 % річних.

Підпунктом 1.5.1 договору встановлена комісія за надання кредиту: 875,00 грн, яка нараховується за ставкою 12,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк користування): 21560,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору (п.п.1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.п.1.5.3 договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховується за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.п.1.5.4 договору). Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 0,00 грн.

Згідно з п.2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно з п.п.3.3.2 договору кредиту позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. та графіком платежів.

Відповідно до п.4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіків платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №6609986 від 18.05.2025 є графік платежів, який визначає порядок повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій за надання та обслуговування кредиту, включно з кількістю платежів , їх розміром та періодичністю внесення (а.с.12).

Додатком №2 до договору про споживчий кредит №6609986 від 18.05.2025 є заявка на отримання кредиту №6609986 від 18.05.2025, де зазначено особисті дані ОСОБА_1 та бажані умови кредиту (а.с.13)

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту №6609986 в якому міститься інформація про кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 379535 та графік платежів до паспорту споживчого кредиту №6609986 (а.с.14-15, 16)

Відповідно до платіжного доручення № 153903852 від 18.05.2025 ТОВ «Мілоан» перераховано на рахунок НОМЕР_1 , який вказав ОСОБА_1 7000 грн. (а.с.18).

28 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір факторингу № 18092025, згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи основну суму зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту та інші платежі право на одержання належить клієнту (п. 1.1 договору факторингу 1) (а.с.20-24)

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників від 18 вересня 2025 за договором факторингу №18092025 від 18 вересня 2025 та Реєстру боржників від 18.09.2025 року до договору факторингу № 18092025 від 18.09.2025 року від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22 715,00 грн (а.с.25, 27).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер мобільного телефону, який ним особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, факт укладення ТОВ «Мілоан» та відповідачем договору №6609986 від 18.05.2025 в електронній формі підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем та не заперечується відповідачем.

Грошові кошти були надані відповідачу шляхом перерахування коштів на його банківську карту, вказану у вищевказаному договорі, що підтверджується платіжним дорученням №153903852 від 18.05.2025.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивачем надано належні докази того, що він набув право вимоги за договором укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 №6609986 від 18.05.2025. За наведених обставин, суд вважає, що позивач як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Відтак, оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу, чи первісному кредитору отриманої за вказаним договором суми кредиту, таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 7000 грн. Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту за Кредитним договором в розмірі 875 грн та за обслуговування кредиту в розмірі 7840,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.5.1 Договору комісія, за надання кредиту: 875 грн, яка нараховується за ставкою 12,50% від суми кредиту одноразово, в момент видачі кредиту.

Згідно п.1.5.2 Договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк користування): 21560,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 875 грн., встановлена в п. 1.5.1 Договору, є платою безпосередньо за надання кредиту позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 875 грн. та комісії за обслуговування кредиту в сумі 7840,00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача вищезазначеної заборгованості за комісією за надання кредиту та за обслуговування кредиту.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 7000 грн також задоволенню не підлягає, оскільки згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6609986 від 18.05.2025 у розмірі 7000 грн, що є основним боргом.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 820,55 грн судового збору згідно з таким розрахунком: 7000 (сума задоволених позовних вимог)*100/22715 (сума заявлених позовних вимог) = 30,82% (частина задоволених позовних вимог); 2662,40*30,82%/100%= 820,55 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, буд.2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №6609986 від 18.05.2025 у розмірі 7000 грн, що становить основний борг.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 820,55 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.06.2026.

Суддя: М. Д. Новосад