Ухвала суду № 137051502, 02.06.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/479/26

№ провадження 2-п/453/11/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/479/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

19.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника Сарани А.О. звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 25.07.2025-100000280 від 25.07.2025 року у розмірі 11 679 грн. 54 коп. та 2 662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 19.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 21 квітня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 25.07.2025-100000280 від 25.07.2025 у розмірі 9 540 грн. 00 коп. та 2 183 грн. 17 коп. сплаченого судового збору, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22.05.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Москвічов Андрій Сергійович звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду від 21 квітня 2026 року.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 26.05.2026 прийнято заяву про перегляд заочного рішення з визначенням дати судового засідання.

В обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає про те, що відповідач не отримувала ухвалу про відкриття провадження з позовною заявою та додатками до неї, як і не отримувала саме заочне рішення.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні копії первинних документів, на підставі яких суд може дослідити обсяг виданих кредитних коштів за Кредитним договором, погашення кредиту та сплату процентів по кредиту, а також відсутня виписка з рахунку, що є підтвердженням видачі кредитних коштів Первісними кредиторами відповідачу.

Правова позиція щодо необхідності дослідження саме первинних документів в справах про стягнення кредитної заборгованості також знаходить відображення у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, якій підтверджує укладання договору на умовах, які визнані компанією у позовній заяві.

Пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відтак, на думку представника, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Тому боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема: - докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо); докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими, зокрема, датою останнього платежу)). Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості, строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням, дати останнього платежу лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами. Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру. Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у cправі №917/1604/21, від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23…….. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 року зі справи №910/4994/18).» Отже зазначена вище судова практика ще раз доводить необхідність існування первинних документів для підтвердження існуючої заборгованості, а відсутність останніх є підставою для відмови у визнанні юридичної особи кредитором та, як наслідок, і права вимоги за кредитним договором. З урахуванням викладеного Позивач не довів факту надання грошових коштів Первісними кредиторами Відповідачу в рамках укладених Кредитних договорів, оскільки не надав відповідних доказів: доказів перерахування саме Первісними кредиторами Відповідачу за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) зазначених в Кредитних договорах. Також позивач не обґрунтував неможливість подання таких доказів, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі документи, які передбачені ст. 9 Закону України ЗУ системи та переказ коштів України», ст. 13 ЗУ «Про електронну комерцію», які підтверджують ініціювання переказу позивачем кредитних коштів на рахунок відповідача, а також те, що переказ є завершеним. Отже позивач не довів факт перерахування грошових коштів на зазначену в Кредитних договорах банківських карток та наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем.

Щодо нарахування відсотків представник відповідача зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до статті 8, яка визначає порядок визначення реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальну вартість кредиту для споживача. Вказаним Законом обмежено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, який не може перевищувати 1 % (пункт 5 частини 8 Закону України «Про споживче кредитування»). Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» положення частини 5 статті 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%. Тобто зазначеною нормою права визначено, який саме розмір денної процентної ставки має діяти в договорах про споживче кредитування протягом визначених законом періодів. Враховуючи зазначене, наданий Позивачем розрахунок не є належним та допустимим доказом у справі, та розрахунок відсотків в останньому зроблено всупереч чинному законодавству.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Кредитор, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані учасниками справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або ж скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши, що докази, на які посилається представник відповідача в своїй заяві мають істотне значення для правильного вирішення справи та те, що таким не подано відзиву на позовну заяву з поважних причин, суд приходить до висновку, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 260-261, 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/479/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухвалене від 21 квітня 2026 року у цивільній справі № 453/479/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Вказана справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на «07» липня 2026 року о 09 год. 30 хв. у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, вул. Д. Галицького, 8

Не пізніше п`ятиденного строку з дня проголошення ухвали про скасування заочного рішення сторони мають право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк такої заяви, сторони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали про скасування заочного рішення, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49, 178-181 ЦПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://sv.lv.court.gov.ua.

Суддя