Ухвала суду № 137051101, 01.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

01.06.2026 Справа № 756/7575/26

Номер справи 756/7575/26

Номер провадження 2-з/756/65/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

02 червня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Замашнюк Ірини Вікторівни при вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМВ АРБУДПРОМ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітньої плати, середнього заробітку за весь час затримки заробітньої плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Замашнюк І.В. звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ»: нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 113 600,00 грн; середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 113 778,50 грн; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 12 056,00 грн; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6988,00 грн; моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року відкрито загальне провадження.

25 травня 2026 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» представник позивача - адвокат Замашнюк І.В. надіслала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ» та знаходяться на рахунку, відкритому у АТ «Перший Український Міжнародний Банк» у межах суми позову 276 422,50 грн.

Заява обґрунтована тим, що згідно з наказом ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ» від 31 січня 2025 року № 04-к ОСОБА_1 з 01 лютого 2025 року прийнято на роботу на посаду зварювальника з окладом відповідно до штатного розпису. Наказом ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ» «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 » № 10-к від 01 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звільнений із займаної посади на підставі п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України з 01 жовтня 2025 року. За період роботи з 01 лютого 2025 року по 31 вересня 2025 року ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ» нарахована ОСОБА_1 заробітна плата у розмірі 113 600,00 грн. У день звільнення ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ» не видало ОСОБА_1 копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, не провело з ним розрахунок та не повернуло трудову книжку.

ОСОБА_1 вважає, що ТОВ «ЗМВ «АРБУДПРОМ» грубо порушило його право на оплату праці через невиплату заробітної плати, що спричинило моральні страждання, пов`язані з вимушеною зміною способу життя витратою додаткових зусиль для утримання себе і сім`ї.

Тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань, відсутність добровільного розрахунку з позивачем, а також характер допущених порушень свідчить про наявність реального ризику утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Таке обґрунтоване припущення може будуватись на доказах, аргументах, поведінці відповідача чи третіх осіб у співставленні з обставинами конкретної справи та предметом спору.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів чи переконливих аргументів, які би свідчили, що відповідач, може вчинити дії по відчуженню своїх активів, для того, щоб ухилитись від виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, у порядку забезпечення позову не можна забороняти вчиняти дії, які під час розгляду спору прямо дозволені законом.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вид забезпечення позову має бути співмірним позовним вимогам. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює господарську діяльність та зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Ініційований представником позивача вид забезпечення позову суперечать змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, більше того які будуть прямо перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені підстави для забезпечення позову та реальна необхідність такого заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 150, 247, 258, 259, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Замашнюк Ірини Вікторівни при вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМВ АРБУДПРОМ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітньої плати, середнього заробітку за весь час затримки заробітньої плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя І.В. Белоконна