Ухвала суду № 137050976, 29.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1251/26

Справа № 754/9741/26

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання у кримінальному провадженні № 620241001500002161, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва 29.05.2026 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

01.09.2024 військовозобов`язаного ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби.

Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, з 01.09.2024 солдат ОСОБА_5 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.09.2024 №259 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , шпк солдат.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак під час дії воєнного стану, напередодні 17.09.2024, у солдата ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, який він реалізував за таких обставин.

Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_5 , на порушення вказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 18.09.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 та має чіткі межі (периметр, огорожу, КПП), після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості, і донині до військової частини НОМЕР_1 не повернувся.

28 травня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, враховуючи те, що станом на цей час він відсутній на військовій службі у військовій частині; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Розгляд клопотання розпочато після спливу трьох годин з моменту вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ОСОБА_5 весь час перебував за місцем реєстрації, а військову частину залишив через хворобу, зазначені слідчим ризики не доведені, суворість можливого покарання не може бути єдиним обґрунтуванням застосування запобіжного заходу, можливість впливу на свідків відсутня. Розмір запропонованої застави захисник вважав надмірним та просив визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши сторону обвинувачення, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить такий висновок.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Разом з цим слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які переконали б об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть для винесення вироку. Тому цей стандарт доказування є досить низьким: необхідно встановити, чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності можуть переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, а також позицію захисту, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь імовірності того, що особа вдасться до вчинків, які перешкоджатимуть досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому при визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний, обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Так, слідчий суддя вважає обґрунтованими стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, і вважає, що такі дії є цілком вірогідними, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів та відповідальність за яке передбачено у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. А відтак слідчий суддя робить висновок, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Слідчий суддя також бере до уваги підвищену суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме злочину проти встановленого порядку несення військової служби, що також дає підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо іншого ризику, на який послався слідчий у клопотанні, а саме можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, то будь-яких доказів на підтвердження цього слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями.

При цьому слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховує дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має визначене місце проживання.

Будь-яких обставин, які свідчили б про те, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такого ступеня втручання у права і свободи підозрюваного, на цьому етапі не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя робить висновок, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, і що застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою у виді внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя, з огляду на майновий стан підозрюваного та відсутність офіційної роботи, вважає такий розмір застави надмірним, а тому необхідно обрати інший розмір застави, а саме 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також відповідає розміру застави, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для цього виду кримінального правопорушення.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183,184, 193, 194, 196, 202, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26.07.2026.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 12 год. 20 хв. 28.05.2026.

Строк дії ухвали - до 26.07.2026 (включно).

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України в м. Києві, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

З дня внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 26.07.2026 (включно) обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, в залежності від стадії кримінального провадження;

-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Час оголошення повного тексту ухвали - 29.05.2026 о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_8