Ухвала суду № 137050974, 27.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/755/26

Справа № 754/10553/24

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12024100030001817, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Київ, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 31.01.2024 вироком Деснянського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду міста Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12024100030001817 від 23.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 . Прокурор підтримав подане клопотання просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник та обвинувачений заперечували щодо задоволення клопотання покликаючись на недоведеність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Просили суд застосувати більш м`який запобіжних захід з огляду на тривале перебування обвинуваченого під вартою, наявність міцних соціальних зв`язків та місця проживання.

Суд вислухавши доводи прокурора, думки обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали справи робить наступний висновок.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, опинившись на волі, обвинувачений зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, враховуючи те, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків на даному етапі судового розгляду, доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також, стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, зважаючи на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, то стороною обвинувачення зазначений ризик належним чином не обґрунтовано.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені стороною захисту, не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заміни на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, щодо обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Із зазначеного слідує, що вирішення питання про можливість чи неможливість застосування альтернативного запобіжного заходу за наведених обставин належить до дискреційних повноважень судді.

При цьому, на переконання суду, якщо притримуватись тієї думки, що під час чергового вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не має права розглядати питання щодо розміру застави, необхідно буде визнати, що таке тримання під вартою особи перетворюється для неї на безальтернативний запобіжний захід.

Отже, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, оскільки ОСОБА_5 є особою молодого віку, має визначене місце реєстрації та проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , з урахуванням майнового стану обвинуваченого, суддя вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки - прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 196-199, 202, 206, 331, 350, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 25.07.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.07.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду.

Час оголошення повного тексту ухвали: 29.05.2026 о 12 год. 50 хв.

Суддя ОСОБА_6