Рішення № 137050008, 28.05.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/7666/25

2/703/373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» через систему «Електронний суд» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року в загальному розмірі 41984 грн. 68 коп. з підстав невиконання їх умов, а також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено наступні кредитні договори:

- 25 березня 2023 року укладено договір №2002130201603, відповідно до умов якого АТ «ПУМБ» надав відповідачу кредит в розмірі 16186 грн. 20 коп.,

- 18 липня 2023 року укладено договір №1012327352, відповідно до умов якого АТ «ПУМБ» надав відповідачу кредит в розмірі 15000 грн. 00 коп.

В свою чергу, відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені вказаними Договорами, повертати кредит.

Стверджує, що на виконання умов вищевказаних договорів Банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами. Однак позичальник своїх зобов`язань за кредитними договорами протягом тривалого строку належним чином не виконує, ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договорами, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «ПУМБ».

Так, заборгованість відповідача станом на 04 серпня 2025 року складає:

- за кредитним договором №2002130201603 від 25 березня 2023 року - 24082 грн. 94 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 16186 грн. 20 коп.; заборгованість за відсотками - 7896 грн. 74 коп.; заборгованість за комісією - 0 грн. 00 коп.;

- за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року - 17901 грн. 74 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 10623 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками - 0 грн. 85 коп.; заборгованість за комісією 7277 грн. 22 коп.

Таким чином, позивач вказує, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором за вказаними кредитними договорами станом на 04 серпня 2025 року становить 41984 грн. 68 коп.

Позивачем відповідачу надіслано письмові вимоги (повідомлення) про повернення кредиту та погашення заборгованості за Кредитними договорами, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитними договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року, яка станом на 04 серпня 2025 року становить 41984 грн. 68 коп., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді від 09 грудня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, 05 січня 2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково, не заперечував факт укладення між ним на позивачем означених кредитних договорів. Водночас зазначив, що за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року позивачем неправомірно було нараховано комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Вважає, що положення цього договору в частині встановлення позичальнику комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 % є нікчемними. Відтак, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії у розмірі 7277 грн. 22 коп. за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року просив відмовити.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Сторони в судове засідання не з`явились.

У судове засідання представник позивача не з`явився, вказавши у поданій до суду заяві, що не заперечує проти розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними матеріалами справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань, пов`язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів, що регулюються главою 71 ЦК України.

Так, 25 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Перший український міжнародний банк» із Заявою №2002130201603 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого, ОСОБА_1 просив Банк відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. Номер кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 . Просив встановити на вказаний рахунок кредитний ліміт у розмірі 7000 грн. 00 коп. Платіжна дата - 30 число місяця. Строк дії кредиту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Стандартна процентна ставка складає 35,98 % річних. Реальна річна процентна ставка складає 42,36 % річних. Вказана заява №2002130201603 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб підписана шляхом накладення позичальником власноручного підпису (а.с. 34-36).

Окрім того, розділом договору «Заключні положення (Кредитна картка)» передбачено, що права та обов`язки клієнта і банку, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, а також порядок зміни і припинення дії договору визначаються умовами ДКБО, які погоджуються клієнтом при підписанні цієї заяви. Клієнт, підписанням Заяви підтвердив, що йому зрозумілий порядок внесення змін до ДКБО (зокрема і умови пункту 2.3. розділу 1 ДКБО та інші), він погоджується із ним. Зміни вносяться у встановлені ДКБО строки шляхом направлення банком клієнту повідомлення на сайті Банку, і при цьому датою направлення повідомлення є дата розміщення на сайті банку, а клієнт погоджується самостійно відстежувати повідомлення на сайті банку, зокрема і щодо змін до ДКБО. Тарифи, як складова частина ДКБО, а також інші винагороди/комісії тощо, зазначені у ДКБО, можуть змінюватися у порядку та на умовах, що зазначені вище. Про зміну в Тарифах (комісійних винагородах та інших зборах), Банк повинен повідомити не пізніше 30 календарних днів до дати такої зміни із додатковим інформуванням у мобільному додатку «ПУМБ Online» (за наявності технічної можливості у Клієнта). Клієнт має право звернутися до Банку у спосіб, визначений ДКБО, до дати набуття чинності змін до ДКБО з письмовою заявою про розірвання договору без сплати додаткової комісійної винагороди за його |розірвання, при цьому клієнт зобов`язаний погасиш заборгованість (за наявності) та надати заяву про закриття всіх відкритих рахунків, повернути картки/додаткові картки, емітовані до рахунків. Зміни є погодженими Клієнтом у разі неповідомлення Банку про розірвання договору до дати набуття чинності змін до ДКБО.

Розірвання Договору за ініціативою клієнта можливе при відсутності заборгованості за договором та здійснюється шляхом надання (протягом строку дії Договору) клієнтом до банку заяви за встановленою Банком формою про відмову від послуг. Розірвання договору за ініціативою клієнта не звільняє клієнта віл обов`язку погасити в повному обсязі заборгованість в разі її наявності. Клієнт має право у будь-який час достроково повністю повернути кредит. Клієнт має право відмовишся від надання / одержання кредиту в порядку та на умовах, визначених законодавством, а також протягом чотирнадцяти календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовишись від договору про споживчий кредит з урахуванням положень ЗУ «Про споживче кредитування».

Наслідки невиконання (несвоєчасного) виконання зобов`язань: банк має право застосувати штраф, а клієнт на вимогу банку зобов`язаний сплатити банку штраф, відповідно до умов ДКБО, і це положення має поновлювальний характер (може застосовуватися протягом всього строку користування кредитом). Банк, за умови що сума заборгованості Клієнта дорівнює або перевищує суму 100 (сто) грн., має право застосувати наступні штрафи:

- за період з 3 (третього) по 4 (четвертий) календарний день (включно) від дати прострочення, передбаченої Графіком платежів,у розмірі 100 (сто) грн.;

- за період з 5 (п`ятого) календарного дня від дати прострочення платежів і до кінця місяця, в якому виникла прострочена заборгованість а також за кожен наступний місяць прострочення встановленого терміну, у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми.

Також, у випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, застосовується процентна ставка на суму основного борту у розмірі 62 (шістдесят два) проценти річних.

У випадку порушення зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом/ комісій, та інших зобов`язань за договором банк може застосувати іншу процентну ставку, що передбачена договором.

Цього ж дня 25 березня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у вказаній вище заяві №2002130201603. Таким чином, 25 березня 2023 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами паспорта споживчого кредитування та кредитного договору №2002130201603, що засвідчив особистим підписом (а.с. 37).

Судом також встановлено, що 18 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Перший український міжнародний банк» із Заявою №1012327352 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, Банк надав відповідачу споживчий кредит в сумі 15000 грн., строком на 24 місяці, з процентною ставкою 0,01% річних, з щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%. Відповідно до графіку платежів реальна річна процентна ставка становить 76,543%, загальна вартість кредиту становить 25765 грн. 44 коп. Платіжні періоди з 18 липня 2023 року по 25 липня 2025 року. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 448 грн. 50 коп. щомісяця (а.с.28-29).

Також 18 липня 2023 року відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у вказаній вище заяві №1012327352. Таким чином, 18 липня 2023 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами паспорта споживчого кредитування та кредитного договору №1002099407701, що засвідчив особистим підписом (а.с. 33).

Означену Заяву №1012327352 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18 липня 2023 року, додаток № 1 вказаної заяви, яким є графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту було підписано відповідачем за допомогою електронно-цифрового підпису.

Згідно з положеннями розділу «Підтвердження та запевнення» вказаних заяв, клієнт підтвердив, зокрема, що ознайомлений з ДКБО, Тарифами банку та цілком згоден, всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, … до підписання заяви отримав у письмовій формі інформацію згідно ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», у тому числі шляхом надання доступу до такої інформації на сайті банку. В дату підписання цієї заяви їй надано ДБКО (як публічну частину договору) за посиланням: ДКБО, а також шляхом розміщення на Сайті Банку, зокрема, у розділі «Звернення та безпека» за закладкою «Документи».

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, затвердженій протоколом правління АТ «ПУМБ» від 24 лютого 2023 року № 938 передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору (а.с.46).

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вищевказаних кредитних договорів, укладені між сторонами договори відповідали дійсній волі позичальника ОСОБА_1 , оскільки останній висловив свою волю на укладення цих договорів шляхом підписання заяв №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року на приєднання до Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц, у якій зазначено, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує намір та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або уповноваженими особами.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти у розмірі вказаному позивачем у позовній заяві згідно до укладених між сторонами договорів, були перераховані на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується платіжними інструкціями наявними в матеріалах справи та не заперечувало відповідачем у поданому ним відзиві.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

Факт переказу банком кредитних коштів за договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року на картковий рахунок і факт користування позичальником банківськими коштами підтверджується також випискою із особового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідач використовував надані йому позивачем кредитні кошти, однак не сплачував заборгованість за Договорами в повному обсязі (а.с.69-79).

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами, що не спростовано стороною відповідача.

Відповідно до розрахунків, наданих банком, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 04 серпня 2025 року складає:

- за кредитним договором №2002130201603 від 25 березня 2023 року - 24082 грн. 94 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 16186 грн. 20 коп.; заборгованість за відсотками - 7896 грн. 74 коп.; заборгованість за комісією - 0 грн. 00 коп. (66-69);

- за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року - 17901 грн. 74 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 10623 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками - 0 грн. 85 коп.; заборгованість за комісією 7277 грн. 22 коп. (а.с.63-65).

Відтак, встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року.

05 серпня 2025 року позивач направив на адресу відповідача (позичальника) письмову вимогу (повідомлення) про виконання зобов`язань за укладеними кредитними договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року з вимогою повернення боргу в загальному розмірі 41984 грн. 68 коп. в строк не пізніше 30 днів з дня отримання даного повідомлення, однак матеріали справи не містять доказів, що у наданий строк заборгованість відповідачем була погашена (а.с. 56-57).

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відтак прострочення відповідачем щомісячного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором свідчить про те, що позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відповідних процентів.

З урахуванням викладених обставин суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №2002130201603 від 25 березня 2023 року, яка станом на 04 серпня 2025 року становить 24082 грн. 94 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 16186 грн. 20 коп.; заборгованість за відсотками - 7896 грн. 74 коп.

Крім того, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року, яка станом на 04 серпня 2025 року становить 17901 грн. 74 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 10623 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками - 0 грн. 85 коп.

А всього з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаними кредитними договорами в розмірі 34707 грн. 46 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року в розмірі 7277 грн. 22 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У рішенні від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 Верховний Суд визначив, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору №1012327352 від 18 липня 2023 року передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту, яка складає 2,99 % (пункт 5 заяви №1012327352). Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2705,95 грн. щомісяця (а.с. 28).

При цьому у вказаному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору №1012327352 від 18 липня 2023 року, відтак положення пункту 5 означеного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати щомісячну плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року в розмірі 7277 грн. 22 коп.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2002130201603 від 25 березня 2023 року, яка станом на 04 серпня 2025 року становить 24082 грн. 94 коп. та заборгованість за кредитним договором №1012327352 від 18 липня 2023 року, яка станом на 04 серпня 2025 року становить 17901 грн. 74 коп., а всього з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаними кредитними договорами в розмірі 34707 грн. 46 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ПУМБ» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2002 грн. 52 коп. (34707,46 х 2422,4 / 41984,68 = 2002,52).

Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 546, 548, 549, 610, 626, 628, 629, 638, 1050, 1054-1056 ЦК України, ст.ст. 10, 141, 206, 264, 265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитними договорами №2002130201603 від 25 березня 2023 року та №1012327352 від 18 липня 2023 року, станом на 04 серпня 2025 року в загальному розмірі 34707 грн. 46 коп., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 2002 грн. 52 коп., а всього 36709 (тридцять шість тисяч сімсот дев`ять) грн. 98 (дев`яносто вісім) коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 червня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження за адресою: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, р/р НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий: В. В. Волосовський