Ухвала суду № 137049850, 29.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3765/26

Провадження № 1-кс/461/3367/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

29.05.2026 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчої слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новий Розділ Стрийського району, Львівської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою філологічною освітою, працюючої на посаді помічника декана стоматологічного факультету ВПНЗ «Львівського медичного університету», неодруженої, на утриманні дітей чи будь-яких інших осіб не має, раніше не судимої,

у кримінальному провадженні, внесеному 20.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000436, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України,-

в с т а н о в и в:

29.05.2026 слідча слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», терміном на 60 днів, із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240грн. У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 на строк 2 місяці наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом; 2) не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання, роботи, проходження військової служби; 4) утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_8 ; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 20.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000436, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що помічник декана стоматологічного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет» (ЄДРПОУ 32893200) ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час службовими особами ВПНЗ «Львівський медичний університет», діючи умисно, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, 27.04.2026, близько 14:20 год., перебуваючи в приміщенні авдиторії №117 ВПНЗ «Львівський медичний університет», що за адресою: м. Львів, вул. Поліщука, 76, висловила студенту 5 курсу стоматологічного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет» ОСОБА_8 протиправну вимогу щодо надання неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США за сприяння в успішному складанні останнім екзаменаційно-залікової сесії та державного кваліфікаційного іспиту «КРОК 2», при цьому повідомивши останньому, що у разі невиконання зазначеною нею вимоги ОСОБА_8 буде відраховано з навчального закладу.

ОСОБА_8 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_4 умови, за яких він вимушений надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів, а саме не успішному складанні останнім екзаменаційно-залікової сесії та його відрахуванню з навчального закладу, погодився на таку протиправну вимогу ОСОБА_4 .

У подальшому, 22.05.2026 близько 14:20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні авдиторії №117 ВПНЗ «Львівський медичний університет», що за адресою: м.Львів, вул.Поліщука, 76, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час службовими особами ВПНЗ «Львівський медичний університет», реалізовуючи спільний злочинний умисел, під час зустрічі з ОСОБА_8 погодилась на зменшення розміру неправомірної вигоди з 1500 доларів США до 1350 доларів США, а також наголосила ОСОБА_8 на необхідності надання вказаної неправомірної вигоди для успішного складання останнім екзаменаційно-залікової сесії та державного кваліфікаційного іспиту «КРОК 2».

Цього ж дня, близько 14:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні авдиторії №117 ВПНЗ «Львівський медичний університет», що за адресою: м. Львів, вул. Поліщука, 76, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час службовими особами ВПНЗ «Львівський медичний університет», реалізовуючи спільний злочинний умисел, одержала від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 22.05.2026 становить 22 117, 05 грн., за сприяння в успішному складанні останнім екзаменаційно-залікової сесії та державного кваліфікаційного іспиту «КРОК 2».

У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час службовими особами ВПНЗ «Львівський медичний університет», з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для себе висловила ОСОБА_8 протиправну вимогу щодо надання їй наступної частини неправомірної вигоди у строк до 25.05.2026.

Так, 25.05.2026, близько 15:00 год, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні авдиторії №117 ВПНЗ «Львівський медичний університет», що за адресою: м. Львів, вул. Поліщука, 76, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час службовими особами ВПНЗ «Львівський медичний університет», реалізовуючи спільний злочинний умисел, одержала від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди в сумі 350 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 25.05.2026 становить 15 491, 67 грн., за сприяння в успішному складанні останнім екзаменаційно-залікової сесії та державного кваліфікаційного іспиту «КРОК 2».

28.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами оглядів, ідентифікації та вручення грошових коштів; протоколом обшуку; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, як підозрюваної, щодо неї необхідно застосувати запобіжний захід.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що: наявні докази вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винною, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваної дозволяє застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

Покликається на наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, також необхідно визначити розмір застави для підозрюваної ОСОБА_4 достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваної, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Крім цього, просить визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 266240 гривень.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив відмовити у його задоволенні. Підозру вважає необґрунтованою, оскільки така ґрунтується лише на протоколі допиту заявника, інших доказів органом досудового розслідування не надано. Також вважає, що органом досудового розслідування не доведені ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваної, та такі є лише припущеннями. Зазначає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді помічника декана стоматологічного факультету ВПНЗ «Львівського медичного університету», не є суб`єктом інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки така не є службовою особою в розумінні Кримінального кодексу України, а відтак має місце невірна кваліфікація кримінального правопорушення. Звертає увагу, що грошові кошти, які були відшукані та вилучені в ході обшуку, знаходилися в авдиторії навчального закладу, доступ до якої має невизначене коло осіб. Окрім цього, на його думку, органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до ОСОБА_4 іншого більш м`якого запобіжного заходу. Щодо розміру застави, як альтернативи тримання під вартою, зазначає, що такий є завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_4 .

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку захисника, проти задоволення клопотання заперечила. Додатково пояснила, що працює на посаді помічника декана стоматологічного факультету ВПНЗ «Львівського медичного університету», де отримує заробітну плату у розмірі 14000грн. Також орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , разом із іншими дівчатами, за яку сплачує приблизно 5000-6000грн щомісяця. Є неодруженою, її матір працює в дитячому садку у м.Новий Розділ, а батько помер.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 20.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000436, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України.

28.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в одержанні службовою юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.3683 КК України.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 19.05.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 20.05.2026, 25.05.2026; рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС УСР у Львівській області ДСР НП України ОСОБА_9 від 25.05.2026; протоколами огляду та ідентифікації грошових купюр від 22.05.2026, 25.05.2026, 26.05.2026; протоколами обшуку від 28.05.2026.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити даний злочин.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Щодо посилань сторони захисту на невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, не наділений повноваженнями перевіряти правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, наданої органом досудового розслідування, а також вирішувати питання щодо її зміни.

Питання правильності правової кваліфікації діяння, відповідності встановлених обставин ознакам складу кримінального правопорушення та остаточної кримінально-правової оцінки дій особи підлягають вирішенню судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті після надходження обвинувального акта та дослідження всіх доказів у їх сукупності.

З приводу застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Аналогічне положення містить ст.12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ж положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя зазначає наступне.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, оскільки у разі визнання винуватою, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, і це може стимулювати підозрювану до втечі. Окрім цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, підозрювана може перетнути державний кордон України, оскільки остання не має жодних законодавчих обмежень щодо цього.

Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

У даному випадку ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки, така з вищою філологічною освітою, за місцем праці характеризується позитивно.

На думку слідчого судді існує ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували її у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення. Також слід врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_4 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували її у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочину.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

Разом з тим, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, прокурором не доведений. Будь-які достатні підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваного іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього, є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості. Більше того, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.05.2026 підозрювану ОСОБА_4 відсторонено від посади помічника декана стоматологічного факультету ВПНЗ «Львівського медичного університету», що унеможливлює вчинення нею іншого кримінального правопорушення, пов`язаного із перебуванням у статусі службової особи.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, та п.2 ч.1 ст.194 КПК України - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваної запобіжний захід.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею не встановлено, що ступінь ймовірності заявлених ризиків є настільки високим, щоб позбавляти підозрювану волі на даному етапі досудового розслідування.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_4 , а саме те, що така з вищою філологічною освітою, виключно позитивно характеризується за місцем праці, неодружена, на утриманні дітей чи будь-яких інших осіб не має, раніше не судима.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам, можливо, застосувавши до підозрюваної запобіжний захід у виді застави.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваної.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , майновий та сімейний стан підозрюваної, інші дані про її особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.

Інкримінований підозрюваній злочин є тяжким злочином, а тому враховуючи п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує суму неправомірної вигоди, вимагання та отримання якої інкримінується підозрюваній, майновий стан підозрюваної, а саме те, що її місячний дохід становить 14000грн, а також її сімейний стан, а саме те, що така неодружена, на утриманні дітей чи будь-яких інших осіб не має, та вважає, що достатньою для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків буде застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваної бажання переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, впливати на свідків чи не виконувати інші процесуальні обов`язки.

Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст.195 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання слідчої слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 29.07.2026:

1) прибувати до слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;

2) не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання, роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_8 ;

5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 02.06.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_10