Рішення № 137049530, 02.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

02.06.2026

Справа № 337/2029/26

Провадження № 2/337/1781/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Ширіної С.А.,

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі свого представника звернулося до суду з позовом, який обґрунтовують тим, що 16.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №865270011 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вказаному кредитному договорах у відповідача виник борг.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118/-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги №175 від 05.05.2022. В подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

23.02.2024 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

15.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладеного договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 15.07.2025 за договором факторингу №3 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16883,64 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 16883,64 грн., з яких: 11900,00 грн. - заборгованість по кредиту, 4983,64 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.

Таким чином, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №865270011 від 16.02.2022 в розмірі 16883,64 грн, з яких: 11900,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4983,64 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та судові витрати, які складаються з судового збору сумі 2662,40 грн, і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою судді від 08.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.06.2026 Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.

19.05.2026 на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому остання просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів укладання та підписання кредитного договору №865270011 від 16.02.2022;не надано належних достатніх та допустимих доказів перерахування Позивачем грошових коштів та отримання їх Відповідачем відповідно до умов кредитного договору №865270011 від 16.02.2022;не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність заборгованості Відповідача за кредитному договору №865270011 від 16.02.2022; не надано докази обґрунтованості заявлених сум заборгованості, які б можна було покласти в основу задоволення вимог Позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №865270011 від 16.02.2022; безпідставно та незаконно нарахувано Позивачем проценти за кредитним договором, виходячи за межі строку дії такого договору; не надані докази належного відступлення до Позивача від Первісних кредиторів прав вимоги відносно Відповідача за кредитним договором №865270011 від 16.02.2022. Просить зменьшити розмір витрат на професійну правничу допомогу .

21.05.2026 на адресу суду від представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» надійшла відповідь на відзив, а якій просить стягнути заборгованість з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно у позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судовезасівдання представник відповідача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

За положеннями ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №865270011 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор MNV83Y2Z відправлено 16.02.2022 о 0:57:09 на номер телефону вказаний відповідачем ,введено 16.02.2022 0:57:39.

Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 2.3. Договору, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11900,00 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 02.03.2022.

Згідно умов Кредитного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 , шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 11900,00 грн. 16.02.2022 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказала у заявці при укладенні кредитного договору.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Законом України «Про споживче кредитування» у пункті 1-1 статті 1 визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит визначено п. 11 названого закону, як грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбчено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом, крім іншого, включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем доведено укладення кредитного договору з відповідачем на встановлених судом умовах та надання кредитних коштів у розмірі 11900,00 грн.

Згідно виписки з особового рахунку, станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16883,64 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11900,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4983,64 грн.

Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по вищезазначеному договору в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

Суд враховує, що договором про надання фінансового кредиту від 16.02.2022 року № №865270011 передбачено, що відповідачу кредит надано на 14 днів, розмір відсотків 1,53 % на добу.

Згідно п.8.13. кредитного договору №865270011 орієнтована загальна вартість кредиту становить 14448,98 грн.

Таким чином суд відхиляє посилання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» на доведеність розміру боргу відповідача перед позивачем у зазначеному в позовній заяві розмірі, оскільки нарахування ОСОБА_1 відсотків за межами дії укладеного відповідачем кредитного договору №865270011 суперечить вимогам закону.

Аналогічна правова позиції була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Таким чином суд встановив наявність боргу ОСОБА_1 перед позивачем за договором №865270011 саме в сумі 14448,98грн., з яких 11900 грн. борг за кредитом, та 2548,98 грн. борг з відсотків, що повністю узгоджується із умовами кредитного договору №№865270011 , яким визначено, що відсотки на суму боргу нараховуються від дати видачі кредиту та протягом 14 днів у розмірі 1,53 % (11900х 14 х 1,53% = 2548,98).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2 статті 516 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо недоведенності позивачем переходу права грошової вимоги до відповідачки від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до кредитора - ТОВ «Таліон Плюс», відповідно не довів перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».

Копії договорів факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року та №15/07/25-Е від 11 липня 2025 року також містять підписи сторін, які підтверджують укладення договорів та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Фактора - ТОВ «ФК «ЕЙС»».

Таким чином, суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Крім того,надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним нею з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором.

Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»», заявлені до відповідача, підлягають на підставі викладеного судом вмотивування частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту в сумі 14448,98 грн.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн, які представник відповідача вважає не обґрунтованою та просить зменьшити.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач підтвердив копією договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; додатковою Угодою №25771043393 від 01.09.2025; актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7000,00 грн.

Суд вважає, що витрати з надання правничої допомоги у сумі 7000 грн не є співмірними із складністю цієї справи. Тому з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 2278,48 грн. (14448,98 / 16883,64х 2662,40 = 2278,48).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14448 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 98 копійок

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати з оплати судового збору у розмірі 2278,48 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.06.2026.

Суддя: С.А.Ширіна