Рішення № 137049294, 12.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2596/26 2/335/1945/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обгрунтування якого зазначив наступне.

12.09.2013 року між ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач на підставі укладеного Договору факторингу від 15.03.2024 року, та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2002243500.

У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору з повернення кредитних коштів, відповідач має заборгованість у розмірі 63 005,94 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку та просить стягнути на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.

Ухвалою судді від 17.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові представник просив провести розгляд справи у його відсутність, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, відповідно до ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, згідно з якою з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення судових повісток рекомендованим відправленням за адресою реєстрації її місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 . Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 12.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» (Клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) укладено Договір Факторингу № 15/03/24 (далі-Договір), за умовами якого Клієнт (Первісний Кредитор) передав, а Фактор (Новий Кредитор) прийняв право грошової вимоги, що належить Клієнту, і став кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Фактор передав грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов цього Договору. За цим Договором Фактор одержав право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (розділ 1 п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, підписанням цього Договору Клієнт гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

Згідно із долученим до позову Витягом з Реєстру боржників до Договору Факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 року, Позивач прийняв право вимоги до Боржника ОСОБА_1 по зобов`язанням за кредитним договором № 2002243500 від 12.09.2013 року на загальну суму заборгованості 63 005,94 гривень.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідженими судом доказами підтверджено факт відступлення АТ «ОТП Банк» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2002243500 від 12.09.2013 року на користь Позивача - ТОВ «Діджи Фінанс».

Разом з тим, суд вважає не доведеними належними доказами наявність і розмір заборгованості ОСОБА_1 як перед позичальником АТ «ОТП Банк» так і перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» у заявленому до стягнення розмірі, а також обов`язку відповідача по сплаті такої заборгованості, у зв`язку з наступним.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.11.2022 у справі №334/3056/15, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, тобто надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача суду надано копію Договору про надання споживчого кредиту № 2002243500 від 07.01.2013 року, який укладено з ОСОБА_2 .

Будь-яких даних про укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору від 12.09.2013 року, заборгованість за яким є предметом даного позову, матеріали позову не містять.

Крім того, згідно з випискою по рахунку клієнта ОСОБА_1 , у якій зазначено розрахунковий період з 12.09.2013 по 15.03.2024 року, відсутній період до 30.10.2015 року, тобто з часу укладення договору, що не дає суду можливості об`єктивно оцінити рух коштів по рахунку позичальника, в тому числі, отримання нею кредитних коштів за договором від 12.09.2013 року та їх розмір, встановити дату початку строку кредитування.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором від 12.09.2013 року позивачем не надано.

Таким чином, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджі Фінанс» є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у позові, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 12 травня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна