Рішення № 137048140, 01.06.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3089/25

Номер провадження 2/298/340/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі: головуючої - судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Керецман Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 36903,39 грн, а також судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21 березня 2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір кредиту №R01.00117.005054190 на виконання умов договору кредиту банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 31478,03 грн строком до 21.09.2021, а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами згідно умов цього договору. Згідно п.п. 1.3 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 29,76% річних від залишкової суми кредиту. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за вказаним договором, тому станом на 19 грудня 2023 року у неї виникла заборгованість в загальному розмірі 36903,39 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом 17569,70 грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 19333,69 грн. Позивач указує, що 19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023 (далі - Договір факторингу). Відповідно до п. 2.1 цього Договору АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а останнє приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. 22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги, зокрема, за кредитним договором №R01.00117.005054190 від 21 березня 2019 року. Отже станом на 19.12.2023 дату за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 36903,39 грн., яка складається з: 17569,70 грн. заборгованості за тілом кредиту; 19333,69 грн. заборгованості по відсоткам. Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 36903,39 грн. та судові витрати.

8 жовтня 2025 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від Хустського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали цивільної справи №309/3089/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, разом з ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2025 року про передачу справи на розгляд за підсудністю до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 9 жовтня 2025 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

У судове засідання 20 травня 2026 року учасники судового розгляду не з`явилися.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту судової повістки в електронний кабінет позивача, у судове засідання не з`явився. У позові наявне клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача. Також зазначено, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилася. Попередньо через канцелярію суду подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позов визнає частково в частині заборгованості за основним боргом, з заборгованістю за нарахованими відсотками не погоджується.

Неявка учасників справи, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст.244 ЦПК України відклав судове засідання до 25.05.2026 о 10 год. 15 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення. У зв`язку з перебуванням головуючої на навчанні в НШСУ рішення проголошено 01.06.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом установлено, що 21 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00117.005054190.

Відповідно до умов договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 31478,03 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (п.1.1 договору).

Позичальник укладенням цього договору дає доручення банку, а банк, за дорученням позичальника, надає кредит у день підписання даного договору шляхом переказу коштів в сумі 31478,03 грн., з позичкового рахунку позичальника на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ідея Банк», МФО 336310. Призначення платежу: «Погашення кредитної заборгованості договір №Р25.101.19502 від 14.03.2017р.». Банк надає кредит строком на 30 місяців (п.1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 29,76 % річних від залишкової суми кредиту.

Графік щомісячних платежів визначений та погоджений сторонами у п. 6, 6.1 договору.

Також позивачкою було підписано Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма); заяву-анкету від 21.03.2019 та заяву №R0.00117.005054190 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк».

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у визначеному розмірі, що нею не заперечується.

У порушення умов кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту і сплати відсотків та допустила заборгованість перед позивачем за договором кредиту та відповідно до довідки-розрахунку заборгованості у відповідачки станом на 19 грудня 2023 року наявна заборгованість за кредитним договором № R01.00117.005054190 від 23 березня 2019 року, яка становить 36903,39 грн, з яких: 17569,7 грн заборгованості за основним боргом, 19333,69 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.

19 грудня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023.

Відповідно до п.2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а останнє приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених Договором факторингу.

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк» та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

Так, ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов`язання за Договором факторингу виконало в повному обсязі та відповідно перерахувало суму на користь АТ «Ідея Банк» (платіжна інструкція в національній валюті від 20 грудня 2023 року №45).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «Оптіма Факторинг» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00117.005054190 від 23 березня 2019 рокув сумі 36903,39 грн.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а останнє прийняло право вимоги, зокрема і за кредитним договором № R01.00117.005054190 від 23 березня 2019 року, що укладений між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Вказане підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00117.005054190 від 23 березня 2019 рокув сумі 36903,39 грн.

Застосовані норми права

Так, відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений Документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні,новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач набув право належного кредитора до відповідачки за Кредитним договором.

Відповідачкою ОСОБА_1 , наданий стороною позивача розрахунок заборгованості, не спростований, власних розрахунків останньою не подано, тому такий розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачкою не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин. Факт подання відповідачкою заяви про незгоду із нарахованими відсотками не спростовує правильність наданого позивачем розрахунку, власних розрахунків відповідачка не надала та не навела в чому полягає її незгода.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідачка ОСОБА_1 21.03.2019 уклала з ПАТ «Ідея Банк» договір №R01.00117.005054190, за яким отримала кредитні кошти в сумі 31478,03 грн., користувалася ними, однак у строки встановлені договором їх не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з цього договору, він підписаний власноручним підписом позичальника. Відповідачка була належним чином ознайомленим з умовами вищевказаного договору. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на підставі договорів факторингу.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідачка не виконала зобов`язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість в розмірі 36903,39 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17569,7 грн та заборгованості по відсоткам в розмірі 19333,69 грн.

У зв`язку з вище вказаним, у зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за договором кредиту утворилась заборгованість.

Отже, на основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн, а всього - 10028 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до позову додано договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» та адвокатським об`єднанням «Правничий курс», додаткову угоду №1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, акт № 1 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, акт № 1 прийому-передачі правничої допомоги від 24 липня 2025 року, платіжну інструкцію в національній валюті від 24 липня 2025 року № 1496 року про оплату правової допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, доказів понесення канцелярських витрат суду не надано, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3500,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3 028 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 280-286 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №R01.00117.005054190 від 21 березня 2019 року в розмірі 36903 (тридцять шість тисяч дев`ятсот три) гривні 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень 00 копійок, всього 6528 (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ: 39992082; місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 01.06.2026.

Суддя Зизич В.В.