Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 298/63/26
Номер провадження 2/298/18/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
01 червня 2026 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі: головуючої - судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Керецман Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Ейс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №836765052 від 29.01.2021 у розмірі 41626,60 грн., що складається із заборгованості по кредиту 12000,00 грн., заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 29626,60 грн., також просило стягнути судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 29.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №836765052 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 3000,00 грн.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору; отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору; надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
Свої зобов`язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало, згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 3000,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12000,00 грн., натомість відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, а саме: не здійснював погашення заборгованості у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором № 836765052 від 29.01.2021 у розмірі 41626,60 грн.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, а у подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, відповідно до умов яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача відповідно до реєстру прав вимоги №128 від 06.04.2021.
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», уклавши з ним договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до вказаного вище договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, за яким позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором в сумі 41626,60 грн.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2026 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надала.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2026 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про витребування доказів.
20 травня 2026 року від АТ КБ «Приватбанк» на адресу суду на виконання ухвали від 23 квітня 2026 року надійшла витребувана інформація.
У судове засідання 21 травня 2026 року учасники судового розгляду не з`явилися.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, розгляд справи просив провести за його відсутності, проти розгляду справи в порядку заочного розгляду не заперечував, про що зазначив у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не подав.
Неявка учасників справи, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
21 травня 2026 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області постановлено про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 01.06.2026 о 10 год. 00 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини, та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 29.01.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір № 836765052 шляхом надсилання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 29.01.2021, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 договору).
Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування Позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів. За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 602,25 шістсот дві цілих двадцять п`ять сотих процентів річних, що становить 1,65 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (пп. 1.2, 1.3, 1.4, 1.4.1 договору).
Згідно п. 1.4.2. Договору за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 (шістсот чотири цілих дев`яносто дев`ять сотих) процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, Позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» Кредитодавця (далі - «Програма»), які розміщені на Сайті Кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору Позичальнику присвоєний 1 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору.
Пунктом 1.5 визначено, що Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (п. 1.6).
Відповідно до п. 2.2.2.1 договору позичальник зобов`язаний: здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору (п. 3.6).
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 4.4 договору).
Укладення договору також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 29.01.2021 року о 22:59:18 одноразовий ідентифікатор MNV3AN72 відправлений позичальнику ОСОБА_2 на його мобільний номер телефону НОМЕР_1 , 29.01.2021 о 22:59:54 ідентифікатор введено позичальником відправлено Товариству, 29.01.2021 о 23:00:05 грошові кошти перераховані позичальнику ОСОБА_1 .
В подальшому до даного договору було укладено наступні додаткові угоди: 1. Суть взаємовідносин: збільшення суми кредиту, Дата: 03.02.2021 Сума: 400 грн. 00 коп.; 2. Суть взаємовідносин: збільшення суми кредиту, Дата: 05.02.2021 Сума: 8600 грн. 00 коп.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 29.01.2021 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту: НОМЕР_2.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти на загальну суму 12000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується: платіжним дорученням від 29.01.2021 на суму 3000,00, де призначення платежу зазначено «переказ коштів згідно договору № 836765052 від 29.01.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer»;
- платіжним дорученням від 03.02.2021 на суму 400,00, де призначення платежу зазначено «переказ коштів згідно договору № 836765052 від 29.01.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer»;
- платіжним дорученням від 05.02.2021 на суму 8600,00, де призначення платежу зазначено «переказ коштів згідно договору № 836765052 від 29.01.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».
Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 26.12.2025 становила 41626,60 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №836765052 від 29.01.2021.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
28.11.2019 до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018.
31.12.2021 року сторони договору уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2022 сторони договору уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2023 сторони договору уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.
Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №71 від 24.03.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 836765052 від 29.01.2021 в сумі 27274,60 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
03.08.2020 сторони договору уклали додаткову угоду № 2, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року включно. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
30.12.2022 сторони договору уклали додаткову угоду № 3, яка продовжила строк дії договору до 30.12.2024 включно. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
В реєстрі прав вимоги №11 від 31.08.2023, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, заборгованість в розмірі 41626,60 грн.
11 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору).
В додатку № 1 до вказаного договору факторингу «Реєстр боржників» від 14.07.2025 зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги, в т.ч. до ОСОБА_1 за кредитним договором № 836765052 від 29.01.2021, загальна заборгованість 41626,60 грн.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 836765052 a?a 29.01.2021 слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 26.12.2025 становить 41626,60 грн, з яких 12000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 29626,60 грн прострочена заборгованість за процентами.
З наданих АТ «КБ «ПриватБанк» документів убачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , фінансовий номер телефону НОМЕР_5 . На карту зараховано наступні перекази: 29.01.2021 - 3000,00 грн.; 03.02.2021 - 400,00 грн.; 05.02.2021 - 8600,00 грн.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом ст. 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідач ОСОБА_1 29 січня 2021 року уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір № 836765052, за яким отримав кредитні кошти на загальну суму 12000,00 грн., користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
Як вбачається з цього договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, та його РНОКПП.
Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі №2-383/2010 стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідач не виконав зобов`язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість в розмірі 41626,60 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12000,00 грн, заборгованості по відсоткам в розмірі 29626,60 грн.
При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не подано.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач, з огляду на вимоги ст.ст.12,81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 41626,60 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2662,40 грн, а всього - 9662,40 грн.
Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в особі директора ОСОБА_3 20.08.2025 укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 з адвокатським бюро «Соломко та Партнери». Згідно умов договору конкретне доручення Товариства визначається в окремій Додатковій угоді до договору, в якій сторонни визначають зміст конкретного доручення/доручень. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Відповідно до акту прийому-передачі надання послуг (який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги 20/08/25-01 від 20.08.2025), адвокатським бюро «Соломко та Партнери» надало клієнтові ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» послуги, пов`язані із складанням позовної заяви, вивченням матеріалів справи, підготовкою адвокатського запиту, підготовкою клопотання щодо отримання інформації, на що витрачено 6 годин, вартість послуг 7000,00 грн.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі №530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 4 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн (3 328 х 0,8 = 2662,40).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №836765052 від 29.01.2021 в розмірі 41626 (сорок одну тисячу шістсот двадцять шість) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок, всього 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 1 червня 2026 року.
Суддя Зизич В.В.
Судове рішення № 137015564, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 298/63/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: