Ухвала суду № 137047082, 29.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24933/25

УХВАЛА

29 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Удовиченко О.Ю. ,

представника відповідача Карасенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонт обладнання, складської техніки" про зобов`язання оформити трудові відносини, нарахувати та виплатити заробітну плату і зобов`язання нарахувати та сплатити податки та моральну шкоду, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонт обладнання, складської техніки" про зобов`язання оформити трудові відносини, нарахувати та виплатити заробітну плату і зобов`язання нарахувати та сплатити податки та моральну шкоду.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

12 травня 2026 року до суду надійщло клопотання представника позивача адвокат Удовиченко О.Ю. про витребування доказів, в якому просить витребувати у ПрАТ "КИЇВСТАР" інформацію про належність номеру НОМЕР_1 , контрактному абоненту ОСОБА_3 та протягом якого періоду. Просить поновити пропущений строк для подачі клопотання.

Позивач і його представник адвокат Удовиченко О.Ю. в судовому засіданні підтримали подане клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача Карасенко О.О. в режимі відеоконференції заперечила проти задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки вважає, що вказане витребування доказу не матиме ніякого доказового значення до предмету даного позову.

Заслухавши учасників справи та їх представників, дослідивши клопотання про витребування доказів, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 13 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як визначено у ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними. Використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Статтею 31 Конституції України встановлено, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право, зокрема, на таємницю телефонних розмов.

За приписами ст. 306 цього Кодексу, фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов,телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Зазначена стаття закріплює право фізичної особи на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції є одним з основних особистих немайнових прав.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 162 Кримінального процесуального кодексу України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить, зокрема, інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 163 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що зняття інформації з телекомунікаційних мереж можливе лише у випадках, коли достатньо підстав вважати, що у телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв`язку, містяться дані про вчинений злочин, що мають доказове значення або коли листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що інформація, яку просить витребувати представник позивача, відноситься до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації); розкриття інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, є порушенням вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 31 Конституції України; зазначена інформація не може бути витребувана при розгляді цивільної справи, оскільки не містить даних про вчинений злочин.

У відповіді ПрАТ "Київстар" на адвокатський запит представнику позивача адвокату Удовиченко О.Ю. встановлено, що згідно із ч.2 ст.119 Закону України «Про електронні комунікації», інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися за наявності його попередньої згоди, вираженої у письмовій чи будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання такої згоди або у порядку та відповідно до вимог Конституції України та законів України.

Крім того, суд встановив, що клопотання про витребування доказів подано з пропущенням строку і причини, які наводить представник позивача, не є поважними.

У клопотанні представник позивача адвокат Удовиченко О.Ю. вказує, що дана особа фактично була безпосереднім керівником позивача під час фактичної роботи в ТОВ "РОСТ", сплачувала заробітну плату, що підтверджується банківськими виписками, долученими до позову.

Разом з тим, даний факт був відомий позивачу під час подачі позовної заяви, а покликання представника позивача, що даний факт могли підтвердити свідки, які не з`явились у судове засідання не заслуговує на увагу.

Клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу та судом не встановлено підстав неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від них.

Справа перебуває у провадженні судді з 19 листопада 2025 року. Дане клопотання подано представником позивача адвокатом Удовиченко О.Ю. 11 травня 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Удовиченко О.Ю. слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Удовиченко Ольги Юріївни про витребування доказів від 11 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонт обладнання, складської техніки" про зобов`язання оформити трудові відносини, нарахувати та виплатити заробітну плату і зобов`язання нарахувати та сплатити податки та моральну шкоду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02.06.2026.

Суддя Н. Г. Кучина