Ухвала суду № 137046842, 27.05.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №755/5502/25 Провадження №2/549/27/26

УХВАЛА

27 травня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача

адвоката Константинова О.Г.

представника відповідача

адвоката Ступніка С.В.

представника органу

опіки та піклування Орлинської С.П.

розглянувши в режимі відеоконференції у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

установив:

08 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1. Зобов`язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні та

вихованні дитини.

2. Встановити графік відео зв`язку:

2.1. Вівторок і четвер (19:0019:30) та субота і неділя (11:4013:00) за київським

часом, через зручний для дитини месенджер (WhatsApp, Viber, Zoom тощо), що є

оптимальним для забезпечення регулярного та змістовного спілкування з дитиною її

віку.

2.2. За бажанням дитини надавати додатковий час для відео дзвінка тривалістю 10 хв перед сном.

2.3. У разі неможливості зв`язку у визначений час із поважних причин завчасно

домовлятися про інший день і годину того ж тижня.

3. Встановити наступний порядок особистих зустрічей з дитиною:

3.1. Двічі на рік під час шкільних канікул (літніх та зимових) тривалістю по 7 днів

кожна на території України або за взаємною згодою сторін, на території Польщі.

3.2. Надати право перебувати з дитиною:

3.2.1. у святкові дні (Різдво, Великдень) по 3 дні;

3.2.2. у день народження дитини та батька по 2 дні.

3.3. Зобов`язати ОСОБА_2 завчасно (не пізніше ніж за 20 днів)

узгоджувати з позивачем дати та місце проведення зустрічей.

3.4. Встановити, що у разі, якщо ОСОБА_2 протягом 5 робочих днів після отримання його письмової пропозиції не надасть обґрунтованої відповіді або

відмови, вважатиметься, що вона погодилася із запропонованими умовами.

3.5. Зобов`язати ОСОБА_2 оформляти всі необхідні документи для

здійснення зустрічей, включаючи:

3.5.1. нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон (у разі зустрічей в Україні);

3.5.2. заповнення необхідних анкет та заяв;

3.5.3. надання копій документів дитини (закордонного паспорта, ID-картки тощо).

3.6. Надати йому право звернутися до суду для забезпечення виконання цього пункту рішення у разі ухилення ОСОБА_2 від його виконання.

4. Заборонити ОСОБА_2 безпідставне блокування чи обмеження

його спілкування з дитиною через месенджери, відео зв`язок або телефон.

5. Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти його про важливі події у

житті дитини (початок школи, захворювання, досягнення тощо) та надавати

інформацію щодо:

5.1. місця фактичного проживання доньки, умов проживання;

5.2. кола осіб, які мають постійний доступ до дитини;

5.3. закладу освіти, який відвідує дитина;

5.4. наявності соціальних виплат у Польщі, які вона отримує на дитину.

6. Визначити, що дане рішення суду підлягає виконанню на території Республіки

Польща згідно з:

6.1. Гаазькою конвенцією про цивільно правові аспекти міжнародного викрадення

дітей 1980 року.

6.2. Регламентом (ЄС) № 2201/2003 та надати йому право звертатися до компетентних органів Польщі для забезпечення виконання цього рішення.

В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що відповідач створює йому перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні їх дитини ОСОБА_3 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

15 травня 2025 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Чорнухинського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

27 червня 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року скасовано, матеріали цивільної справи №755/5502/25 направлено до Чорнухинського районного суду Полтавської області для продовження розгляду.

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2025 року заяву представника відповідача про відвід головуючого судді задоволено, цивільну справу №755/5502/25 передано до канцелярії Чорнухинського районного суду Полтавської області для визначення іншого складу суду у порядку ст.33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначена справа 25.12.2025 передана судді Крєпкому С.І.

26 грудня 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 30.12.2025 цивільну справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, встановлено строк відповідачу для подання відзиву, третій особі - пояснень.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2026 року задоволено клопотання представника відповідача, у справі призначено судово-психологічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року апеляційні скарги позивача у справі № 755/5502/25 задоволено, ухвали Чорнухинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року та від 18 лютого 2026 року скасовано, ухвалено з цих питань нове судове рішення: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-психологічної експертизи відмовлено.

08 травня 2026 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області провадження у справі поновлено.

14 травня 2026 року представником відповідача подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, яку обгрунтовано тим, що позивач звернувся до суду Республіки Польща (Суд Регіональний у Валчі, III Відділ у справах сім`ї та неповнолітніх) з позовом аналогічного змісту.

02 квітня 2026 року суд Республіки Польща постановив ухвалу, якою затвердив укладену сторонами мирову угоду та закрив провадження у справі.

Ухвала набрала законної сили 10.04.2026 і підлягає визнанню в Україні.

Мировою угодою сторони визначили порядок спілкування з дитиною, а саме:

«1. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно домовляються, що ОСОБА_5 матиме контакт у формі відеозв`язку (відеодзвінків) з неповнолітньою ОСОБА_6 у такі терміни:

а) щонеділі з 10:00 до 11:00,

б) щовівторка та щочетверга з 18:00 до 18:30.

ОСОБА_4 зобов`язується надавати неповнолітній

ОСОБА_7 можливість спілкування з батьком за допомогою відеозв`язку у терміни та години, визначені в п.1.а, б угоди, а також в інші терміни за бажанням дитини.

ОСОБА_4 зобов`язується надавати ОСОБА_8 інформацію щодо стану здоров`я дитини у разі його погіршення, а також про успіхи у навчанні, а з моменту початку шкільного навчання неповнолітньої - надати доступ до електронного журналу.

ОСОБА_5 зобов`язується підтримувати контакти з неповнолітньою ОСОБА_9 таким чином, щоб уникнути негативного ставлення дитини до матері та її партнера.

Сторони одностайно заявляють, що ця угода вичерпує їхні взаємні вимоги щодо встановлення контактів ОСОБА_10 з неповнолітньою ОСОБА_11 ».

У цій справі наявна повна тотожність:

- сторін ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 );

- предмета спору (визначення порядку спілкування з дитиною ОСОБА_3 );

-підстав позову (батьківські права та обов`язки щодо тієї ж дитини).

Вказаною мировою угодою (п.5) констатовано, що сторони, зокрема, позивач, не мають інших незадоволених вимог в частині, що стосується контактів батька з донькою.

За таких умов, враховуючи вирішення всіх вимог ОСОБА_1 вказаною мировою угодою, спір, який розглядається Чорнухинським районним судом, вичерпав свій предмет.

Подальший розгляд справи в українському суді створює правову невизначеність, суперечить принципу res judicata та найкращим інтересам дитини, оскільки порядок спілкування вже визначено та погоджено сторонами.

За будь-яких умов, враховуючи, зокрема, вище вказані приписи ст. 5 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (Гаага, 19.10.1996 р.), розгляд відповідних питань, які стосуються дитини, підпадають під виключну юрисдикцію країни перебування Республіки Польща.

Закриття провадження у даній справі не може бути витлумачено позивачем як перешкода доступу до правосуддя, оскільки реалізація відповідного права в компетентному суді (відповідно до юрисдикції, встановленої вітчизняними і міжнародними законодавчими нормами) уже ним використана, з досягненням бажаного результату шляхом укладення мирової угоди.

Представником позивача подано заперечення на клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі зважаючи на таке:

-відсутня повна тотожність предмета спору, що є обов`язковою умовою для закриття провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України;

-польське провадження у справі Nsm 153/25 та дане провадження в Україні мають різний процесуальний та правовий характер, так як у Польщі вирішувалось питання встановлення контактів за місцем перебування дитини згідно з Гаагськоою конвенцією, а в український позов охоплює ширший комплекс батьківських прав, такі як усунення перешкод у спілкуванні, участь у вихованні дитини, забезпечення стабільного емоційного зв`язку між батьком і дитиною, та інші;

-мирова угода у Польщі фактично регулює переважно порядок відеозв`язку та окремі інформаційні питання, але не врегульовує повністю всі заявлені в українському позові вимоги;

- провадження в Україні було відкрито раніше, ніж постановлена ухвала польського суду про затвердження мирової угоди, що виключає автоматичне припинення юрисдикції українського суду;

навіть після укладення мирової угоди між сторонами продовжують виникати труднощі у фактичній реалізації контакту з дитиною та належної комунікації між батьками, що свідчить про відсутність повного врегулювання спору;

-між сторонами продовжують існувати розбіжності щодо порядку комунікації, способу здійснення контактів, надання інформації про стан здоров`я дитини та участі батька у питаннях, пов`язаних із дитиною, доступ та надання інформації що до базової інформації про дитину загалом;

-відповідно до ст.141, 153, 157 Сімейного кодексу України батько має рівні права щодо дитини, право на безперешкодне спілкування та участь у її вихованні. Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини першочергова увага має приділятись найкращим інтересам дитини, включаючи забезпечення стабільного психологічного та емоційного зв`язку з обома батьками;

-сам факт укладення мирової угоди не свідчить автоматично про припинення спору та не позбавляє позивача права на судовий захист у разі продовження фактичних перешкод у реалізації батьківських прав;

-твердження про «виключну юрисдикцію» Польщі є спірним, оскільки позивач та дитина є громадянами України, предмет спору стосується реалізації батьківських прав громадянина України та справа вже перебуває на розгляді українського суду;

-закриття провадження за наявності неврегульованого спору та триваючих труднощів у реалізації контакту не відповідатиме принципу найкращих інтересів дитини та може призвести до подальшого погіршення емоційного зв`язку між батьком і дитиною.

З огляду на викладене прохав у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27 травня 2026 року заяву про закриття провадження у справі підтримав з викладених у ній підстав.

Крім того пояснив, що позивач ініціював провадження щодо дитини в судах двох держав. Судом Республіки Польща розглянуто справу з укладенням мирової угоди. Інших обставин щодо дитини, які б не були вирішені, відсутні. Заперечення позивача не є такими, що можуть вплинути на наявність підстав для закриття провадження у справі.

Позивач та його представник прохали відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі фактично з підстав, викладених у запереченнях.

Крім того позивач пояснив, що через Міністерство юстиції України звертався до суду Республіки Польща з приводу встановлення порядку спілкування з дитиною.

Затвердженою судом Республіки Польща фактично вирішено пункт перший його позовних вимог. Інші вимоги мировою угодою вирішені частково або мировою угодою не врегульовані.

Суд, заслухавши учасників справи, дійшов висновку, що заява представника відповідача про закриття провадження у справі підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про міжнародні договори» встановлено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 15 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлює, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.

Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з`ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ст.23 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, заходи, ужиті органами Договірної Держави, визнаються в силу закону в усіх інших Договірних Державах.

Питання правовідносин між Україною і Республікою Польща у справах цивільного та кримінального характеру врегульовані «Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року (далі-Договір), який був ратифікований 04 лютого 1994 року та набрав чинності 14 серпня 1994 року.

Згідно з ст.20 Договору, якщо відповідно до положень цього Договору порушення справи належить до компетенції органів обох Договірних Сторін, а клопотання про порушення справи подано до органу однієї з них, то компетенція органу іншої Договірної Сторони виключається.

Статтею 48 Договору визначено, що винесені судами однієї Договірної Сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, а в справах, що стосуються батьківських прав, рішення, що не набрали законної сили, але підлягають негайному виконанню, визнаються на території іншої Договірної Сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої Договірної Сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору, а у випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі чинного законодавства цієї Договірної Сторони.

Статтею 255 ЦПК України визначено підстави закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин), позивач просить про захист свого права.

Після відкриття провадження у справі з`ясовано, що у суді іноземної держави - районного суду у Валчі ІІІ відділу зі справи сім`ї та неповнолітніх Республіки Польща, перебувала справа №ІІІ Nsm 153/25 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення реалізації права доступу до дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей стосовно ОСОБА_12 від 06.03.2025.

У цій заяві ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідач створює йому перешкоди у спілкуванні, відмовляється надавати інформацію про навчання, умови проживання та інші важливі деталі одноосібно приймає важливі рішення щодо їх дитини ОСОБА_3 , просив:

-встановити чіткий графік відеозв`язку між мною та дитиною, не менше 3-4 разів на тиждень;

-організувати особисті зустрічі не менше 4 разів на рік: під час літніх, зимових та інших шкільних канікул, також за можливості у вихідні або святкові дні, із визначенням місця зустрічей у Польщі та нейтральній території України;

-надати мені офіційну інформацію про місце проживання, навчання та соціальні виплати дитини;

-зобов`язати матір дитини повідомляти мене про зміну місця проживання дитини, навчання та соціальні умови (садочок/школа, адреса, контакти опікунів у разі її відсутності);

-встановити механізм контролю за дотриманням домовленостей, щоб у разі порушення графіка контакту я міг звернутися до відповідних органів Польщі для забезпечення виконання рішення;

-ініціювати юридичні заходи для примусового виконання графіка у разі його порушення чи невиконання (т.2, а.с.183-201).

Як вбачається з витягу з протоколу районного суду у Валчі ІІІ відділ зі справ сім`ї та неповнолітніх Республіки Польща у справі №ІІІ Nsm 153/ від 02.04.2026 за клопотанням Олега Тишковця за участі ОСОБА_13 і прокурора Районної прокуратури в Валчі про встановлення порядку спілкування з неповнолітнім, на цьому етапі під час судового засідання сторони уклали мирову угоду такого змісту:

1. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно домовляються, що ОСОБА_5 матиме контакт у формі відеозв`язку (відеодзвінків) з неповнолітньою ОСОБА_6 у такі терміни:

а) щонеділі з 10:00 до 11:00,

б) щовівторка та щочетверга з 18:00 до 18:30.

2. ОСОБА_4 зобов`язується надавати неповнолітній ОСОБА_7 можливість спілкування з батьком за допомогою відеозв`язку у терміни та години, визначені в п.1.а, б угоди, а також в інші терміни за бажанням дитини.

3. ОСОБА_4 зобов`язується надавати ОСОБА_8 інформацію щодо стану здоров`я дитини у разі його погіршення, а також про успіхи у навчанні, а з моменту початку шкільного навчання неповнолітньої - надати доступ до електронного журналу.

4. ОСОБА_5 зобов`язується підтримувати контакти з неповнолітньою ОСОБА_9 таким чином, щоб уникнути негативного ставлення дитини до матері та її партнера.

5.Сторони одностайно заявляють, що ця угода вичерпує їхні взаємні вимоги щодо встановлення контактів ОСОБА_10 з неповнолітньою ОСОБА_11 .

Прокурор не заперечує проти укладення угоди вищезазначеного змісту (т.2, а.с.158-159).

Постановою районного суду у Валчі ІІІ відділ зі справи сім`ї та неповнолітніх від 02 квітня 2026 року Республіки Польща у справі №ІІІ Nsm 153/25, яка набрала законної сили 10.04.2026, припинено провадження у справі за зазначеним клопотанням ОСОБА_10 .

Переклад постанови та витягу з протоколу суду у Валчі ІІІ відділ зі справи сім`ї та неповнолітніх від 02 квітня 2026 року у справі №ІІІ Nsm 153/25 з польської на українську мову підготовлений і засвідчений присяжним перекладачем української мови, внесений до реєстру присяжних перекладачів, який веде міністр юстиції Республіки Польща, за номером ТР/48/22 (т.2, а.с.159).

Згідно з ст.15 Договору документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.

Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

З огляду на приписи ст.ст.15, 48 Договору зазначене рішення районного суду у Валчі Республіки Польща, яке набрало законної сили, підлягає визнанню на території України без проведення дій про визнання.

У справі, що розглядається, предметом позову є усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною у зв`язку із створенням відповідачем перешкод позивачу у спілкуванні та участі у вихованні їх дитини ОСОБА_3 .

Таким чином, враховуючи, що рішення суду районного суду у Валчі ІІІ відділ зі справи сім`ї та неповнолітніх Республіки Польща, яке набрало законної сили, ухвалене у справі фактично між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.255 ЦПК України, а не згідно з п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, як просив представник відповідача.

Посилання позивача та його представника на відсутність тотожності предмету спору, різний процесуальний та правовий характер, неврегульованість мировою угодою всіх заявлених у справі, що розглядається, позовних вимог, є помилковим і не береться судом до уваги.

Деталізація позовних вимог не впливає на ту обставину, що рішення суду іноземної держави спір між сторонами вирішено по суті про той самий предмет і з тих самих підстав.

Укладенням мирової угоди сторони одностайно заявили, що угода вичерпує взаємні вимоги щодо встановлення контактів з неповнолітньою дитиною, що вбачається з її змісту.

Ухвалення в двох різних юрисдикціях конкуруючих рішень щодо однієї тієї самої дитини, повторний розгляд тих самих питань, є недопустимим.

На підставі викладеного, керуючись ст.255 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ступніка Сергія Васильовича про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, закрити на підставі п.6 ст.255 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Дата складення повного тексту ухвали 01.06.2026.

Суддя С.І.Крєпкий