Ухвала суду № 137046624, 02.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.06.2026Справа № 554/7691/26 Провадження № 2/554/4105/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Материнко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказана позовна заява оформлена з порушеннями вимог ст. 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем подано позовну заяву про розірвання шлюбу.

Відповідно до пп. 3 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити судовий збір в дохід державного бюджет в розмірі 1211,20 грн за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору. В позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору як учасники бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Остання частина статті має відсильний характер і не містить вичерпного переліку таких відносин, а отже, предмет та підстави позову мають враховуватися судом, з урахування положень ст. 12, ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, від сплати судового збору звільняються військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, та учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Предметом даного позову є розірвання шлюбу. Така категорія справ не пов`язана із виконанням військового обов`язку чи з порушенням прав учасників бойових дій.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлений вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору, позивач від сплати судового збору не звільнений, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Шевченків р-н//22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA528999980313191206000016722 Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Полтави (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу, крім іншого, додається оригінал свідоцтва про шлюб.

Так, для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді. Наявність у сторони одночасно двох взаємосуперечливих документів (оригіналу свідоцтва про шлюб та рішення суду про його розірвання) є неприпустимим.

Тобто позивач, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинна надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал такого відсутній і позивачка не вказує, де саме він перебуває.

У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, останній не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, з заявою про отримання дубліката свідоцтва про шлюб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Зважаючи на вищевикладене позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом сплати судового збору та надання оригіналу свідоцтва про шлюб.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статті 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Материнко