Рішення № 137046376, 01.06.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1665/2026

Справа № 537/6940/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

30.10.2025 представник позивача ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. звернулась до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором №3759873 від 19.09.2021 в розмірі 43 626 грн. 16 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при зверненні до суду в розмірі 2 422 грн. 40 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір №3759873 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця, відповідно до умов якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 8 000 грн. 00 коп. безготівково, зі сплатою відсотків в розмірі 2 112 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, та стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №26-01/2022-83, відповідно до якого на користь останнього було відступлено права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №3759873. Також 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №3759873. Таким чином, як вказує представник позивача, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за Договором №3759873.

Представник позивача зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором та процентами відповідачем не сплачена, їх загальна сума складає 43 626 грн. 16 коп., з яких 7 600 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 35 466 грн. 16 коп. заборгованість за процентами, 560 грн. 00 коп. заборгованість за комісіями.

Представник позивача вказує, що оскільки відповідачем не виконано умови кредитного договору, останній і вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 21.04.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено, заочне рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 02.01.2026 у справі №537/6940/25 за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу розгляду.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту позову та наданого клопотання, просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту поданого його представником адвокатом Капраловою І.Г. відзиву, просив розгляд справи провести без участі та його представника.

Згідно змісту відзиву, відповідач позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» визнав частково, а саме в розмірі 7 200 грн. 00 коп. тіло кредиту, 560 грн. 00 коп. комісія, 1 178 грн. 00 коп. відсотки за користування кредитом, 496 грн. 35 коп. витрати на оплату судового збору, в іншій частині позовних вимог просив відмовити. Відповідач вважає, що при розрахунку суми боргу кредитодавець вийшов за межі узгодженого строку кредитування та нарахував непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом всупереч того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України. Оскільки, на думку сторони відповідача, позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги, відповідач вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вважає адвокатські послуги формальними, а зміст вказаних виконаних робіт не підтверджено належними доказами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, приймаючи до уваги думку сторін, викладену в письмових клопотаннях, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України , згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі анкети заяви на кредит №3759873 від 19.09.2021, 19.09.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит №3759873, за умовами пункту 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений пунктом 1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у пункті 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021, загальний розмір кредиту становить 8 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.3. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021, кредит надається строком на 30 днів з 19.09.2021.

Згідно пункту 1.4. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредиту (дата платежу) 19.10.2021.

Пунктом 1.5.1. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 передбачена комісія за надання кредиту становить 560 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 передбачена процентна ставка за користування кредитом 2 112,00 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно пункту 1.6. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно пункту 2.1. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

На підставі пункту 3.3.2. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1. 1.6. та 2.4. цього Договору.

Зазначений Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 є Графік платежів, з яким був ознайомлений відповідач, що підтверджується фактом його підписання останнім електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Додатком №2 до Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 є Паспорт споживчого кредиту, з яким був ознайомлений відповідач, що підтверджується фактом його підписання останнім електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За викладених обставин, із врахуванням вказаних норм чинного законодавства та обставини визнання стороною відповідача факту укладення договору, суд вважає, що відповідачем було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит №3759873 на суму кредиту 8 000 грн. 00 коп. та отримано кредитні кошти за договором у вказаному розмірі на зазначений відповідачем картковий рахунок. При цьому, договір підписаний електронними підписами, використання яких є неможливим без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Підписанням договору відповідач підтвердив своє вільне волевиявлення на укладення кредитного договору.

Обставина перерахування грошових коштів в розмірі 8 000 грн. 00 коп. на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджується квитанцією №9с3с1026-ессb-46d6-8a3d-b12eb675a74f_637676480386850386 (а.с. 22) та відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3759873 (а.с. 23-24).

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти.

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до умов якого та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021, що підтверджується змістом Реєстру боржників до Договору факторингу №26-01/2022-83 від 26.01.2022.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України, ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021, що вбачається із Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.01.2023.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За таких обставин суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов`язання виконав не в повному обсязі, здійснивши частково оплату кредитних зобов`язань в розмірі 1 734 грн. 00 коп., що складається із відсотків в розмірі 934 грн. 00 коп., тіла кредиту в розмірі 400 грн. 00 коп., комісії за пролонгацію в розмірі 400 грн. 00 коп., що вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с. 27-28), а також підтверджено змістом відзиву ОСОБА_1 .

Згідно наявних письмових матеріалів справи, зокрема, витягу з Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.01.2023, а також розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.01.2023, позивачем нараховано заборгованість відповідача перед за Договором про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 в розмірі 43 626 .грн. 16 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 600 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 35 466 грн. 16 коп., заборгованість по комісії 560 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, документи, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання зобов`язання відповідачем належним чином, що випливає з кредитного договору.

Вирішуючи питання щодо суми боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 , суд виходить із наступного.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який зроблено у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Пунктом 1.5.2. Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 передбачена процентна ставка за користування кредитом 2 112,00 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Тобто, виходячи зі змісту пункту 1.5.2 Договору про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 сума процентів, які підлягають до сплати відповідачем за користування кредитними коштами протягом всього періоду кредитування, становить 2 112 грн. 00 коп.

Суд приходить до висновку, що з урахуванням часткової сплати відповідачем коштів за договором кредиту в загальному розмірі 1 734 грн. 00 коп., з останнього на користь позивача підлягає до стягнення сума боргу в розмірі 8 938 грн. 00 коп. (8 000 грн. 00 коп. (борг за тілом кредиту) + 2 112 грн. 00 коп. (проценти за користування кредитом) + 560 грн. 00 коп. (комісія) - 400 грн. 00 коп. (сплачена сума тіла кредиту) 934 грн. 00 коп. (сплачені відповідачем відсотки) 400 грн. 00 коп. (сплачена відповідачем комісія за пролонгацію).

Згідно зі статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Коллект Центр» суму боргу в розмірі 8 938 грн. 00 коп.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача надано суду: Договір №01-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 01.07.2024 між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги №1814 від 01.09.2025; витяг з Акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, згідно із яким витрати ТОВ «Коллект Центр» на оплату правової допомоги з супроводу позову до ОСОБА_1 , склали суму 16 000 грн. 00 коп.

Відповідачем заявлено заперечення щодо стягнення з нього суми витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, в розмірі 16 000 грн. 00 коп.

За викладених вище обставин, з урахування того, що справа не є складною, не потребувала від правника значних зусиль та часу, існує усталена судова практика у справах зазначеної категорії, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 1 500 грн. 00 коп.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено на 20,48 % (8 938 грн. 00 коп. задоволена сума до стягнення, при сумі позову 43 626 грн. 16 коп.), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору в розмірі 496 грн. 10 коп. (2 422 грн. 40 коп. * 20,48 %).

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором про споживчий кредит №3759873 від 19.09.2021 в розмірі 8 938 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) сплачений судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 10 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені позивачем витрати на оплату правової допомоги в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя Д.О. Зоріна