Рішення № 137045528, 01.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/702/26

Провадження № 2/379/639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючої судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

16.04.2026 представник товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», звернувся до Таращанського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача, суму заборгованості за кредитним договором №1564-3406 від 15.06.2025 року, в розмірі 47 882, 40 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову покликаються на те, що 15.06.2025 року між позивачем і фізичною особою ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1564-3406. Стверджує, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А4641, для підписання кредитного договору №1564-3406 від 15.06.2025 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту 12000,00 грн.; строк кредитування 365 календарних днів; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту -15% від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день. Звертають увагу, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Наголошують, що відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Зауважують, що в подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Станом на 24.02.2026 року, загальний розмір заборгованості відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту, процентів), становлять: 47882,40 грн., що складається із:

- заборгованості за кредитом 12000, 00 грн.;

- заборгованості за нарахованими процентами 28082, 40 грн.;

- заборгованість по процентам річних на підставі ст. 625 ЦКУ 6000,00 грн.;

- заборгованості по комісії 1800,00 грн.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.04.2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не заперечує факт укладення електронного договору про відкриття кредитної лінії №1564-3406 за яким ним було отримано від позивача кредитні кошти, погоджується із позивачем щодо розміру заборгованості по кредитному договору №1564-3406 від 15.06.2025 зважаючи на таке.Із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відбувалося нарахування кредитодавцем сум за комісію в розмірі 15% від суми кредиту, тобто 1800 гривень. Відповідач не погоджується із нарахованою позивачем сумою комісії у розмірі - 1800 гривень, вважає що позивачем порушене чинне законодавство. У договорі позивачем не зазначено переліку послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються, та за які банком встановлена плата.

Крім того, відповідач заперечив проти стягнення відсотків в сумі 6000 грн. з підстав, що сам період на який надавався кредит не минув, а сама сума відсотків нарахованих по кредиту майже в два рази більша за суму заборгованості по кредиту (а.с.225-227).

Відповіді на відзив від представника позивача не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в поданому клопотанні зазначив, що просить розглядати дану цивільну справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Поданий відзив підтримує та просить суд його врахувати про винесенні рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти.

15.06.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1564-3406 продукту «Mini Kasa» на суму 12000,00 гривень (а.с.18-39).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору, розмір кредитного ліміту 12000.00 гривень, дата надання кредиту 15.06.2025.

Згідно з п. 4.10. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00%, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредиту.

- 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 дня і до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 4.11. комісія за видачу кредиту становить 15,00%.

Строк кредитування 365 календарних днів. Дата повернення кредиту 14.06.2026 (п.4.14).

Відповідно до п. 8.2 договору, разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту.

Відповідно до розділу 13 договору, номер особового платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А4641 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами.

Як вбачається із додатку №2 до договору про відкриття кредитної лінії №1564-3406 від 15.06.2025 таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1564-3406 (графік платежів за договором) (а.с.57-58), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить її підпис шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А4641.

До договору про відкриття кредитної лінії №1564-3406, позивачем долучено паспорт споживчого кредиту продукту «Mini Kasa» (а.с.59-64,65-161) з яким відповідач був ознайомлений про що свідчить його підпис шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1564-3406 від 25.02.2026 року, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором здійснювалося за допомогою системи EasyPay, а саме: 15.06.2025 було здійснено платіж (№ платежу 1624009468) на суму 12000,00 грн., номер карти: НОМЕР_1 (а.с.162,163).

При цьому, відповідачем не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 не належить йому.

Позичальник, в порушення вимог кредитного договору свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконав, що потягло за собою виникнення заборгованості за кредитом та процентами.

Відповідач в порушення умов договору зобов`язання за кредитним договором не виконав, згідно розрахунку заборгованості станом на 24.02.2026 року заборгованість склала 47882,40 грн., з яких: основний борг за кредитом 12000,00 гривень, нараховані відсотки 28082,40 гривень, нараховані відсотки на підставі ст. 625 ЦКУ 6000,00 гривень, заборгованість по комісії 1800,00 гривень (а.с.164-170).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Кредитний договір № 1564-3406 від 15.06.2025 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимог Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Такий висновок суду узгоджується з висновками, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, номер засобів зв`язку та поштову адресу ОСОБА_1 .

Крім того, факт укладання кредитного договору № 1564-3406 від 15.06.2025 та отримання кредитних коштів у сумі 12000,00 грн. стороною відповідача не заперечується.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 - 4 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

З приводу заперечення відповідача щодо стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 6000 гривень, суд зауважує таке.

Згідно з положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 8.2 договору зазначено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнний стану в Україні не скасовано та не припинено.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Згідно із розрахунку заборгованості за договором № 1564-3406 від 15.06.2025, вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України за кредитним договором становить 6000 грн.

Однак, стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Проте, судом оцінюються критично твердження відповідача щодо неправомірного стягнення з нього заборгованості за комісією в розмірі 1800 грн.

У пункті 4.11 договору сторони визначили, що комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19).

Суд звертає увагу, що обов`язок сплати одноразової комісії за видачу кредиту визначено також у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Mini Kasa», затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 05.03.2025 року №41-П, які відповідно до умов кредитного договору є невід`ємною його частиною (а.с.40-56).

Так, у п.п.14 п.2 Правил зазначено, що комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування кредитом. Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умовами договору передбачено сплату комісії за видачу кредиту.

Згідно з п.6.4, 6.5. Правил за видачу кредиту позичальнику нараховується, а позичальник повинен сплатити одноразову комісію за видачу кредиту, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Комісія за видачу кредиту позичальнику є іншою складовою плати за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Комісія за видачу кредиту нараховується, а позичальник повинен сплатити комісію за видачу кредиту, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату за видачі кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Згідно з п.6.6 Правил комісія за видачу кредиту не є платою за додаткові послуги кредитодавця або окремою платою за таку дію кредитодавця як переказ (видача) коштів позичальнику.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який разом з кредитним договором складають єдиний договір, визначено всі його істотні умови, зазначено, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми кредиту. Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних умов кредитування.

Отже, умови кредитного договору, якими передбачено сплату комісії за видачу кредиту, відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування», Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженим постановою правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49, Правилам відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Mini Kasa».

Підписанням договору від 15.06.2025 року №1564-3406 та паспорту споживчого кредиту без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами договору.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії від 15.06. 2025 року №1564-3406 ОСОБА_1 не звертався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором №1564-3406 від 15.06.2025 у розмірі 41882,40грн., що складається із заборгованості за кредитом 12000,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами 28082,40 грн.; заборгованості за комісією у розмірі 1800,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

У зв`язку із тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути 2328,78 грн. сплаченого судового збору (41882,40*2662,40/47882,40).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 533, 610-612, 625, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, ст. ст. 3, 11-13 «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1564-3406 від 15.06.2025 року, в розмірі 41882 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) гривні 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати на судовий збір в сумі 2 328(дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд, 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Невгад