Рішення № 137043773, 28.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5388/26

Категорія 47

2/295/3551/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Хробуста А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПП «ВЖРЕП № 4» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В :

27.03.2026 позивачі звернулися до суду з указаним позовом, у якому просять стягнути з ПП «ВЖРЕП на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, грошові кошти у розмірі 85 280 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 30.10.2025 відбулося залиття зазначеної квартири з технічного поверху будинку. Відповідно до акту обстеження ПП «КВЖРЕП-4» від 04.11.2025, причиною залиття став розрив крана на воздухозбірнику труби, розташованому на технічному поверсі. Внаслідок залиття було пошкоджено натяжну стелю, електропроводку, оздоблення стін та підлоги. Актом обстеження встановлено, що аварія сталася на елементі внутрішньобудинкової системи, обслуговування та утримання якої належить до обов`язків ПП «КВЖРЕП-4». Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна та внутрішньобудинкових систем. При цьому акт про залиття відповідачем не оскаржувався. Факт залиття та розмір завданої шкоди підтверджуються також висновком судового експерта від 16.01.2026. Згідно з висновком, вартість відновлювального ремонту становить 90 226 грн, а розмір матеріальної шкоди з урахуванням зносу та вартості матеріалів - 85 280 грн. З метою досудового врегулювання спору позивачами було направлено відповідачу письмове звернення з вимогою про відшкодування завданої шкоди, однак відповіді не отримано. Унаслідок залиття стан квартири продовжує погіршуватися: з`явилася цвіль, пошкоджено натяжну стелю, відсутня можливість безпечно користуватися електромережею. Вказані обставини обмежують позивачів у здійсненні права користування та розпорядження належним їм майном.

Ухвалою від 01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом ( повідомленням) сторін.

Позивачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Адвокат Божок Л.В. 28.05.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача ОСОБА_1 та її представника.

Адвокат Божок Р.О. 28.05.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника.

Відповідач ПП «ВЖРЕП № 4» у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету, відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень сторони позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної, спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі залиття квартири складається відповідний акт.

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

До того ж, в акті повинно бути відображено: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відповідно до акту від 04.11.2025, складеного комісією ПП «ВЖРЕП № 4», 30.10.2025 відбулося залиття квартири АДРЕСА_2 . За результатами обстеження комісією встановлено наявність пошкоджень у квартирі, зокрема в спальні натяжна стеля провисла від води, не працює електрика в кімнаті через воду, замочені водою дві розетки, частково розбух плінтус. В акті зазначено, що причиною залиття став витік води на технічному поверсі будинку, внаслідок чого виникла аварійна ситуація. Вказані обставини зафіксовані комісією та підтверджені підписами її членів.

До матеріалів справи долучено висновок судового експерта Малого Олексія Вікторовича від 16.01.2026, згідно з яким розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття приміщення № 7 (житлова кімната, площею 11, 9 кв. м) квартири АДРЕСА_2 , яке сталося 30.10.2025 та спричинило необхідність виконати такі роботи для усунення його наслідків:

-заміна натяжної стелі з усіма необхідними супровідними роботами;

-заміна покриття підлоги та однієї стіни з ламінату;

-повна заміна електропроводки у всій квартирі з усіма необхідними супровідними роботами (в т. ч. фарбування стін),

складає: 85 280 (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень.

За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Згідно з статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.

Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, спричиненою потерпілій стороні. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, та те, що відповідач не скористався наданою процесуальним законом можливістю доведення перед судом відсутності своєї вини у заподіянні шкоди позивачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на нього обов`язку з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди.

Зазначений висновок узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18) щодо застосування вказаних норм права.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 року у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Так, оцінюючи зібрані докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що пошкодження, які були виявлені у квартирі позивачів, відбулися з вини ПП «КВЖРЕП-4», а сума, заявлена до відшкодування за проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна внаслідок залиття, в розмірі 85 280 грн повністю підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-266, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПП «ВЖРЕП № 4» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, - задовольнити.

Стягнути з ПП «КВЖРЕП-4» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, грошові кошти у розмірі 85 280 грн.

Стягнути із ПП «КВЖРЕП-4» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1 331, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач : ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач : ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4», м. Житомир, вул. Северина Наливайко, буд. 7-А, ЄДРПОУ 36549046.

Суддя І.Г. Перекупка