Постанова № 137041742, 28.05.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/877/26

Провадження № 3/163/711/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0205/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ч.2 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Максор Груп» (код ЄДРПОУ 42042472), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Максор Груп» (код ЄДРПОУ 42042472), вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів «соуси в асортименті, майонез, в`ялені помідори, шоколад, арахіс, вафлі, крем-мило, цукерки, гірчиця, сухарики» загальною вартістю 510 219,77 гривень за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№ 23UA205140014120U9 від 22.02.2023, 23UA205140021660U4 від 20.03.2023, 23UA205140022460U3 від 22.03.2023 з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів: контракту № 180223/2023 від 18.02.2023 та інвойсів №0014 від 18.02.2023, №0016 від 17.03.2023, №0017 від 20.03.2023, які містять неправдиві відомості щодо відправника (продавця), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокату ОСОБА_2

28.05.2026 адвокат Кінах Я.В. через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за її та ОСОБА_1 відсутності, а також надіслала заперечення на протокол про порушення митних правил, у яких просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення. Таку правову позицію обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження його винуватості. ОСОБА_1 ні як керівник компанії-покупця, ні як фізична особа, документи, що були подані до розмитнення, не отримував та не мав обов`язку їх отримувати. Ввезення в Україну та митне оформлення товарів здійснювалось на основі наданих продавцем компанією «CARS UNLIMITED» документів. Викладене у протоколі звинувачення ґрунтується виключно на відповіді уповноваженого митного органу Республіки Мальта, однак до вказаної відповіді не долучено ні копії документів, за якими подано запит до компанії «CARS UNLIMITED», ні відповіді самої компанії. Вважає, що факт поставки товару саме компанією «CARS UNLIMITED» митним органом не спростовано, підробки товаросупровідних документів не доведено, тому зроблені в протоколі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях, що в силу ст.62 МК України є неприпустимим. Крім цього, лист уповноваженого митного органу Республіки Мальта вважає недопустимим доказом, оскільки всупереч ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» у встановленому порядку не легалізований та в нотаріальному порядку не завірений. Також митний орган не надав доказів про коригування митної вартості та не спростував законності проведеного митного оформлення товару.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

20.03.2023 та 22.03.2023 на митну територію України за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№23UA205140014120U9, 23UA205140021660U4, 23UA205140022460U3 ввезений і випущений у вільний обіг на підставі товаросупровідних документів: контракту № 180223/2023 від 18.02.2023 та інвойсів №0014 від 18.02.2023, №0016 від 17.03.2023, №0017 від 20.03.2023 товар: соуси в асортименті, майонез, в`ялені помідори, шоколад, арахіс, вафлі, крем-мило, цукерки, гірчиця, сухарики, загальною вартістю 510 219,77 гривень.

Контракт № 180223/2023 від 18.02.2023 укладений між ТОВ «МАКСОР ГРУП» в особі директора ОСОБА_1 та компанією «CARS UNLIMITED» (Aries House, Mdina Road, Haz-Zebbug, Malta) в особі директора ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).

Відправником/експортером товарів є компанія «CARS UNLIMITED», про що також зазначено в інвойсах №0014 від 18.02.2023, №0016 від 17.03.2023, №0017 від 20.03.2023, які містять підпис «Karl Haber» ( ОСОБА_5 ) та відбиток печатки вказаної компанії.

Одержувачем (покупцем) товарів є ТОВ «МАКСОР ГРУП», керівником якої на той час і нині є ОСОБА_1 , що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з ІКС «Податковий блок».

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 .

Під час здійснення перевірочних заходів щодо здійснених на територію України поставок від експортера мальтійської компанії «CARS UNLIMITED» 14.10.2025 на адресу Держмитслужби надійшла відповідь митних органів Республіки Мальта від 13.10.2025 № 65/2025/9.

У цій відповіді посадова особа податкової та митної адміністрації Мальти повідомила, що в ході виконання запиту української сторони був встановлений контакт із запитуваною компанією і отримано письмову заяву пана ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), генерального директора компанії «GB Enterprises Limited», подану ним до мальтійської митниці з цього питання.

До своєї відповіді митний орган Республіки Мальта додав цю письмову заяву, у якій ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), генеральний директор компанії «GB Enterprises Limited» (Aries House, Mdina Road, Zebbug), повідомив, зокрема, про таке:

- пан ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) не має жодного стосунку до компаній, пов`язаних із «Cars Unlimited»;

- «Cars Unlimited» не здійснює експорт товарів, а імпортує вживані автомобілі з Великої Британії та Японії;

- «Cars Unlimited» - не юридична особа, а торговельна марка, і будь-які рахунки-фактури, пов`язані з цією торгівельною маркою, мають виглядати так: до 28.07.2020 - від компанії «ZAMMIT LEASING AND INVESTMENTS LIMITED» (реєстраційний № C 37945, ПДВ № MT17863714), з 29.07.2020 від компанії «GB ENTERPRISES LIMITED» (реєстраційний № C 96231, ПДВ № MT27369511).

За змістом ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Частина 1 статті 483 МК України встановлює відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту даної статті слідує, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини, в тому числі, в частині подання документів з неправдивими відомостями щодо країни походження, відправника та/або одержувача, … неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно із ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 336 МК України визначає, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу (п.8).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

У цій справі ввезення товарів в адресу ТОВ «Максор Груп» і випуск їх у вільний обіг на території України належним чином підтверджене і по справі не оспорюється.

Відповідно до поданих до митного оформлення на Волинській митниці товаросупровідних документів товар ввозився від продавця мальтійської компанії «CARS UNLIMITED».

Отриманою в порядку адміністративної допомоги від уповноваженого митного органу Республіки Мальта відповіддю спростовано реальність здійсненої в адресу ТОВ «Максор Груп» поставки зазначеним у товаросупровідних документах відправником/продавцем - мальтійською компанією «CARS UNLIMITED».

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені, чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Мальта здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений та виданий службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у цій відповіді інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Переклад цієї відповіді на українську мову здійснено Бюро перекладів «Lingvo Team», його достовірність підтверджена начальником відділу перекладів та посвідчена печаткою зазначеного Бюро, тому сумніву у його правильності не викликає.

Неправильності здійсненого перекладу сторона захисту не довела, власного перекладу відповіді іноземного митного органу, який би ставив під сумнів наявний у справі переклад документу, суду не надала.

Статтею 503 МК України передбачено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Отже, нотаріально посвідченого перекладу відповіді іноземного митного органу в рамках здійсненого провадження справи митним органом закон не вимагає.

Крім цього, жодною нормою Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено необхідності легалізації та проставленні апостилю на отриманій від компетентних іноземних органів в порядку ст.43, п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України інформації.

Посилання захисника на Закон України «Про міжнародне приватне право» є безпідставним, оскільки норми цього закону регулюють виключно приватноправові відносини.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Мальта є належним та допустимим доказом, який жодним чином не спростований та обґрунтованому сумніву не піддається.

Отже, зазначені в контракті № 180223/2023 від 18.02.2023 та інвойсах №0014 від 18.02.2023, №0016 від 17.03.2023, №0017 від 20.03.2023 відомості про відправника товару є такими, що не відповідають дійсності, а самі ці документи отримані незаконним шляхом.

Зазначене беззаперечно свідчить про відсутність між ТОВ «Максор Груп» та компанією «CARS UNLIMITED» зовнішньоекономічних комерційних відносин за указаними товаросупровідними документами і про це керівнику ТОВ «Максор Груп» ОСОБА_1 було достовірно відомо.

На підтвердження протилежного жодного доказу ОСОБА_1 та його захисник суду не надали, у тому числі не надали платіжних розрахункових документів як оплати товару за указаними трьома інвойсами по здійснених поставках, оскільки товари випущені у вільний обіг, тому за умовами контракту № 180223/2023 від 18.02.2023 такі фінансові розрахунки беззаперечно мали б уже відбутися.

Зазначене не дає обґрунтованих підстав для здійснення запиту безпосередньо на адресу компанії «CARS UNLIMITED» і не ставить під сумнів викладених у протоколі фактів.

До того, ж як встановлено із наданих уповноваженим митним органом Республіки Мальта матеріалів «Cars Unlimited» не є юридичною особою, а являє собою лише торгівельну марку, що виключає здійснення на її користь будь-яких фінансових операцій.

У зв`язку із цим, обізнаність ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Максор Груп» про здійснення поставок товару у такий незаконний спосіб є очевидною і свідчить про його умисність дій як обов`язкової складової адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд не вбачає неповноти провадження в справі митним органом та вважає, що висловлені стороною захисту доводи є безпідставними і нічим не підтверджені, а така обрана захисна позиція є не інакше як намагання створити штучні підстави для уникнення винної особи від відповідальності за вчинене правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.483 МК України за ознакою повторності з огляду на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04.04.2025 у справі №569/6513/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України.

Указане судове рішення набрало законної сили 15.04.2025. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за дії, вчинені 30.09.2021.

Відповідальність за ч.2 ст.483 МК України настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу.

Зміст цієї норми свідчить, що дії особи за ознакою повторності кваліфікуються у тому разі, якщо ця особа після притягнення її на підставі судового рішення до адміністративної відповідальності за ст.483 або ст.482 МК України упродовж року з дня накладення на неї стягнення знову вчинить аналогічне правопорушення.

Закладена законодавцем у цій нормі логіка полягає у тому, що особа після притягнення її до відповідальності має зробити для себе відповідні висновки та в подальшому не порушувати закон. Якщо ж особа таких висновків не зробила, не стала на шлях виправлення і перевиховання, упродовж року від дня застосування до неї стягнення знову вчинила правопорушення, то у такому випадку законодавець посилив до такої особи відповідальність, встановивши відповідальність за ознакою повторності у санкції ч.2 ст.483 МК України, яка, зокрема щодо штрафу передбачає його розмір від 150 до 200 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних.

У даному випадку, ОСОБА_1 вчинив правопорушення 20.03.2023 та 22.03.2023, тобто до прийняття Рівненським міським судом Рівненської області постанови від 04.04.2025 у справі №569/6513/23, що свідчить про відсутність у його діях ознаки повторності в розумінні диспозиції ч.2 ст.483 МК України.

Отже, дії ОСОБА_1 за обставинами цієї справи слід кваліфікувати за ч.1 ст.483 МК України.

Таким чином, на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, і його винуватість у цьому правопорушенні доведена повністю поза будь-яким розумним сумнівом.

Враховуючи конкретні обставини справи, особу порушника, випуск незаконно переміщуваного товару у вільний обіг, а також передбачену законом санкцію за ч.1 ст.483 МК України, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 510 219 (п`ятсот десять тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 77 копійок.

Штраф в розмірі 510 219 (п`ятсот десять тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 77 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь